Сторінка
3
4.3 Місця зберігання навчальних об'єктів нумеруються і помічаються відповідними написами їх назв, які заносяться до інвентарної книги та наносяться на етикетки.
4.4 Оформлення кабінету складається з навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
4.5 Постійно в кабінеті демонструються:
державна символіка, портрети видатних учених галузі;
стенд з правилами поведінки учнів у кабінеті, розкладом роботи кабінету, правилами безпеки життєдіяльності, правилами протипожежної безпеки та правилами безпеки життєдіяльності учнів як учасників дорожнього руху (правилами поведінки учнів на вулиці);
стенд, на якому викладено права й обов’язки учнів, структуру та склад органів самоврядування;
стенд або кілька плакатів, на яких подано основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки і техніки.
4.6 Для створення належної робочої обстановки та як складові навчально-виховного середовища в кабінеті розміщують у вигляді плакатів і таблиць довідкові матеріали, переліки основних клавіатурних командних комбінацій тощо.
Зокрема, у кабінетах, обладнаних ЛОМ, доцільно розмістити схему ЛОМ кабінету і ЛОМ навчального закладу, на яких указати електронні адреси та вміст ресурсів (електронних версій протоколів лабораторних робіт, додаткових матеріалів тощо), правила звернення до ресурсів мережі.
У секційних шафах, вітринах з навчальною метою демонструються зразки апаратних складових обчислювальних систем.
4.7 Для короткочасного експозиціювання навчально-методичних посібників та робіт учнів використовуються стенди невеликого розміру, які розміщують на бічній стіні (стінах).
Демонструються матеріали до тем, що вивчаються, матеріали про вчених, матеріали про новітні розробки у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, результати експериментальної і дослідницької роботи учнів, кращі роботи учнів тощо. Матеріали експозицій змінюються новими під час переходу до вивчення нової теми.
4.8 Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюється у відповідності до навчальної програми за розділами, темами і класами, відповідно до класифікаційних груп у кабінеті, лаборантському приміщенні у секціях меблів спеціального призначення.
Підготовка приміщення та обладнання
Першим кроком у створенні КІІКТ у загальноосвітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки.
Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (далі - ДСанПіН 5.5.6.009-98).
Приміщення для КІІКТ повинно відповідати вимогам п.2 ДСанПіН5.5.6.009-98 та наказу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16-18 кв. м і два входи - із приміщення, у якому змонтовано НКК, та коридору. Лаборантська призначається для зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використання у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у навчальному процесі, та засоби оргтехніки.
Приміщення для КІІКТ не повинно розміщуватися у підвалах або напівпідвалах.
Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп'ютером, не менше 6 кв. м та об'єм - не менше 20 куб. м. За відсутності у навчальному закладі відповідного приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м.
Приміщення КПКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного освітлення повинен проникати через вікна. За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати достатню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла. З метою створення можливості регулювання світлового потоку від вікон, уникнення виникнення бліків на екранах моніторів, надмірного контрасту яскравостей між екраном монітору і оточуючими предметами, вікна бажано обладнати жалюзі.
Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається, як виняток, - на північний захід (п.3.20 ДНБ В.2.2-3-97). Вікна повинні бути обладнані жалюзі і шторами. Така вимога визначається тим, що необхідно забезпечити захист від прямого сонячного проміння (див. попередній абзац). Штучне освітлення повинно здійснюватися за схемою загального освітлення.
При розміщенні робочих місць учнів по периметру приміщення, освітлення може бути виконане з використанням підвісних світильників локально над робочими місцями учнів і вчителя, а світловий потік повинний падати переважно зліва (п.2.2 ДНАОП Н 10.02.99 № 21).
Для загального освітлення повинні застосовуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на їх використання у закладах освіти. Застосування світильників без розсіювачів світла забороняється.
Освітленість повинна становити: поверхні стола не менше - 400.500 лк, аудиторної дошки - 500 лк, клавіатури - 400 лк, екрану дисплея - не більше 200 лк та проходів - не менше 100 лк (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих поверхонь світильників не повинна бути більшою за 200 кд/м2.
У поле зору учнів, які працюють за комп'ютерами, не повинні потрапляти об'єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану - вікна, світильники. Тому, для узгодження вимог до коефіцієнту природного освітлення і вимог до розміщення комп'ютеризованих робочих місць учнів, при їх розміщенні вздовж стін, необхідно передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших яскравих об'єктів у поверхні відеомоніторів.
Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають антистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифікату відповідності та технічних умов, відповідно до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимог до хімічної емісії (виділення шкідливих речовин). Використання ковроліну та подібних матеріалів ускладнює прибирання й тому не може бути рекомендоване.
Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою поверхні та колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика використання особистісно-орієнтованої технології у навчально-виробничому процесі ПТНЗ на матеріалі підготовки операторів комп'ютерного набору
Педагогічна творчість як умова формування інтересу у школярів до іноземної мови
Закріплення вивченого про дієслово як частину мови
Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
Методика використання ігор у процесі образотворчої діяльності учнів