Сторінка
13

Культурологічний підхід як основа модернізації змісту астрономічної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах

3. Методичні рекомендації по застосуванню комп'ютерного курсу «Відкрита астрономія» у викладанні природознавства 5 клас.

4. Стандарти освіти.

5. Приклади учбових планів шкіл, зокрема для різнорівневих і профільних класів.

6. Методичні рекомендації по формуванню індивідуального учбового плану.

7. Базисний учбовий план багатопрофільної школи.

8. Тематика науково-дослідних і учбово-дослідницьких робіт що вчаться по астрономії з використанням Інтернету.

9. Приклади дистанційних уроків по астрономії.

10. Підсумкова атестація учнів по астрономії у вигляді презентації в PowerPoint.

11. Рекомендації по проведенню підсумкової атестації що вчаться у вигляді співбесіди.

12. Форум вчителеві.

Потім робота із створення телекомунікаційних засобів навчання астрономії була продовжена у напрямі проведення телекомунікаційної олімпіади по астрономії, в якій взяли участь 64 команди з різних регіонів країни. Була створена методика проведення телекомунікаційної олімпіади по астрономії з повчальним туром і конкурсним туром.

Важливою подією в розвитку науково-педагогічних телекомунікаційних засобів по астрономії і залучення широкої педагогічної громадськості до проблем астрономічної освіти в Україні з'явилося проведення в Інтернеті секції вчителів астрономії. В рамках секції відбувся інтерактивний опит, який виявив наступне:

1. На питання «Як Ви вважаєте, чи потрібна інтеграція фізики і астрономії в школі?» 58% опитаних відповіли, що немає, 36% відповіли, що, швидше за все так, не знають - 6%.

2. На питання «Якої думки Ви дотримуєтеся?» 62% вважають, що «Астрономія повинна бути самостійним предметом», 15% вважають, що «Курс астрономії повинен бути інтегрований з комплексом інших предметів (географія, природознавство, фізика, філософія, історія), 23% вважають, що «Курс астрономії досить інтегрувати з фізикою».

3. На питання чи «Вважаєте Ви спостереження невід'ємною частиною курсу астрономії?» 94 % опитаних відповіли, що звичайно, тільки 6% вважають, що астрономічні спостереження проводити не обов'язково.

У вирішенні секції вчителів астрономії записано, що практично відсутні методичні посібники з роботи в Інтернет для вчителя фізики і астрономії, відсутній науково-методичний сервер для вчителя астрономії, система дистанційного підвищення кваліфікації вчителя астрономії.

Тому наступним кроком було створення спеціального сайту «Астрономія - віртуальний методичний кабінет» http://www.gomulina.orc.ru який відвідало 1600 чоловік за 2 місяці існування.

Таким чином, створений комплекс програмно-педагогічних і навчально-методичних телекомунікаційних засобів по астрономії, що не має аналогів по інших учбових предметах.

Дослідження стану сучасної астрономічної освіти у загальноосвітніх закладах з точки зору культурологічного підходу

Ситуація, в якій опинилися шкільна астрономія і сучасний стан методики навчання (точніше – дидактики) астрономії, детально аналізувалися по-перше двох розділах дипломної роботи. До вже сказаному можна додати, що у зв'язку з різким скороченням курсу фізики в непрофільних класах повної середньої школи, викладати астрономію стає значно важчим, оскільки тепер учні просто не мають достатньої підготовки для глибокого розуміння матеріалу підручника.

У обстановці, що склалася, роль обговорення на різних нарадах і конференціях яких-небудь деталей методики навчання і взагалі того, що можна назвати «приватними питаннями», асимптотика наближається до нуля. Найважливіші з таких питань сформульовані у відомій авторській сучасній концепції астрономічної освіти [див., наприклад, Е.П. Льовітан «Земля і Всесвіт», 2003, N 1, а також відповідний параграф в «Дидактиці астрономії»]. В даний час не тільки конструктивне обговорення цієї концепції, але і доповнення новими положеннями продиктовані тим, що твориться зараз з вмістом загальної освіти в середній школі, що знаходиться в стані перманентного (і не дуже зрозумілого вчителям) реформування.

Переконувавшись в тому, що «курс астрономії» повинен завершити природничонаукову і філософську освіту випускників загальноосвітньої школи. Але зараз, по-перше, існують різні типи старшої школи (XI кл.), і, по-друге, астрономія придбала статус «предмету по вибору» (унаслідок чого в багатьох старших класах українських шкіл її взагалі не буде). Виявившись викинутою на «ринок учбових послуг», астрономія може вижити лише у разі своєї конкурентоспроможності. Для цього, курс астрономії повинен стати оглядово-світоглядним, значно простішим, доступнішим і цікавішим школярам, ніж що нині існує. Не дивлячись на те, що в більшості шкіл України, де астрономію викладають, вчителі використовують підручник Е.П. Льовітана, який працює над створенням принципово нової програми по астрономії і відповідного підручника, в якому, звичайно, буде відображено краще з існуючого підручника, а також таких учбових книг, як «Астрофізика – школярам» і «Коротка астрономія».

Стара проблема – вивчення елементів астрономії (і космонавтики) в різних класах і в курсах різних предметів - повинна зараз вирішуватися з позицій системного підходу, що виключає плутанину, суперечності, неузгодженість, властиві нинішньому етапу вирішення цієї проблеми.

Виключно важливу роль повинна грати система факультативів по астрономії і космонавтиці, що дає можливість допитливим школярам задовольнити свій інтерес до науки про Всесвіту. Запропонована автором основа система факультативів включає наступні факультативи:

а) у початковій школі – «Твій Всесвіт» або факультатив, «Казковий Всесвіт»;

б) у V-VI кл. – «Твій Всесвіт»;

в) у VI-VII кл. – «Пізнаваний Всесвіт»;

г) у IX кл. – «Космонавтика – школярам» (розробляється професором Г.А. Полтавцом);

д) у X-XIкл. – «Всесвіт Людини».

Великі надії на реанімацію шкільної астрономії покладає у зв'язку з можливістю застосування в учбовому процесі різного роду сучасних інформаційних технологій. Вже з'явився досвід мультимедійної продукції. У її розробці особлива заслуга належить Н.Н. Гомуліной, що недавно успішно захистила кандидатську дисертацію. Належить забезпечити методично обґрунтовану мультимедійну підтримку таким, що всім розробляється і перерахованим вище складовим шкільної астрономічної освіти.

Очевидно, що виникне настійна необхідність у вдосконаленні підготовки студентів в педагогічних університетах по астрономії і особливо по методиці її викладання (надзвичайно важливо озброїти майбутніх вчителів умінням навчати дітей в середніх і молодших класах).

Таким чином, врятувати шкільну астрономію можуть не дрібні досягнення у сфері обміну методичним досвідом, а розробка нових підходів до теорії і практики шкільної астрономічної освіти. Але для цього, зокрема, актуальною стає проблема створення наукової школи фахівців в області дидактики астрономії. Тільки при грамотній координації дій учених і методистів можна буде добитися всіма нами бажаного результату – ліквідації волаючої астрономічної неписьменності.

Застосування культурологічного підходу під час вивчення астрономії в академічному ліцеї