Сторінка
5

Навчальний процес вивчення української літератури в старших класах загальноосвітньої школи

Отже, ми перейшли з вами до розгляду літературної творчості поета. Ознайомтесь з таблицею виходу в світ збірок Антонича.

4. Виступ учнів (заздалегідь підготовлене завдання).

А зараз будьте уважні, та послухайте виступ наших літераторів, які розкажуть про особливості літературної творчості поета. Зробіть в зошитах короткий конспект інформації по кожній збірці.

5. Слово вчителя.

Ми дізнались з вами про ще одну відому в колі українських письменників постать Богдана-Ігоря Антонича.

Поет був досить незвичайною людиною, і ця незвичайність проявлялась усюди: в його поглядах, думках, творчості. На жаль, доля відвела йому небагато часу для життя… Але Антонич зумів прожити життя, не витрачаючи час на даремне.

Зараз ми з вами прочитаємо поезію «Автопортрет», в якій автор дає самохарактеристику.

6. Виразне читання поезії одним учнем.

7. Обмін враженнями та виконання проблемно пошукових завдань.

1. Визначити жанр вірша.

2. Знайти центральний образ поезії.

3. Яка мікротема 1-ої та 2-ої строф?

8. Слово вчителя.

Захоплюючись давніми звичаями й обрядами лемків, поет помічав у їхньому світосприйманні двовір’я – язичництво та християнство. Вони не протиставляються, а доповнюють один одного. Поет не засуджував своїх краян за синтез двох світів, бо такі обставини склались історично на території української землі. Антонич повністю увібрав у себе цей дуалістичний неповторно-яскравий світ. Його «християнство» охоплює й поганство, а саме властиве йому радісне й тілесне сприйняття світу й конкретно-чутливе ставлення до природи. Це позначилось на багатьох його творах.

ІV. Підведення підсумків та оцінювання.

Інтерактивний метод «Мікрофон»

1. « На уроці для мене було відкриттям…»

2. « Я пишаюся тим, що…»

3. «Особливо мене схвилювало те…»

VI. Домашнє завдання.

1. Повторити вивчений матеріал.

2. Самостійно проаналізувати поезії «Село» та «Черемхи» (по варіантам)

3. Підготуватись до виразного читання поезій «Вишні» та «Зелена Євангелія».

Оригінальне сприйняття ліричним героєм природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи(«Вишні», «Зелена Євангелія»)

Мета: продовжити знайомити учнів із творчістю Б.-І. Антонича; розкрити оригінальність зображення природи в його поезіях «Вишні» та «Зелена Євангелія»; розвивати образне мислення учнів; сприяти вихованню високих моральних почуттів.

Тип уроку: урок вивчення та засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, репродукції картин пейзажів, дидактичний матеріал.

Методи, прийоми та форми роботи: слово вчителя, заповнення літературної анкети, виразне читання, бесіда, аналіз поезій, словникова робота, випереджувальне завдання.

Міжпредметні зв’язки: народознавство.

Теорія літератури: архетип, символ, сфарагіта.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Літературна анкета (учні пишуть відповіді на аркушах паперу та здають вчителеві).

1. Де народився Б.-І. Антонич?

2. Дата народження письменника.

3. Ким був його батько?

4. Які навчальні заклади закінчив поет?

5.Творами яких письменників захоплювався?

6. Основні фактори формування мистецького таланту письменника.

7. Чим була спричинена рання смерть поета?

8. Які збірки були видані посмертно, а які прижиттєво? (дати вказати)

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Поєднання лемківського колориту із загальнонаціональними образами й символами в поезіях «Село» та «Черемхи». (Почерговий аналіз поезій за питаннями)

1. Зразком якої лірики є твір?

2.Які образи передають лемківський колорит?

3.Зобразити асоціативний кущ вірша

4. Наведіть художні засоби поезії, та визначте їхню роль.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя

Творчість Богдана-Ігоря Антонича безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонича. Збірка ж Антонича «Три перстені» цікавить нас передусім своїм новаторським підходом і відчутно відображає імпресіоністичні прийоми – яскравість та багатство кольорів, детально вимальований навколишній світ, постійну присутність пейзажних замальовок, де внутрішній світ героя творить опозицію й одночасно єдність зі світом зовнішнім, різноманіття звуків, запахів, які творяться автором за допомогою образного вживання описів природи, стихій, які поет майстерно передає за допомогою поетичного слова. Вірші митця найчастіше будуються за принципом: пейзаж або невелика пейзажна замальовка – роздум – констатація. Навколишній світ постійно штовхає ліричного героя поезії на роздуми, що одразу відображають стан душі. І найчастіше – це деталі, які примушують замислитися, які нагадують, які бентежать, які приводять до неминучого висновку про швидкоплинність усього сущого.

Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про поезії, де автор звертається до прекрасної української природи.

ІV. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

1. Виразне читання вчителем поезії «Зелена елегія».

2. Розповідь з елементами бесіди.

Вірш «Зелена Євангелія» – це гімн весняній природі та землі, де все це гармонійно поєдналося. Автор робить тонкі спостереження навколишньої дійсності, які не можуть не захопити читача. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан.

В основу написання вірша покладено мальовничий опис рідного села поета. Важливу роль відіграє поетика кольору, яка постає перед нами як явище глибинної структури тексту.

1) Які кольори згадані поетом у «Зеленій Євангелії»? Яке вони мають значення?

2) Які асоціації у вас викликають образи вірша?

3) Який образ можна назвати основним. Чому?

4) Скільки строф має вірш?

3. Дослідження учня з народознавства (про дерево вишню, її символіку, ритуальність в українському народі).

4. Словникова робота: архетип, символ, сфарагіта.

Архетип – це прообраз, первісний образ, ідея.

Символ – це умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.