Сторінка
8

Підготовка руки дитини до письма

Для того щоб домогтись поліпшення письма учнів, вчителеві необхідно на кожному уроці звертати увагу на недоліки в написанні букв, знову і знову пояснюючи правильне накреслення їх, відпрацьовуючи та вдосконалюючи раніше вироблені школярами уміння.

Поза під час письма

Починаючи з першого дня занять, учитель повчає дітей,як правильно сидіти за партою, щоденно контролюючи їх на уроках (див. додаток 6).

Під час письма слід сидіти прямо, не спиратися грудьми на парту, відстань від грудей до парти має дорівнювати товщині долоні (3-5см), бо нахил корпусу до парти заважає вільному диханню, порушує кровообіг, затримує розвиток грудної клітини, і призводить іноді до захворювання легень. Плечі учня мають бути на одному рівні, бо неправильне положення тулуба може стати причиною захворювань хребта.

Голову треба трохи нахилити вперед так, щоб можна було вільно читати написане, а відстань від очей до парти має дорівнювати 30-35 см. Це можна перевірити впершись ліктем на парту і кінцями пальців торкнувшись вушної раковини. Дотримуючись такого нахилу голови при письмі ми запобігаємо короткозорості, даємо змогу дитині охоплювати зором не тільки той рядок, на якому вона пише, а й сусідній.

Руки учня під час письма мають лежати так, щоб лікті трохи виступали за край парти, а обидва передпліччя перебували під кутом 45о щодо столика парти.

Під час письма мізинець і безіменний пальці мають згинатись, а кисть руки рухатись в напрямі рядка, а в міру його заповнення повільно і плавно має просуватись і передпліччя. Правою рукою учень пише, а лівою притримує зошит, щоб він не совався. Кисть правої руки під час писання має бути на рівні середини грудей. Щоб надати стійкості корпусу під час письма, ноги зігнуті в колінах під прямим кутом, слід поставити всією ступнею на підлогу.

Не слід виставляти ноги далеко вперед чи підгинати під себе, класти ногу на ногу, або відсувати вбік, бо при втраті стійкості учень неминуче буде "лягати" грудьми на парту.

Уміння тримати ручку

Ручку під час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім. Ці три пальці перебувають у злегка зігнутому і спокійному стані (див. додаток 7). Не слід дуже стискувати ручку, бо рука швидко втомиться. Вказівний палець має лежати на ручці зверху, середній підтримувати її з правого боку, а великий – з лівого. Ручку слід тримати не ближче як за 15-20 мм від кінця кульки пера, щоб було видно процес написання. Підмізинний і мізинний пальці трохи підігнуті до долоні. Вони є опорою кисті руки під час писання і мають злегка торкатися паперу та ковзатися по ньому.

Верхній кінець ручки на початку рядка має бути повернутий в бік правого плеча, а в процесі заповнення рядка відхилятися вліво.

Якщо рядок дописується, то верхній кінець ручки розташований проти центра грудей. Для того, щоб допомогти учням виробити звичку правильно, каліграфічно писати, вчитель мусить знати найпоширеніші порушення правил тримання ручки:

- Зближення кінців пальців та надмірне напруження їх;

- Тримання ручки за її кінець;

- Не має змоги плавно рухати рукою і є причиною некрасивого письма;

- Тримання ручки надмірно витягнутими пальцями – це також є причиною нечіткого почерку.

Від надмірного стискування ручки в руці пальці швидко стомлюються, тому темп і якість письма значно погіршуються.

Отже, щоб запобігти перевтомі кисті і пальців руки, слід систематично стежити за правильністю тримання ручки: вчасно робити учням зауваження, регулярно проводити фізкультхвилинки, демонструвати перед класом правильне положення руки і ручки.

Учитель, навчаючи письма, мусить не тільки контролювати, як учні сидять за партою, а й стежити за координацією рухів пальців правої руки, кисті та передпліччя. Практика показує, що учні які вільно тримають ручку, не "лягають" корпусом на парту, не тримають в напруженні передпліччя, пишуть плавно, швидко і красиво.

Не можна перевантажувати дітей письмом, бо рука, що лежить на мізинцю, швидко стомлюється. Так, першокласники можуть писати не більше 10 хвилин на уроці в першій четверті, і до 15 хвилин в наступних; у другому класі – до 20 хвилин. У третьому класі можна писати протягом 25-30 хвилин за урок. В четвертому – до 35 хвилин, але для перепочинку слід проводити вправи для рук, очей, тулуба, фізкультхвилинки.

Положення зошита

Якість письма залежить також від положення зошита. Його слід класти на парту навкіс (з нахилом вліво), так щоб нижній рівний кут був проти середини грудей, а верхній правий був трохи відхилений праворуч від середини грудей.

Від того, як лежатиме на парті зошит під час письма деякою мірою залежить і правильна посадка учня за партою.

Практикою встановлено, що якби вчитель не намагався на уроці стежити за положенням зошитів, деякі учні в процесі письма тримають їх неправильно, наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслідок чого письмо стає прямим.

З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитів, рекомендується накреслити на столику кожної парти відступивши відстань на ширину зошита від правого нижнього краю, тоненьку похилу лінію (під кутом 450) світлою олійною фарбою. Пишучи на лівій сторінці, учень кладе зошит так, щоб лівий край його збігався з цією лінією, а при письмі на правій сторінці зошита кладеться до цієї ж лінії зшитим корінцем (див. додаток 8).

Отже, виконуючи умови, необхідні для навчання каліграфічного письма дітей, учитель виробляє у них не тільки правильний почерк, а й стежить за їх осанкою.