Сторінка
7

Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку

- не оптимальний темп ведення навчального заняття (за надмірно швидкого темпу роботи можуть з’являтися помилки, за повільного - робота не захоплює дитину);

- не завжди послідовні і несистематичні вимоги учителя;

- відсутня зміна видів діяльності (слухове зосередження не змінюється зоровим чи моторним) у процесі учбової діяльності; постійна підтримка уваги за допомогою вольових зусиль пов'язана з великою напругою і дуже стомлює школяра;

- учитель не враховує вікових та індивідуальних особливостей уваги дитини.

Дбаючи про високий рівень знань учнів, кожен учитель намагається використовувати різноманітні інноваційні форми та методи роботи. Та й хоча ми робимо певні кроки в окремих аспектах педагогічної діяльності - шукаємо нові підходи, хочемо щось змінити на краще; чекаємо позитивного результату, намагаємося досягти успіху у школярів щодо опанування основ наук - без розвитку уваги та виховання уважності учнів досягти хороших результатів дуже складно.

Прийоми розвитку мовлення та уяви

Завдання удосконалення й розвитку українського мовлення повинні стати предметом спеціальної уваги не лише на заняттях з розвитку мовлення, а й на інших - ознайомлення з навколишнім, художньої праці, математики. Тому, плануючи свою роботу, вчитель повинен кросворди, ребуси, т. д. , що сприяють збагаченню словникового запасу дітей, а значить розвивають мовлення. У період навчання грамоти розвиток мовлення ґрунтується на навчальному матеріалі “ Букваря “ та “ Прописів “. В них закладено багато ілюстративного матеріалу до казок та оповідань, предметних малюнків, завдань на розвиток логічного мислення. Все це сприяє формуванню у дітей уміння послідовно виражати свою думку.

При роботі з навчання грамоти можна використовувати такі завдання, що сприяють розвитку мовлення та уяви дітей :

- скласти речення за поданою схемою і малюнком;

- розподіл предметів на групи;

- інсценізації уривків з казок;

- роздуми над прослуханими творами;

- скласти казку за серією ілюстрацій;

- відтворити ситуації типу „У магазині “, т. д.;

- відгадування загадок;

- ігри типу “Ми - ввічливі діти “;

- характеристики казкових героїв;

З перших днів перебування дитини в школі перед нею стоїть завдання навчитися висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно. Тому навчальними ситуаціями слід спонукати учнів до безпосередніх висловлювань (створення власних текстів), заохочувати до складання казок, віршів, придумування своїх фіналів до казок і оповідань .А оскільки у дітей різний мовленєвий розвиток, то ініціатором і творчим лідером стає саме вчитель .

Нетрадиційними методами розвитку мовлення й уяви, які були використані серед дітей досліджуваної групи недільної школи церкви «Християнське життя», є метод асоціативного куща і сенкант.

Асоціативний кущ – посередині аркуша паперу пишемо будь-яке слово або фразу; записуємо слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми; знаходимо зв’язки між словами; пишемо невеличкий твір з обраних п’яти слів.

Сенкант – це вірш, що складається з п’яти рядків.

перший рядок – слово, яке позначає тему (іменник)

другий рядок – опис теми з двох слів (2 прикметники)

третій рядок – виражає дію (3 дієслова)

четвертий рядок – фраза з 4-х слів, виражає ставлення до теми

п’ятий рядок – одне слово синонім, передає сутність теми.

Вже з добукварного періоду починається робота по формуванню навичок усного переказу. Діти вчаться працювати над різними типами переказів : детальний, вибірковий, стислий, творчий . Кожен з цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику . Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв¢язному мовленню. Основними завданнями усного переказу є : активне і цілеспрямоване збагачення та удосконалення мовлення учнів; безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів; розвиток логічного мислення; розширення кругозору учнів. Для переказу рекомендується використовувати матеріал, який учні бачили по телебаченню, чули від дорослих, прочитали в книжці чи журналі .

При виконанні роботи, була поставлена мета виявити особливості розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, визначити їх роль в засвоєнні знань дітьми молодшого шкільного віку. До цієї теми зверталися багато видатних психологів, таких як Заброцький М., Виготський Л., Барташнікова І., Жане П., Аверин В. та інші.

Отже, були досліджені найзагальніші аспекти розвитку уваги, мислення, мовлення, пам’яті та уяви дітей молодшого шкільного віку. Було з’ясовано, що неналежний розвиток пізнавальних процесів дитини не тільки стає на заваді успішного навчання, а й перешкоджає загальному розвитку дитини, становлення його особистості, формування життєвого досвіду. У силу важливості й значимості пізнавальних процесів для дитини необхідно всіляко допомагати їх розвитку й, одночасно, використовувати їх для оптимізації навчальної діяльності.

Діагностичні тести, проведені на базі учнів недільної школи, виявили у дітей недоліки у розвитку пізнавальних процесів, зокрема мовлення та уяви. Пам’ять та увага розвинені у дітей на середньому та високому рівні, в залежності від індивідуальних особливостей. У роботі наведені цікаві та нетрадиційні прийоми тренування пам’яті, уваги які можуть бути використані на уроках молодшої школи.

Згідно досліджень, основна маса дітей (приблизно 80%) має бідний словниковий запас, не володіє елементарними навичками переказу улюблених казок і мультфільмів. При використанні наведених у роботі прийомів вдосконалення мовлення й уяви діти можуть навчитися переказувати прослухані тексти, інсценувати казки, визначати позитивних і негативних героїв, пояснювати свій вибір, встановлювати ознаки предметів або предмети за їх ознаками.

Також проведені в ході роботи дослідження ще раз підкреслили важливість правильного ставлення батьків до загального розвитку дітей.