Сторінка
8

Стратегія ввічливості в англійській мові та шляхи оволодіння нею на початковому етапі в середній школі

З дистанцією спілкування тісно пов'язані норми ввічливістьок звернення. Відомо, що звернення по імені співвідноситься з інтимною або персональною дистанцією, а звернення по прізвищу або по офіційному титулу - з соціальною дистанцією. Підтримка персональної дистанції (звернення по імені, використання особистого займенника "ти", вживання жаргонизмів, еліптичних конструкцій, опора на загальні знання, об'єднуючі співбесідників і що одночасно відмежовують їх від останніх людей) є символом групової приналежності. У середовищі викладачів університетів США, наприклад, не прийнято підтримувати соціальну дистанцію між рівними по статусу людьми: професор до колеги зазвичай звертається по імені, якщо вони працюють разом. Звернення по прізвищу або за посадою означає, що той, що говорить або не вважає адресата рівним собі (тобто вважає його вищестоящим або нижчестоячим), або демонструє своє негативне відношення до партнера: в такому разі використовується звернення "посада+прізвище" або "титул+прізвище": Doctor Brown, Mister Bernstein і тому подібне Використання посади або титулу без прізвища як звернення є сигналом того, що той, що говорить належить до іншої соціальної групи людей, зокрема до допоміжного персоналу. Вживання прізвища без титулу в тій ситуації, коли адресат за своїм статусом декілька що нижче говорить, закріплює статусну нерівність: так в армії офіцери звертаються до солдатів, так раніше зверталися до слуг, так можуть звертатися вчителі до учнів. Бувають випадки, коли виникає стан дистанційної невизначеності. Наприклад, якщо спілкуються рівні по статусу, але нерівні за віком (на покоління або більше) люди, то старший може звернутися до молодшого по імені, а молодший опиняється в скрутному положенні: звернутися по імені не зовсім зручно, звернутися по офіційному титулу теж недоречно, оскільки при цьому виникають асоціації підкреслюваної нерівності або негативного відношення. Єдиний вихід - вдатися до "нульового звернення". Таке звернення часто використовується в англомовної спілкуванні між родичами по властивості: так звертаються до батьків дружини або мужа (по імені звернутися - проігнорувати різницю у віці, по титулу звернутися - поставити під питання теплоту родинних зв'язків).

Ввічливість складається з формульних моделей поведінки. Порушення формули свідчить або про свідому зміну статусних стосунків, або про приналежність що говорить до іншої культурної спільності людей. Так, вживання імені в офіційній формулі (замість Mister Bernstein - Mister Frank Bernstein або навіть Mister Frank) характерний для недостатньо освіченій частині населення.

Порушення формули ввічливістьки може свідчити не лише про культурно-соціальні, але і про культурно-територіальні відмінності, властиві різним варіантам англійської мови. Для ілюстрації цього твердження скористаємося наступним прикладом з книги Дж. Гамперца. Один американець, будучи в гостях у свого знайомого, що недавно одружився на англійці, звернув увагу на невелику картину, що висіла на стіні; між гостем і хазяйкою відбувся наступний діалог:

- Who is the artist?

- The painter is not too well known. He's а modern London painter named –

- I was wondering if someone in the family was an artist .

Річ у тому, що питання типа Who is the artist? (Who's the cook? Who's the gardener?) є американським компліментом ввічливістьки. Зазвичай такі питання ставить гість господареві під час огляду будинку або саду, а господар відповідає: "It's just а hobby", "I'm just а fan", тобто побічно приймає побічно виражений комплімент, скромно занижуючи свою оцінку. Гість же відповідно до формули комплімента додає: "But it's really very good". У даному прикладі англійка, незнайома з формулою ввічливістьки, інтерпретує її лише як питання про прізвище художника. Формульниє моделі поведінки характерні і для невербальних способів спілкування. Так, рукостискання в англомовної суспільстві є знаком ввічливістьки спілкування на соціальній, офіційній дистанції. Джентльмени неодмінно повинні обмінятися рукостисканням при зустрічі. Хазяйка будинку вітає рукостисканням гостей на званому вечорі. В той же час тримати деякий час один одного за руки означає для англійців інтимну дистанцію спілкування. Тривале рукостискання набуває, таким чином, додаткового сенсу. Національно-специфічні норми поведінка, відбита в ввічливістьі, виявляється і в значеннях слів. Звернемося тому до даних англійських словників. Слово conspicuous - "видимий, помітний, впадаючий в очі" часто використовується в правилах поведінки, наприклад: "Not to be conspicuous, don't wear conspicuous clothes". Словарні визначення цього слова - noticeable; attracting attention; easily seen (LDCE); attracting special attention, as by outstanding qualities, excentricities, etc. (RHD) - не розкривають повною мірою його негативну коннотацию, проте ця коннотация виводиться з синонімічного тлумачення: It is . used to describe what strikes the eye or the mind, often unpleasantly, through its singularity (wear conspicuous clothes; made himself conspicuous by his affectations; conspicuous taste (WNDS). Таким чином, на підставі коннотативного значення слова conspicuous, поведінки, що часто вживається в правилах, можна охарактеризувати носія даної мови як людину, яка прагне не привертати до себе увагу кричущим одягом, гучною розмовою, незвичайними манерами і тому подібне Підтвердженням цього служить наступне формулювання вимог до поведінки в суспільних місцях: "Clothes must be . inconspicuous, colors of low intensity, smells nonexistent . sounds should be quiet, words should lack affect". До важливого виводу підводить і такий приклад. У словниках англійської мови ; виділяються лише два дієслова із значенням "Голосно сміятися": guffaw, roar, тоді як в російській мові це значення об'єднує багато дієслів і дієслівні вирази: "реготати", "заливатися сміхом", "сміятися до упаду", "грохотать","гоготать", "іржати", "вмирати із сміху" і ін. В той же час російському дієслову "сміятися" відповідають п'ять англійських дієслів - chuckle, chortle, snicker. snigger, titter. Загальне значення цих слів - "сміятися здавленим сміхом", тобто сміятися тихо, прагнучи не залучити до себе уваги. Диференціальні ознаки цих слів - "із задоволенням" (chortle). "нервово" (titter), "нешанобливо" (snicker, snigger). Таким чином, ми стикаємося з проявом семантичного закону, згідно якому актуальний для ідей, що говорять комплекс, залучає для свого найменування все нові способи вираження. На увагу заслуговує і зіставлення англійських і російських дієслів із загальним значенням "Показувати неповагу до кому/чему-либо, висміюючи, зневажливо насміхаючись", В словниках англійської мови виділяються 12 таких дієслів: sneer, scoff, jeer, gird, flout, gibe/jibe, fleer, taunt. twit, mock, ridicule, deride. Диференціальні ознаки цих слів - "злісно" (ridicule, deride, taunt, sneer), "жорстоко" (twit), "образливо" (scoff), "цинічно, грубо" (sneer, jeer, gird), "злорадно" (taunt), "всупереч нормам поведінки" (mock, taunt), "принижуючи" (ridicule), "голосно" (jeer), "гримасуючи" (fleer), "з кривою усмішкою" (sneer), "із зневажливим сміхом" (deride), "передражнюючи" (mock, taunt, twit, gibe), "інколи добродушно" (gibe). У російській мові ідея висміювання також виражається багатьма дієсловами; "висміювати", "висміювати", "насміхатися", "глумитися", "знущатися", "знущатися", "єхидствувати", "уражати", "іронізувати", "тішитися", "жартувати", "жартувати", "зубоскалити" і ін., причому декілька слів в цьому ряду об'єднано ознакою "беззлобно піддражнюючи". Для англійців же кепкування - сильний і часто несхвалюваний засіб пониження статусу об'єкту кепкування, і не випадково тлумачення значень переважної більшості слів включають ознаку негативної оцінки цієї дії ("злісно", "жорстоко", "образливо" і т. п.). Таким чином, в англійській мові зв'язок між поняттями "Сміх - кепкування" виражений, судячи по даних словників, більшою мірою, чим в російській мові. Наведені вище приклади свідчать про те, що семантична ознака, що виділяється у вмісті англійських дієслів сміху, - "обращать/не звертати на себе увагу інших людей", є ввічливістька значиму характеристику поведінки британців і інших англомовних народів. Система подібних ознак просліджується в різних словах, фразеологізмах, а також невербальних засобах спілкування.