Сторінка
3
Інформатизація змінює і наукові альтернативи.
Якщо XX ст. було століттям аналізу і пройшло під знаком спеціалізації, народження нових професій на стиках наук і сфер діяльності, те XXI ст. обіцяє бути століттям синтезові, узагальнюючих багатодисциплінарних підходів, століттям не «вузьких» професіоналів, а фахівців «з розв'язання проблем».Стрімко зростає новий клас у суспільстві - клас освічених «інтелектуальних службовців» або, як його інакше називають - «клас людей знання». Цей новий клас у США, Японії, низці інших країн вже сьогодні складає більше за половину зайнятого населення.
Відмінність інформатизації від інших промислових революцій полягає в тому, що вона основними своїми результатами належить до області спілкування людей або, іншими словами, до області інформаційного виробництва Принципово важливим у «інформаційному суспільстві», становлення якого прогнозується в США і Японії до 2020 долі, а в Західній Європі - до 2030 долі. На думку Міжнародної комісії з освіти для XXI ст. існує реальна небезпека того, що вкорінюватися два типи суспільства - динамічних і відстаючих, причому це буде залежати від доступи окремих осіб до технологій отримання інформації.
Одним з головних інструментів в освіті, що відкриває шлях у новий світ, є інформаційні технології. Смороду дозволяють змінити системні властивості найважливіших компонент нашого буття. Розробка стратегії розвитку і використання інформаційних технологій у сфері освіти е однією з ключових проблем стратегічного планування, як на національному, так і на глобальному рівні. Темпи і напрями змін на нинішньому етапі визначаються не обчислювальною технікою і можливостями телекомунікація, не програмними засобами, а людьми, їх готовністю до змін. Їх запитами і проблемами. Тому інформатизація освіти у світі загалом, і в Україні, що переживає кризовий період свого розвитку, має величезне значення. Мі вступаємо в добу «інформаційної економіки», яка відрізняється своїми законами і «правилами гри».
Однак не лише інформаційні технології і системи сучасні комунікації визначили інноваційну домінанту в даний година. Не менш значимим явищем, про що вже згадувалося вище, можна вважати збільшений потенціал людської особистості, що призвів до виявлення стійкого принципові гуманізації суспільства – це пояснюється поруч причин як соціально-економічного, так і внутрішньонаукового характерові. Інтенсивне зростання знання про людину привели до радикальної перебудови традиційних сфер соціальної практики насамперед науки, освіти і управління.
У другій половині ХХ століття під впливом герменевтики, що прийшла на зміну сцієнтистським уявленням про науку як про раціонально організовану інтелектуальну систему виробництва наукового знання, відбулося розуміння важливості механізмів особистісного знання і типів комунікації вчених. Тім самим традиційна гносеологічна модель науки як раціонально організованої, інформаційно-інтелектуальної системи, доповнюється ще і як комунікативно-особистісною (яка допускає ірраціональну детермінацію у виді натхнення, підсвідомості, розуміння, рефлексії, спілкування і т.п.). Таким чином, на зміну моделі науки як самодостатньої пізнавальної діяльності приходити розуміння її як саморегулюючої системи з рефлексією. Якщо цей перехід у наукознавстві означавши відхід від раціоналістичної методології сцієнтистськи-технократичного типові до екзістенціально-герменевтичного типові, то в соціальній практиці освіти схожі тенденції виражаються в ствердженні примата сучасної гуманістичної педагогіки над традиційно-дидактичною. При цьому на зміну загальному спеціальному предметно-орієнтованому навчанню приходити додаткове (базово-дисциплінарне) паралельно здійснюване, безупинне навчання (поза конкретною установкою), покликане здійснити і забезпечити «особистісний зріст» шкірного учня - і дитини, і дорослого протягом практично всього життя людини Саме таке навчання зобов'язане створити систему «випереджальної» освіти, як основу соціально-духовної інфраструктури, покликаної забезпечити становлення індивідуальності людини і розкриття її потенціалу, нагромадження і проживання унікального досвіду, її рефлексію і розвиток, а також самоактуалізацію і самореалізацію «я-концепція», багатство самовираження в спілкуванні і творчості.
Внаслідок зрушення в моделях навчання відбуваються значні зміни й у цінностях, формах і методах освіти. Так, його провідними цінностями стає не засвоєння норм стосунків і формальних знань і умінь, а гуманність взаємин, воля самопрояву, культивування індивідуальності, творче самовираження і т.п. На додаток до традиційних форм засвоєння знань і раціонально-дидактичним методам навчання, розвиваються емоційно-комунікативні і рефлексивні методи інтенсивно-ігрового тренінгу. Смороду забезпечують корекційний (И.Н. Семенов), психологічний і розвиваючий ефект розкриття і реалізації індивідуально-творчого потенціалу кожної людини в процесі його безупинної освіти в спеціально створеній для цього середовищу.
У даний година науковий апарат нових психолого-гуманітарних і знань починає активно входити в систему сучасної української педагогіки, формуючи методологічний статус нових педагогічних концепцій і навіть галузей науки («акмеології»). Для сучасного етапу становлення даної галузі наукових знань характерний швидкий ріст її авторитетові, що виразив у створенні ряду соціальних структур - кафедр і факультетів, лабораторій у вузах. Одним з перших розроблювачів концепції і технології «безупинного навчання», перспективних дидактичних орієнтацій в освіті, зв'язаних з мотиваційним і суб'єктивно-діяльнісним підходами організації навчального процесу, із проблемами таксономії цілей навчання, задоволення прагматичних, пізнавальних, і творчих інтересів, технології «безупинного навчання» стала Київська міжрегіональна академія управління персоналом - вищи навчальний і науково-дослідницький застава, що професійно займається проблемами персоналові-менеджментові і бізнесу .
Найбільшим явищем у даній області можна вважати формування наукової галузі знань «акмеології», створення самостійного наукового напрямку, очолюваного відомим ученим - доктором психологічних наук, професором, завідувачем кафедрою Академії управління при Президенті Російської Федерації - И.Н. Семеновим, Міжнародною академією акмеологічних наук і журналові «Акмеологія». Дослідження в даній області сталі значним внеском у розробку нових науково-педагогічних технологій.
Інтенсивно розвиваються останнім годиною нові наукові підходи області гуманітарних наук у взаємодії з теорією управління, педагогікою і психологією істотно змінюють акценти у визначенні сутності безупинної освіти У своїй монографії «Акмеологія - новий напрямок у гуманітарних науках» И.Н. Семенов відзначає, що в « .сучасному науковому погляді на дану проблему домінує не структурний, а методологічний принцип, що акцентує розвиток творчих здібностей професіоналів з урахуванням різних аспектів підготовки кадрів і вдосконалення їх кваліфікації. Кваліметричні показники нових технологій відбивають аспекти життєдіяльності людини з врахуванням його найважливіших факторів:
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку
Методика навчання дітей усного переказу в 2-му класі
Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти
Статеве виховання підлітків
Форми і методи навчальної роботи. Лабораторно-практичні заняття з тваринництва