Сторінка
8
На нашу думку, використання на уроках з хореографії сучасних видів танців під змістовний, багатообразний музичний матеріал надасть можливість виховувати в учнів емоційне, цілісне ставлення до танцювального мистецтва.
Наприклад, з дітьми першого класу пропонується вивчати, окрім ритмічних та колективно-порядкових вправ, рухи брейк-дансу, хіп-хопу, східних танців, тому що в цих рухових вправах відбиваються реалії сучасного життя. Під час вивчення та виконання означених видів танцювального мистецтва у молодших школярів формується сучасний тип світосприйняття та світовідтворення.
Для коригування здобутих вмінь учнів у галузі сучасної хореографії вважаємо корисним застосовувати на заняттях аудіовізуальні засоби навчання, які стимулюють учнів до найбільш продуктивної виконавської роботи.
Ще одним аспектом входження дитини до світу прекрасного й засобом художньо-естетичного розвитку дітей є використання неакадемічних форм спілкування: бесіди, відвідування концертів, вистав тощо. Яскраві враження, отримані від естетично-забарвленого, артистичного, професійного виконання танцювальних композицій, формуватимуть в учнів естетичні цінності, розвиватимуть художні смаки, виховуватимуть у них здатність сприймати й оцінювати мистецькі твори.
Отже, процес формування естетичного ставлення учнів початкових класів до хореографічної діяльності і мотивації на естетичне втілення тілесних проявів буде ефективним, якщо реалізовуватиметься за такими напрямами: відповідність хореографічної діяльності художнім інтересам дітей та врахування їх вікових особливостей, наповнення змісту хореографічної діяльності сучасними формами танцювального мистецтва, використання аудіовізуальних та технічних засобів навчання, ознайомлення учнів з творчістю видатних митців хореографії, спільний перегляд танцювальних відеоматеріалів з наступним обговоренням їх змісту.
Спрямування змісту хореографічної діяльності на формування найважливіших складових естетичного розвитку молодших школярів (емоційно-почуттєва, когнітивна, креативна сфери особистості дитини).
Розвиваючи проблему естетичного виховання особистості, сучасні вчені підкреслюють, що ефективність естетичного виховання особистості залежить від розвитку її емоційного внутрішнього світу, безмежної фантазії, уяви, уваги, а також від формування системи естетичних знань та вмінь. Успішне вирішення означених питання можливе в процесі хореографічної діяльності. Формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів повинне відбуватися через виконання виразних рухів, мімічних жестів, художньо-образних вправ класичної та народної хореографії. Так педагоги-хореографи вказують на гармонійність форм, рухів, жестів класичного та народного танців, що впливають на емоційно-почуттєву сферу особистості дитини, тобто покращують настрій та надають їй впевненості.
Важливим для розвитку емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів також є виконання ними імпровізаційних вправ та етюдів на виявлення емоцій, настрою, почуттів. Такі танцювально-образні рухи виконуються учнями самостійно або за зразком викладача. Самостійне створення виразних рухів та художньо образних вправ, зокрема образів казкових героїв, зумовлюють виникнення у молодших школярів емоційних станів, що активізують їх пізнавальну сферу і позитивно впливають на продуктивність якісного асоціативного мислення.
Вправи класичного танцю є головною складовою в накопиченні учнями танцювальної лексики і у подальшому виступають запорукою створення ними оригінальної, неповторної, естетично забарвленої танцювальної імпровізації. Вправи класичного танцю – це універсальна система елементів, засобами яких формується культура та естетична виразність жестів, міміки, рухів, через які дитина осмислено-емоційно передає зміст, характер і духовне наповнення музичних композицій. Крім того, засобами класичного танцю розвивається духовна та тілесна краса людини. Тому дуже важливо у хореографічній діяльності молодших школярів підібрати такі елементи класичного танцю, котрі б відповідали їх віковим психофізіологічним особливостям та сприяли набуттю танцювальних умінь та навичок.
Впровадження у хореографічну діяльність школярів елементів народно-сценічного танцю забезпечить не лише емоційність виховного процесу, формування естетично-культурних цінностей учнів початкових класів, а й сприятиме розвитку їх когнітивної сфери. Ці положення розкрито у наукових та методичних працях А. Тараканової, К. Василенка, А. Гуменюка, О. Таранцевої, та інших. Педагоги-хореографи акцентують увагу на тому, що, вивчаючи різноманітні народні танці, молодші школярі знайомляться з життям, побутом, обрядами багатьох народів світу. Виконуючи ці танці, діти мають змогу збагатити свої знання, долучившись до історичного минулого різних народів, їх духовної культури та морально-етичних норм.
Значний вплив на естетичний розвиток молодших школярів мають вправи ритмічного танцю, засобами яких виховується культура сприйняття та оцінки музичних творів, розвиваються внутрішні відчуття метру темпу, ритму та ін. Тож у навчально-виховний процес з хореографічної діяльності учнів початкових класів пропонуємо вводити ритмічні вправи, які б спрямовувалися на реалізацію означених завдань.
Повноцінний естетичний розвиток дітей молодшого шкільного віку на уроках хореографії не може відбуватися без вивчення українського народного танцю. Для засвоєння елементарної мови вітчизняного танцю потрібно використовувати українські народні рухливі ігри та хороводи, у які протягом багатьох поколінь народ закладав виховний і розвивальний зміст.
Отже, образ гармонійної естетично-розвиненої особистості дитини, формування якої відбувається у ході хореографічної діяльності, передбачає передусім розвиток її когнітивної, креативної, емоційно-почуттєвої сфери. У процесі хореографії діти вчаться володіти своїми емоціями та почуттями, розвивати естетично-культурний та творчий потенціал.
Впровадження у процес хореографічної діяльності форм естетико-виховної роботи, спрямованих на реалізацію психофізичних проявів дітей. Зміст хореографічної діяльності, у процесі якої відбувається естетичний розвиток особистості дитини, повинен спрямовуватися на формування її естетичної сфери.
Саме тому вважаємо за потрібне використовувати у навчально-виховному процесі з хореографії форми роботи, що спрямовані на реалізацію психофізичних проявів дітей. До таких відносяться: музично-пластичні, імітаційно-ігрові вправи та сюжетно-рольові ігри.
Такі вправи характеризуються технічно простими побутовими рухами, у яких кожний жест, поза, елемент та міміка дитини відтворюють її внутрішній стан. Ці елементи породжуються мисленням дитини і виявляються у власних фізичних проявах. Виконуючи вправи, школярі мають змогу з елементів, рухів, комбінацій самостійно обирати та створювати різноманітні танцювальні композиції. Таким чином, відтворення учнями початкових класів пластичних рухів, змістовно наповнених думками, емоціями, почуттями, сприятиме активізації зв’язків між їх внутрішнім станом та фізичними проявами. Діти отримуватимуть емоційну насолоду від власних музично-пластичних рухів та оцінюватимуть власний емоційний стан. Переконані, що впровадження у хореографічну діяльність молодших школярів означених форм роботи сприятиме підвищенню в них рівня естетичного розвитку: естетичних уявлень, понять, знань, емоційно-почуттєвого досвіду, естетичної культури, творчого потенціалу тощо.