Сторінка
2

Освіта Франції

Дисципліна завжди є предметом гарячих дебатів. Взагалі французькі вчителі мають дуже обмежені права для покарання учнів, тілесні покарання заборонені. Вчитель може залишати учня після школи на деякий час, дати йому додаткове домашнє завдання, примусити відвідувати школу у вихідні дні для роботи над домашнім завданням. Інколи застосовуються більш жорсткі заходи, зокрема “виключенням” зі школи на декілька днів, впродовж яких учень отримує погані оцінки з пропущених предметів. Тобто, дисциплінарне виховання спрямоване на навчання учня. Суворе й ставлення до відвідування уроків.

У французьких учнів навчальні тижні дуже навантаженні:25 годин у початковій і до 35- в середній. Але в них майже 175 днів канікул.

Французька шкільна форма навчання має добру репутацію в світі!

Учні отримують впродовж усіх рівнів шкіл різносторонні знання, мають багато матеріалу для вивчення напам’ять. Під час уроків вчителі часто використовують групову форму роботи учнів. У Франції вважають, що школи мають обмежений зв’язок із зовнішнім світом. Через деякі внутрішні проблеми мало організовується похід у музеї, на вистави та в різні цікаві місця й установи, ознайомлення з якими було б корисним для учнів. Навчання в школі до 13 років є прогресивним досягненням, але французька система освіти піддається критиці з приводу шкільних невдач: більше ніж 10% молодих людей залишають навчання взагалі, не отримують будь-якого диплому. Школа існує лише для хороших учнів в не зважає уваги на тих, у кого виникають проблеми. Дитина, яка не встигає, повинна залишатися на другий рік.10% залишається на другий рік, навчаються у початковій школі, і тільки 2/3 учнів переходять до середньої “без другого року”.

У школах залишається невирішеним питання нерівності, часто шкальні невдачі пов’язанні із соціальним статусом батьків.

4.Вища освіта. Університети. Нині у Франції існує 74 університети й університетські центри, які об’єднують майже 800 навчально-дослідницьких відділень і відділень з підготовки і досліджень належать, до яких належать функціональні об’єднання: інститути (для навчання з одного предмета) і вищі школи (для багатопредметної професійної підготовки)та лабораторії (для проведення досліджень). Деякі університети мають власні видавництва для публікації актуальних наукових праць. Університети дають студентам багатий вибір довгострокових і короткострокових програм навчання, наприкінці якого видаються державні або університетські дипломи. Деякі університетські дипломи можуть мати велику цінність, зокрема, новий диплом магістра, що видається після трирічного навчання, яке починається після першого університетського циклу. Мета магістру – заохотити підготовку спеціалістів з деяких університетських програм, особливо для виробничої сфери або фахівців високого класу з основних дисциплін.

IV. Довгострокові програми університетського навчання. Вони складаються з циклів послідовного ступінчатого навчання за наявності ступеня бакалавра та державних або визнаних дипломів для наступних циклів. До них відносяться програми з вивченням права, філології і гуманітарних наук. Наприкінці циклу видається державний диплом, що, однак, не завжди дає право продовжувати освіту у вищому циклі, але може дати доступ до паралельної підготовки. Як правило кожний цикл, відповідно до своїх цілей, є частиною професійної орієнтації, загальної підготовки, одержання професійної кваліфікації, наукової роботи, особистого розвитку, підготовки до усвідомлення своїх обов'язків, роботи індивідуально і в колективі.

Перший цикл. Доступ до нього мають бакалаври. Після закінчення двох років навчання їм видається диплом загальної університетської освіти (ДЗУО) або диплом науково – технічної освіти (ДНТО) – обидва державні. У деяких випадках, щоб задовольнити потреби регіону, наприкінці першого циклу може видаватися університетський диплом (УД).

ДЗУО є класичними або оновленими і можуть видаватися в одному університеті, але з різних дисциплін. Для оновлених ДЗУО характерна велика багатопредметність і впровадження більш вузьких спеціалізацій. Вони містять оцінки з різних предметів: права, економічних наук, економічного і соціального управління, літератури і мистецтва, комунікації і лінгвістики, гуманітарних наук, теології, науку про матерії і структури (ДЗУОА), природничих наук (ДЗУОБ), прикладної математики і суспільних наук (ПМСН), економіки і технології, науки і техніки у фізкультурі й спорті (НТФС), догляду за хворими.

Другий цикл. До нього допускаються студенти з дипломами ДЗУО, ДНТУО або з документами про рівнозначну освіту. Після його завершення надається звання ліценціата (бакалавр + 3 роки) або магістра (бакалавр + 4 роки). Може також бути виданий диплом інженера (бакалавр + 5 років).

Освіту інженера можна одержати в автономних відділеннях, що входять до університетів (вища інженерна школа – ВІШ) або в самих університетах ( університетські школи інженерів або інститути).

Вищі інженерні школи (ВІШ). У них надається освіта інженера. Рівень цих шкіл відповідає рівню традиційних вищих шкіл. Набір до них проводиться через великий і складний конкурс: до нього готуються на курсах підготовки у вищі школи при ліцеях; до конкурсу або іспитів допускаються лише ті, хто одержали ДЗУО. Термін навчання – три роки.

ВІШ бувають таких профілів: хімічні (Лілль, Мулоз, Ренн, Страсбург, Бордо, Монпельє, Тулуза, Клермон-Ферран, Париж); механічні (Нант, Пуатьє, Безансон); фізичні (Бордо, Марсель).

У трьох університетських містах (Нансі, Гренобль, Тулуза) ВІШ об’єдналися й утворили три державні політехнічні інститути (ДПІ). Спеціалізація тут дуже різноманітна, наприклад у ДПІ Гренобля: електрохімія, електрометалургія, гідравліка, інформатика, прикладна математика.

Університетські інженерні школи та інститути. Всередині університетів освіту інженера надають 35 шкіл або інститутів. Вибір спеціальностей досить широкий (інформатика, телекомунікації, енергетика, сільське господарство, харчова промисловість і т.д.). Набір проводиться після навчання (бакалавр + 2 роки), але часто й відразу після одержання ступеня бакалавра, включаючи й освіту ДЗУО з підготовки інженерів (бакалавр + 2 + 3 роки).

Третій цикл. Це підготовка до науково – дослідницької роботи. Слід зазначити, що принцом на третій цикл навчання не є автоматичний і критерії прийому сюди відрізняються залежно від університету. Хоча наявність диплома є першою умовою прийому. Часто в обов’язковому порядку тут проводиться співбесіда і потрібен лист-обгрунтування вибору. Прийом дуже жорсткий тому, що кількість місць обмежена.

Після закінчення третього циклу видається: диплом про вищу спеціалізовану освіту (ДВСО) із забезпеченням дослідницькою роботою протягом одного року (бакалавр + 5 років), що готує безпосередньо до професійної діяльності; диплом про розширену освіту (ДРО) (бакалавр + 5 років) після першого року докторату, необхідний для продовження підготовки дисертації, тому, що ДРО, на відміну від ДВСО, вважається шляхом до реальної науково-дослідницької роботи. Термін роботи над дисертацією – від 2 до 4 років. Різні терміни навчання в доктораті відтепер приведені в єдиний режим (із скасуванням державного докторату) і, в принципі, навчальні заклади не можуть видати цей диплом, якщо запис у докторат був зроблений після встановлення нового режиму; університетські дипломи про науково-дослідницьку роботу не визнані в загальнодержавному масштабі.