Сторінка
5

Дослідницький метод опитування та методологічна основа його проведення

Формалізоване опитування експертів являє собою звичайне анкетування з питаннями, сформульованими як у відкритій, так і в закритій формі. По цілям, завданням і змісту цей метод істотно відрізняється від письмового збору думок. Якщо останній проводиться для виявлення евристичних, принципово нових ідей, поглядів на проблему, несподіваних підходів до старої проблеми, то анкетування спрямоване на з'ясування оцінок тих або інших аспектів готового рішення. Звичайний метод аналізу даних у такому випадку - статистичний.

Метод незалежних характеристик дозволяє дати узагальнену оцінку одного явища, інформація про яке надходить із декількох незалежних джерел (від різних людей). На першому етапі відбувається порівняння й зіставлення різних думок, на другому — вони обробляються за допомогою математико-статистичних процедур, на третьому — формулюються достовірні висновки. Такий метод активно застосовується в соціальній психології для вивчення ділових і особистісних якостей індивіда. Тут декількох людей, добре знайомих з досліджуваною людиною, просять охарактеризувати його по єдиній шкалі, а потім узагальнюють незалежні оцінки в інтегральний показник. У колективній оцінці суб'єктивні відхилення взаємознищуються, що забезпечує в остаточному підсумку об'єктивний, науково обґрунтований результат.

Однієї з найпоширеніших процедур проведення експертного опитування виступає "дельфійска техніка". Метод передбачає опитування експертів у трохи турів, обробку результатів кожного тура, інформування їх про ці результати й знову повторення такої ж процедури. У першому турі відповіді даються без аргументації. Після обробки виділяються крайні й середні судження й повідомляються експертам. У другому турі опитувані знову звертаються до своїх оцінок. Тому що вони мали досить часу на міркування й довідалися про існування інших позицій на цей рахунок, їм надається можливість переглянути свої погляди або, навпроти, аргументувати. Після другого тура обробляються нові оцінки: крайні й середні думки узагальнюються, підсумки знову доповідають експертам. Так повторюється 3-4 рази. Практика показує, що після третього або четвертого тура думки експертів не міняються. У ході подібної процедури виробляється погоджена оцінка, при цьому дослідник не повинен ігнорувати думку тих, хто після кількаразових опитувань залишився на своїй позиції.

Метод "Дельфи" спрямований на вдосконалення процесу прийняття експертних оцінок, але з такою метою, щоб загальну оцінку виводила не математика й статистика, а самі люди, орієнтуючись на думку інших, якщо треба коректуючи його, підсилюючи свою аргументацію або відмовляючись від її на користь більш обґрунтованої точки зору. Подібна техніка дозволяє зменшити вплив недостатньо компетентних експертів на групову оцінку, як це спостерігається при простому анкетуванні. Воно досягається за рахунок отриманої коштовної інформації від більше компетентних експертів.

Метод "мозкової атаки" ("мозкового штурму") уважається найбільш відомим методом колективного прийняття творчих рішень. Він являє собою вільний, неструктурований процес генерування власних ідей навколо заданої теми, спонтанно пропонованих учасниками. Філософія цього методу виходить із припущення, що при звичайних прийомах обговорення виникненню новаторських ідей перешкоджають контрольні механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм ухвалення рішення. Гальмуючий вплив роблять острах невдачі, страх виявитися смішним і т.д.

Цей метод розроблений і описаний американським психологом А.Ф. Осборном в 1938 р. Учений звернув увагу на те, що одні люди легко висувають нові ідеї, інші більше схильні до критичного аналізу чужих ідей. При звичайних обговореннях обидві категорії людей виявляються разом і, як правило, заважають один одному. От чому було вирішено розділити етапи генерування ідей і їхнього аналізу. Для цього створюються дві групи: учасники мозкової атаки - ті, хто повинен запропонувати нові варіанти рішення потрібного завдання, і члени комісії, які будуть обробляти запропоновані матеріали. У першу групу, що буде генерувати ідеї, спочатку призначається керівник, що буде цю групу укомплектовувати, включаючи в неї 4-11 чоловік. Члени цієї групи не можуть бути зв'язані відносинами "керівник-підлеглий" через погрозу руйнування атмосфери довіри. Керівник опитування повідомляє членам групи суть розв'язуваної проблеми за 2-3 дні до проведення "мозкової атаки". Проблема повинна бути позначена як можна більш чітко й всебічно. При проведенні мозкової атаки в групі створюється невимушена атмосфера. Цьому сприяє склад групи, поводження керівника, вибір приміщення, висвітлення й т.д. Ніхто з учасників не повинен боятися того, що його висловлення не представляють цінності. Пропозиції або ідеї не можна негативно оцінювати ні словом, ні жестом, ні інтонацією (будь-яка критика заборонена), навпаки, бажані їхня підтримка й розвиток. Свої думки учасники повинні висловлювати відверто й вільно. Нерідко це зменшує скутість групи й є першопричиною народження оригінальних ідей, пропозиції, що надійшли під час обговорення, фіксує секретар.