Сторінка
3
5. Заняття у професійних навчальних закладах, які забезпечують підготовку людей до активної професійної діяльності відповідно до соціально-економічних потреб держави.
Засоби трудового виховання охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, які допомагають людині здійснювати певні трудові операції — це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін. Форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та інше.
Отже, трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання, а саме: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.
Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.
Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися — будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь — марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати", "Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів").
Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх.
Ідея праці як визначального фактора виховання людини перейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а педагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів, педагогів не мислили виховання поза працею.
Одним з педагогів, які велику увагу приділяли трудовому вихованню, був Костянтин Дмитрович Ушинський. Російський педагог вбачав щастя людини тільки в "спорідненій праці". "Щастя полягає, - писав Ушинський, — тільки в спорідненій праці на користь суспільству. Як не обіжати, якщо шкоду приносить суспільству? Як не пошкодити, якщо нема прямого речення і невтомної праці? Звідки ж вродиться труд, якщо нема охоти і старанності. Труд є живий і невсипущий всієї машини хід доти, поки породить справжню справу . Коротко сказати, природа запалює до справи і зміцнює в труді, роблячи труд солодким".
Праця була і залишається природною необхідністю людини.
Тому, продовжував думку К.Д. Ушинський, — "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя”.
К.Д. Ушинський вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне . виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове".
Підтримуючи народні традиції в царині виховання, К.Д. Ушинський вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини" .
Є ще суттєвий аспект важливості трудового виховання. Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного і соціально-психічного ослаблення частини людей і суспільства в цілому.
К.Д. Ушинський досить високо оцінював роль виховання, зокрема трудового, у формуванні особистості дитини, багато писав про важливість ознайомлення дітей з різними професіями, поєднання навчання з продуктивною працею.
Трудова підготовка, за К.Д. Ушинським має враховувати фізичні можливості чоловіків і жінок. Він вимагав, щоб професійна освіта здійснювалася обов'язково через елементарну освіту, оскільки перша приносить тільки заробіток, тоді як друга дає знання і духовний розвиток .
Отже, можна зробити висновок, що в педагогічній системі К.Д. Ушинського ідея трудового виховання посідає чільне місце. Організація продуктивної, а також суспільно корисної праці розглядається ним як стрижневе завдання діяльності школи, важливий чинник підготовки молоді до існування в суспільстві. Безумовно, не всі поставлені проблеми були ним розв'язані, проте це не применшує їхньої позитивної ролі в розвитку педагогічної теорії й практики.
Ушинський про значення праці у вихованні людини
Велику роль як засобу виховання особистості Ушинський відводить праці. В своїй роботі «Праця в її психічному і виховному таненні» він підкреслює, що людина формується і розвивається у трудовій діяльності. Праця, по-перше, є основою і засобом людського існування і, по-друге, вона є джерелом фізичного, розумового і морального вдосконалення людини. Ось чому, на його думку, виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці.
Вільна праця потрібна людині сама по собі, для розвитку в ній почуття людської гідності. Багатство, відсутність праці діє руйнівно не тільки на моральність, але навіть і на щастя суспільства. Погану послугу зробив би державі той, «хто знайшов би засіб відпускати їй щороку ту суму грошей, яка необхідна її громадянам. А якби люди винайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком замінює всяку працю людини . то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділа б суспільством, саме суспільство розпалося б: із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитись», виховання повинно прищепити любов і жадобу до серйозної праці, дати звичку до праці, бо справжня серйозна праця завжди важка.
Ушинський надавав великого значення фізичній праці, вважаючи дуже корисним, щоб людина у своїй діяльності поєднувала . фізичну і розумову працю, підкреслюючи велике виховне значення сільськогосподарської праці (особливо в сільських школах).
Ушинський називає такі вимоги до дитячої праці: посильність як фізичної, так і розумової праці, відповідність вікові дітей: самостійний характер праці, чергування видів праці: праця фізична не тільки приємний, а й корисний відпочинок після розумової.
Велике значення у фізичному вихованні дітей має, на його думку, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Дитячий світ» Ушинський дуже цікаво розповідає про будову організму людини. На цікавих прикладах показує роль фізичного загартування. У третьому томі «Педагогічної антропології» він зробив спробу обгрунтувати мету, зміст та форму фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії і фізіології людини, медицини, санітарії та гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними способами фізичного загартування.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Поняття про метод і прийом навчання
Форма організації самостійної роботи учнів 5 класу на уроці німецької мови
Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури
Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів
Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів