Сторінка
6
Сфарагіта – це уживання імені чи прізвища певного автора у написаному ним творі.
5. Виразне читання поезії учнем.
6. Слово вчителя.
У тогочасній ліриці, зокрема авангардистській, традиційні символи (вишня, калина, тополя) вважалися застарілими, невідповідними урбаністичному світові. Та митець не поділяв цих поглядів. Він знаходив в архетипних образах ознаки нашої ментальності, що не втрачає свіжості й у наш час.
7. Повторне читання поезії учнями (читання мовчки).
8. Бесіда з елементами аналізу.
1. Чому ліричиний герой називає себе хрущем?
2.Знайдіть у творі сфарагіту.
3. Які художні засоби та з якою метою використовує автор?
Робота з таблицею. Складіть таблицю головних образів поезії та дайте їхню характеристику.
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
1. Підсумкова бесіда яка? ефрестична, проблено пошуова і тд
1) Назвіть основні збірки поета, та твори, які вони вміщують.
2) Яку роль виконує сфрагіта у вірші «Вишні»?
3) Поясніть єдність поганських та християнських мотивів у поезії Антонича.
VI. Оцінювання.
VII. Домашнє завдання.
1. Вивчити поезію Б.-І. Антонича напам’ять (на вибір)
2. Скласти асоціативне гроно поезії «Дороги».
Б.-І. Антонич. Філософія роздумів у поезії «Пісня про незнищенність матерії», відтворення дійсності через язичницько-християнські уявлення пращурів («Різдво»)
Мета: дослідити поєднання двовір’я в творчості митця, розкрити ідейно-художній зміст його філософської лірики; розвивати в учнів увагу, спостережливість, уміння глибоко мислити, надавати свою оцінку; виховувати високі патріотичні почуття.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет Б.-І. Антонича, книги з його творами, Біблія.
Методи, прийоми та форми роботи: слово вчителя, читання поезії напам’ять, виразне читання, бесіда, елементи аналізу.
Теорія літератури: міфологізм.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.
ІV. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Б.-І. Антонич створив оригінальну концепцію світу, характерною ознакою якого є пошук гармонії людини й космосу, особи й природи. Він органічно поєднав казку, міф та реальність, теперішнє й минуле, по-дитячому обожнював природу. Саме вона є повнокровним героєм його збірок, сповнених життєлюбства.
2. Читання поезії «Незнищенність матерії» та обмін враженнями.
3. Евристична бесіда з проблемно-пошуковими завданнями. Построфний аналіз твору.
1. Де знаходиться ліричний герой вірша?
2. Що собою являє перша строфа? Який тут використано прийом?
3. У чому особливість ідейно-художнього змісту інших строф?
4. Робота зі схемою. (Я – природа, матерія).
5. Висновок вчителя.
6. Виразне читання поезії «Різдво».
7. Словникова робота: лемки, крисані, завія, стріха.
8.Слово вчителя.
Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування», адже він не вдавався до «оязичення християнства» чи – навпаки. Часто в одному творі з’являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом й свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов’язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак «золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння. Те, що Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.
9. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Доведіть, що в поезії «Різдво» автор поєднує християнство з язичництвом.
Християнство: 1. Біблійна легенда про народження Христа у Віфлеємі.
2. Його народження привітали волхви- давньоукраїнські жерці.
Поганство: 1. Бог народився на санях в лемківському містечку, лемки в крисанях принесли місяць круглий (хліб). 2. У Матері Божої в долонях «золотий горіх»- язичницький місячний знак.
V. Підведення підсумків та оцінювання.
VІІ. Домашнє завдання.
Чимало критиків та літературознавців, переглядаючи літературний здобуток митця, захоплювались красою форми написання та своєрідним світобаченням поета. У рядках Богдана-Ігоря Антонича все оживає і наповнюється миром та незвичайною красою. Поетичний світ митця густо наповнений описом взаємин людини і природи, урбаністичні мотиви також мають місце серед його творів.
Творчість поета неодноразово була предметом наукових досліджень, у яких його поетичний талант розглянуто з інших боків. У своїх літературознавчих працях досліджували творчість поета такі відомі постаті у літературі, як: Ю. Андрухович, М. Ільницький, І. Калинець, Б. Рубчак. Було проаналізовано поетичний доробок митця в методичних студіях І. Даниленко, Н. Логвіненко, Г. Токмань, Н. Якубчак.
Аналіз творчості поета показав, що найважливіші риси його поетики — національне забарвлення астральної символіки та мотив рідної землі, в якій проростає "співний корінь" мистецтва. Антонич використовує неймовірну кількість образних порівняннь, які мовби набігають одне на одне, нарощуючи темп оповіді і водночас демонструючи марність вираження повноти настрою, відчуття митця, невтомної спраги нового слова, нового образу. Антонич у своїй творчості досяг вражаючих вершин модерного «окультурення» прапервісної природи лісу, його язичницької стихії і переживання людиною через пригадування, відродження, відгадування цих таємничих знаків, які свідчать про єдність людини і природи із споконвічних часів і до дня сьогоднішнього.
На жаль, не досліджено питання методики вивчення лірики Б.-І. Антонича, але оскільки лірика є досить суб’єктивним літературним родом, то підходи її викладання є дещо традиційними. Ганна Токмань розробила методику вивчення віршів в школі, текстуальний аналіз, цілісність сприйняття ліричного твору. Користуючись працею доктора педагогічних наук, можна розробити методику вивчення лірики Б.-І. Антонича.
Науковці з психології помітили, що в молодшому юнацькому віці школярів цікавлять не тільки питання теорії, але хід аналізу, способи доведення. Учням цікаво, коли викладач змушує вибирати рішення між різними точками зору, потребує обґрунтування тих чи інших тверджень, вони з готовністю, навіть з радістю вступають у суперечку і наполегливо захищають свою позицію.
В якості методичних рекомендацій щодо вивчення поезії Антонича, мною була розроблена система уроків, використовуючи які, можна цікаво подати учням необхідний за програмою матеріал.