Сторінка
3
Для учня учнівський колектив є базою набуття соціального досвіду, як відомо, здійснюється, насамперед, у родині, під впливом масових засобів комунікації, у взаємодії з навколишньою дійсністю, у спілкуванні з однолітками, педагогами. Однак весь цей досвід якоюсь мірою обмежений. Він не може служити міцною базою стійкого суспільного поводження. Для набуття широкого соціального досвіду учень повинен не тільки засвоїти, а як би привласнити багатогранний досвід соціального поводження, зробити його власним, для того, щоб виробити певне поводження не тільки в заздалегідь передбачених ситуаціях, але й у непередбачених обставинах.
Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю що вчиться, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У підсумку в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.
Учнівський колектив є могутнім засобом, що стимулює, що активізує діяльність учня.
У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, у результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, відчуває почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємною інформацією й створюється так зване поле інтелектуально-моральної напруги (Л.І. Новікова й О.Т. Куракін), що істотно впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів. Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків і дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він або знаходить суспільне визнання своїх наявних або уявлюваних гідностей, або осуд товаришами своїх дій, вчиться обстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, у якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього – могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Учнівський колектив – складне соціальне утворення.
Всі види діяльності учнів повинні носити колективний характер. Ігрова, трудова, навчальна і інші види діяльності повинні бути організовані так, щоб завжди й у всім формувати колективістичні принципи, зміцнювати й розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги, виховувати вміння, коли це необхідно, своє особисте підкоряти колективу.
Для зімкнення учнівського колективу дуже важливо спільне переживання учнів у ході предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки й проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, що супроводжують різну суспільну діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближають між собою учнів, учать їх почувати біль і радість іншого.
Специфічна особливість психології перехідного віку полягає в тому, що це психологія напівдитини, напівдорослого. Підліток ще, як дитина, жадібно усмоктує в себе всі враження, росте й фізично, і духовно, відчуває зростання і в ньому черпає силу й відвагу, але не знає ще міри своїх сил, повинен ще їх спробувати.
Але в цей же час підліток уже не дитина. У нього вже є досить великий життєвий досвід. Іноді досвід досить суворий. Він не може вже жити тими ілюзіями, якими живе дитина, у нього зовсім інші інтереси, інтереси дорослої людини.
Молодь у цьому віці здатна на безвідповідальне захоплення, на самий гарячий ентузіазм. Тільки це захоплення, цей ентузіазм швидко гаснуть, якщо вони не можуть вилитися в яку-небудь дію, перетворитися в живу, захоплюючу розумову, духовну, але й діяльність чисто фізичну.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації суспільної роботи, допомоги відстаючим учням і т. п.
У цьому випадку звичайно мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів не є ще виховний колектив.
Виховний колектив, за Макаренком, – це наукова організація виховного процесу. Не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і натхнений, сформований у ході життєвої діяльної тієї або іншої об'єднаної групи людей, а спеціально організований з педагогічними цілями науково виховний колектив.
Взаємовідносини особистості й колективу різноманітні. Можна виділити два основних аспекти: вплив колективу на особистість і вплив особистості на колектив.
Вплив колективу на особистість
Колектив – осередок соціального суспільства; колективізм – духовна сила, що цементує його. Колектив зацікавлений у всебічному розвитку особистості, тому що від повноти й багатства кожної особистості, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
Стосовно особистості колектив виконує ряд функцій: по-перше, залучає її до ідейних, моральних, естетичних і інших цінностей. Цю функцію він виконує тому що є відкритою соціальною системою й свої цілі, завдання привносить із суспільства (він може виробляти їх і усередині й співвідносити із суспільними).
Якщо розглядати особистість у співвідношенні з колективом, то вона також є системою, відкритої стосовно даної спільності. Особистість сприймає ідейні, моральні й інші цінності колективу, що у свою чергу витягає їх із суспільства. Таким чином, у колективі формується ідейний й морально-естетичний вигляд особистості.
По-друге, вплив колективу на особистість проявляється у виховній і корегувальній функції. На перший погляд здається, начебто сама людина, і тільки вона «коваль» свого характеру, тільки від неї залежить, чи буде вона наполегливою, сміливою, чуйною, доброю і т.д. Безумовно, людина повинна формувати себе й тим самим у неї повинне бути бажання бути краще, цінніше для суспільства. Але при цьому колектив могутня сила. У своєму арсеналі він містить такі засоби виховання, яких немає в особистості. Колективний вплив, думка, переконання, роз'яснення, критика, змагання – ось далеко не повний перелік мір, що перебувають у розпорядженні колективу. Особливо важливого значення набуває колектив у перевихованні індивіда. Він раніше зауважує відхилення в поведінці й психічному складі, ніж сама особистість. І це не дивно, оскільки колектив відповідає за вчинки й справи вхідних у нього особистостей.
Вплив особистості на колектив
Міра впливу особистості на колектив виражається в категоріях авторитету, керівництва, лідерства.
Авторитет – суспільне визнання особистості, оцінка колективом відповідності суб'єктивних якостей людини об'єктивним вимогам діяльності.
Авторитетність, насамперед, залежить від особистих якостей людини. Великі знання, багатий життєвий досвід, вироблені вміння й навички – все це виділяє людину серед інших. До думки такої людини прислухаються, до неї звертаються за порадою, допомогою. Авторитетну людину відрізняє безкорисливе прагнення йти назустріч людям, і за це у людей з’являється почуття вдячності.
Однак бувають фальшиві авторитети. У цьому випадку людині приписують більше заслуг, ніж вона насправді має. У такої особи думка про свої знання, уміння й навички виявляється завищеною. Рано чи пізно це розкривається й помилковий авторитет вже не є таким серед учнів. Іноді помилковий авторитет особистості створюється й підтримується іншими в їхніх корисливих цілях.