Сторінка
9

Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності

Окрім музично-пластичних вправ, в естетичному розвитку молодших школярів у процесі хореографічної діяльності дуже важливе місце посідають сюжетно-рольові ігри. Саме тому необхідною умовою естетичного виховання учнів початкових класів є впровадження в зміст хореографічної діяльності сюжетно-рольових ігор, спрямованих на реалізацію їх психофізичних проявів. Завдяки грі діти мають можливість більш продуктивно працювати на уроці, оволодівати новими знаннями й творчо застосовувати їх на практиці, зокрема й у танцювальній діяльності. Підвищена емоційність, відсутність стереотипів, готовність до дій є визнаними вченими компонентами психологічного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Все вищезазначене сприяє входженню учнів початкових класів до активної ігрової діяльності.

Використання сюжетно-рольових ігор у процесі хореографії допомагає виявити та розкрити «приховані» танцювально-творчі здібності: беручи участь в означених іграх, діти долають внутрішні психологічні бар’єри, реалізують мрії, уявлення, фантазії, тобто підвищують здатність до хореографічної творчості. Також участь школярів у цих іграх сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери, вмінню виявляти власне, усвідомлене ставлення до обраної танцювальної ролі. Як показує практика, «зажаті», закомплексовані учні в ході хореографічної гри вчаться отримувати задоволення від власної танцювальної активності.

Таким чином, естетичне виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності буде ефективним, якщо застосовувати форми естетико-виховної роботи, спрямовані на реалізацію психофізичних проявів особистості дитини: музично-пластичні, імітаційно-ігрові вправи та сюжетно-рольові ігри.

Використання методів стимулювання імпровізаційної активності молодших школярів у процесі хореографічної діяльності.

Одне з основних місць в естетичному вихованні учнів початкових класів належить методу дидактичної гри. На доцільності використання ігрового дидактичного методу у навчально-виховному процесі з хореографії у дошкільних закладах та позакласній роботі школи наголошено в наукових і методичних роботах В. Верховинця, О. Горшкової, О. Мартиненко, А. Шевчук та інших. Педагоги-хореографи пропонували використовувати методи гри для підвищення рівня зацікавленого ставлення до мистецтва хореографії. Важливим є застосування методу дидактичної гри для розвитку пізнавальної, мотиваційної, креативної, психофізичної сфер особистості дитини та стимулювання їх імпровізаційної активності. Переконані, застосування ігрового дидактичного методу на уроках хореографії змусить всіх дітей без винятку стати активними учасниками танцювальної діяльності, під час якої вони будуть відчувати себе вільно, комфортно, впевнено. Окрім цього, у молодших школярів підвищується спостережливість, концентрується увага, пробуджується інтерес до навчання хореографічному мистецтву.

Використання методу дидактичної гри з метою засвоєння елементарної мови танців дозволяє викладачам відмовитися від багаторазового повтору та виснажливого відпрацювання рухів. Дитина, яка отримує знання під час ігрового дидактичного методу, привчається до активної художньої творчості. Кожна роль, яка створюється у процесі ігрового методу, має свою особливість, рухову мову, свій характер та манеру виконання. Тому для засвоєння нових елементів класичного танцю пропонується використовувати методи роботи у формі асоціативних завдань та ігрових етюдів.

Окрім вище зазначених можливостей, ігровий дидактичний метод також дає поштовх до створення в навчальному процесі вільного танцю – імпровізації. Метод імпровізації повинен реалізовуватися через поетапне залучення дітей до хореографічної діяльності й здійснюватися на засадах, що відповідають основним дидактичним принципам – від простого до складного, врахування індивідуальних властивостей, емоційне насичення процесу навчання тощо. Так, учням початкових класів необхідно починати напрацьовувати творчі вміння під час створення власних ритмічних комбінацій. Застосування методу ритмічної імпровізації дозволить навчити школярів не лише цілісно сприймати музичний твір, а й водночас виявляти у танцювально-рухових вправах емоційні враження.

Стимулюванню імпровізаційної активності учнів початкових класів сприятиме впровадження у зміст хореографічної діяльності методу пластичної імпровізації. Цей метод передбачає індивідуальне самовираження, самореалізацію та самоствердження особистості дитини під час виконання пластичних етюдів.

Поряд із пластичною імпровізацією вважаємо за необхідне використовувати колективну танцювальну імпровізацію, застосування якої сприятиме повільному переходу від індивідуальної до колективної імпровізації. Така танцювальна імпровізація характеризується співтворчістю її учасників.

Отже, естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності буде успішним, якщо впроваджувати у її зміст методи стимулювання творчої активності: ігрові, пластичної та танцювальної імпровізації. Означені методи мають значний вплив на естетичний розвиток молодших школярів: сприяють розвитку в учнів початкових класів гнучкого, швидкого мислення, емоцій та почуттів, формуванню в них естетичного смаку, естетичної культури, естетичних цінностей, а також самостійної, оригінальної, творчої думки, жвавої уваги, вихованню наполегливості, винахідливості, прагнення до самовираження.

Хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів – це процес, в основі якого знаходиться активність людини, спрямована на інтерпретацію і створення танцювальних рухів, комбінацій, етюдів, композицій, через які виявляється і розвивається емоційно-почуттєва, психофізична, когнітивна та креативна сфери дитини. Визначена сутність хореографічної діяльності в системі естетичного виховання молодших школярів, що полягає у їх танцювально-руховій активності. У процесі такої діяльності дітьми опановуються, відтворюються, інтерпретуються та створюються різноманітні за видами й жанрами танцювальні твори, формується система знань, розвиваються емоції, почуття, творче мислення, накопичуються вміння й навички, удосконалюється фізична краса дитини тощо.

На основі вказаних компонентів визначено головні положення організації естетичного виховання молодших школярів у процесі хореографічної діяльності в сучасних загальноосвітніх закладах:

– формування найважливіших складових естетичного розвитку дитини, що виступають необхідною умовою її естетичного виховання;

– розвиток повноцінної, психічно та фізично вільної особистості дитини;

– здійснення естетичного виховання молодших школярів з урахуванням їх індивідуальних, фізичних, психологічних особливостей потреб, інтересів, мотивів;

– формування ціннісних орієнтирів, смаку та ідеалів учнів початкової школи;

– використання методів стимулювання творчої активності молодших школярів;

– формування стійкої потреби в учнів початкових класів до застосування набутих вмінь у повсякденному житті.

Естетичне виховання засобами хореографії впроваджувалося й розвивалося у таких формах навчально-виховного процесу різних закладів освіти: урок у загальноосвітніх школах; гурткові позакласні заняття в загальноосвітніх школах; заняття у студіях та гуртках закладів позашкільної освіти. Зазначені форми роботи мали специфічні відмінності у методиці викладання хореографії, завдання якої в ході розвитку педагогічної практики змінювалися: аспект естетичного виховання особистості дитини під час танцювальної діяльності поступово замінюється естетизацією її рухових навичок. Такий підхід не відповідає освітнім вимогам сучасності, тому постає необхідність розробки нових форм і методів хореографічної діяльності учнів початкових класів, використання яких спрямоване на їх естетичне виховання.