Сторінка
3

Формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів

Гра з колами, створена на основі відомих кіл Ейлера, дозволяє навчати діяльності, що класифікує, закладає розуміння логічних операцій: заперечення - не, кон’юнкції - і, диз'юнкції - або. Перераховані логічні операції мають найважливіше значення, тому що різні їхні комбінації утворять всілякі і як завгодно складні логічні структури. З функціональних елементів, що реалізують логічні операції не, і, або, конструюються схеми сучаснихЕОМ.

До кінця дошкільного віку в дитини виявляються ознаки логічного мислення. У своїх міркуваннях школяр починає використовувати логічні операції і на їхній основі будувати висновки. Дуже важливо в цей період навчити дитину логічно мислити й обґрунтовувати свої судження.

Для гри з колами потрібні намальовані на папері одне, два чи три пересічних кола різного кольору, різнобарвні обручі і набори геометричних фігур різних квітів і розмірів, картки з числами і буквами російського алфавіту. Загалом, необов'язково використовувати кола, можна працювати з будь-якими замкнутими плоскими фігурами. У цьому випадку замкнуті області виділяються на монтажній панелі, приміром, кольоровими мотузками. Можлива також робота на комп'ютері зі спеціальною комп'ютерною програмою. Комплексне навчання, що сполучить ігри з обручами з усім класом, гру за столом у групі й індивідуальної роботи за комп'ютером, є найбільшефективним.

Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічногомислення.

Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко виражати свої думки, а з іншого боку - розвити уяву й інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат та вгадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості , наполегливості в подоланні труднощів, завзятості в досягненніцілей.

Сьогодні математика як жива наука з багатобічними зв'язками робить величезний вплив на розвиток інших наук і практики, є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особистості.

Однієї з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, насамперед, абстрактного мислення, здатності до абстрагування й уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. У процесі вивчення математики в найбільш чистому виді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність і т.д.

Тому в якості одного з основних принципів нової концепції в "математику для всіх" на перший план висунута ідея пріоритету розвиваючої функції навчання математиці. Відповідно до цього принципу центром методичної системи навчання математиці стає не вивчення основ математичної науки як такий, а пізнання навколишнього людину світу засобами математики і, як наслідок, до динамічної адаптації людини до цього світу, до соціалізації особистості.

Основною метою математичної освіти повинне бути розвиток уміння математично, а виходить, логічно й усвідомлено досліджувати явища реального світу. Реалізації цієї мети може і повинне сприяти рішення на уроках математики різного роду нестандартних логічних задач. Тому використання вчителем школи цих задач на уроках математики є не тільки бажаним, але навіть необхідним елементом навчання математиці.

Розвиток алгоритмічного мислення

З сучасної точки зору слово «алгоритм» означає точний опис деякого процесу (необов'язково обчислювального), інструкцію по його виконанню. Можуть бути використані три форми запису алгоритмів: формульна, таблична і розгорнена. Формульне уявлення, як і табличне, придатно тільки для алгоритмів вирішення завдань одного спеціального вигляду – проведення обчислень за заданою формулою. Розгорнена форма запису алгоритмів має набагато ширшу область застосування, її можна розглядати як універсальну. Розгорнений запис алгоритму практично використовується у формі так званих блок-схем. На блок-схемі кожен крок алгоритму зображається окремим блоком – геометричною фігурою, усередині якої дається опис відповідної дії; послідовність виконання дій задається стрілками, що сполучають ці блоки.

Освітимо частину питань можливості формування елементів алгоритмічної письменності при вивченні курсу математики в початкових класах, що є вимогою сучасного суспільства.

Формування елементів алгоритмічної письменності повинно здійснюватися на основі логічних знань і умінь учнів. Враховуючи зв'язки між елементами логічної і алгоритмічної письменності, можливий наступний план реалізації єдиної логико-алгоритмической лінії в курсі математики:

Лог.: 1. Уміння дізнаватися предмет по даних ознаках.

2. Уміння порівнювати.

3. Уміння розподіляти предмети по певних ознаках групи.

Алг.: 4. Розуміння суті алгоритму, його властивостей.

5. Уміння читати алгоритм.

Лог.: 6. Уміння встановлювати співвідношення загального і приватного.

7. Розуміння сенсу слів: і, або, все, кожен, деякі.

Алг.: 8. Уміння чітке виконувати алгоритм.

9. Знайомство з основними типами алгоритмів.

10. Уміння перетворювати алгоритм.

11. Уміння вибирати раціональний алгоритм.

Лог.: 12. Уміння отримувати висновок.

13. Уміння обгрунтовувати висновок.

14. Уміння складати алгоритм.

15. Уміння перевіряти правильність алгоритму.

Учням початкової школи доступні наступні способи опису алгоритмів: граф-схемы; блок-схеми; таблиці; розгорнений словесний опис.

Взаємозв'язок логічного та алгоритмічногомислення.

З курсу дидактики відомо, що розвиток учнів залежить від тієї діяльності, яку вони виконують в процесі навчання. Ця діяльність може бути продуктивною або репродуктивною. Продуктивна діяльність пов'язана з активною роботою мислення і знаходить свій вираз в таких розумових операціях, як аналіз, синтез, порівняння, класифікація і інших. Оволодіння прийомами розумових дій забезпечує високий рівень засвоєння математичних знань: школярі стають самостійнішими у вирішенні учбових завдань, раціонально будують свою діяльність по засвоєнню знань, мотивують свої дії.

Особливу роль в організації творчої діяльності молодших школярів в процесі навчання грає уміння послідовно, чітко і несуперечливо висловлювати свої думки, уміння представляти будь-яку складну дію у вигляді організованої послідовності простих дій. Таке уміння називають алгоритмічним.

Алгоритм — точний опис (розпорядження, правило, рецепт) механічно виконуваного крок за кроком одноманітного рішення будь-якої задачі, що легко розуміється, з будь-якого класу завдань даного типу.

Молодші школярі оволодівають простими алгоритмами складання, віднімання, множення, ділення цілих ненегативних чисел.

Людина, що володіє алгоритмічним мисленням, бачить кінцеву мету, може описати алгоритм (якщо він існує) або алгоритмічне розпорядження, в результаті виконання якого мета буде досягнута.