Сторінка
3
5. Заняття у професійних навчальних закладах, які забезпечують підготовку людей до активної професійної діяльності відповідно до соціально-економічних потреб держави.
Засоби трудового виховання охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, які допомагають людині здійснювати певні трудові операції — це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін. Форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та інше.
Отже, трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання, а саме: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.
Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.
Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися — будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь — марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати", "Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів").
Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх.
Ідея праці як визначального фактора виховання людини перейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а педагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів, педагогів не мислили виховання поза працею.
Одним з педагогів, які велику увагу приділяли трудовому вихованню, був Костянтин Дмитрович Ушинський. Російський педагог вбачав щастя людини тільки в "спорідненій праці". "Щастя полягає, - писав Ушинський, — тільки в спорідненій праці на користь суспільству. Як не обіжати, якщо шкоду приносить суспільству? Як не пошкодити, якщо нема прямого речення і невтомної праці? Звідки ж вродиться труд, якщо нема охоти і старанності. Труд є живий і невсипущий всієї машини хід доти, поки породить справжню справу . Коротко сказати, природа запалює до справи і зміцнює в труді, роблячи труд солодким".
Праця була і залишається природною необхідністю людини.
Тому, продовжував думку К.Д. Ушинський, — "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя”.
К.Д. Ушинський вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне . виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове".
Підтримуючи народні традиції в царині виховання, К.Д. Ушинський вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини" .
Є ще суттєвий аспект важливості трудового виховання. Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного і соціально-психічного ослаблення частини людей і суспільства в цілому.
К.Д. Ушинський досить високо оцінював роль виховання, зокрема трудового, у формуванні особистості дитини, багато писав про важливість ознайомлення дітей з різними професіями, поєднання навчання з продуктивною працею.
Трудова підготовка, за К.Д. Ушинським має враховувати фізичні можливості чоловіків і жінок. Він вимагав, щоб професійна освіта здійснювалася обов'язково через елементарну освіту, оскільки перша приносить тільки заробіток, тоді як друга дає знання і духовний розвиток .
Отже, можна зробити висновок, що в педагогічній системі К.Д. Ушинського ідея трудового виховання посідає чільне місце. Організація продуктивної, а також суспільно корисної праці розглядається ним як стрижневе завдання діяльності школи, важливий чинник підготовки молоді до існування в суспільстві. Безумовно, не всі поставлені проблеми були ним розв'язані, проте це не применшує їхньої позитивної ролі в розвитку педагогічної теорії й практики.
Ушинський про значення праці у вихованні людини
Велику роль як засобу виховання особистості Ушинський відводить праці. В своїй роботі «Праця в її психічному і виховному таненні» він підкреслює, що людина формується і розвивається у трудовій діяльності. Праця, по-перше, є основою і засобом людського існування і, по-друге, вона є джерелом фізичного, розумового і морального вдосконалення людини. Ось чому, на його думку, виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці.
Вільна праця потрібна людині сама по собі, для розвитку в ній почуття людської гідності. Багатство, відсутність праці діє руйнівно не тільки на моральність, але навіть і на щастя суспільства. Погану послугу зробив би державі той, «хто знайшов би засіб відпускати їй щороку ту суму грошей, яка необхідна її громадянам. А якби люди винайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком замінює всяку працю людини . то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділа б суспільством, саме суспільство розпалося б: із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитись», виховання повинно прищепити любов і жадобу до серйозної праці, дати звичку до праці, бо справжня серйозна праця завжди важка.
Ушинський надавав великого значення фізичній праці, вважаючи дуже корисним, щоб людина у своїй діяльності поєднувала . фізичну і розумову працю, підкреслюючи велике виховне значення сільськогосподарської праці (особливо в сільських школах).
Ушинський називає такі вимоги до дитячої праці: посильність як фізичної, так і розумової праці, відповідність вікові дітей: самостійний характер праці, чергування видів праці: праця фізична не тільки приємний, а й корисний відпочинок після розумової.
Велике значення у фізичному вихованні дітей має, на його думку, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Дитячий світ» Ушинський дуже цікаво розповідає про будову організму людини. На цікавих прикладах показує роль фізичного загартування. У третьому томі «Педагогічної антропології» він зробив спробу обгрунтувати мету, зміст та форму фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії і фізіології людини, медицини, санітарії та гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними способами фізичного загартування.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах
Психолого-педагогічні аспекти комп’ютерного моделювання при вивченні розділу "Геометричної оптики"
Підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку засобами ігрової спрямованості
Казка як засіб казкотерапії
Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку читацького інтересу молодших школярів