Сторінка
6
проблемна ситуація повинна включати три компоненти: необхідність у створення нової музичної дії, невідоме, котре необхідно розкрити; залучення можливості учнів до виконання творів; прийняття проблеми більшості класу.
Будь яка проблема повинна бути вирішена, або самими учнями, або вчитель сам повинне направити учнів до шляху вирішення проблеми;
М.З. Красильниковою був розроблений «Метод створення шедеврів» у програмі «До вершини мистецтва». Він спрямований на збагачення учнями логіки музичних композицій і можливість «створення» музичного твору, виходячи з цієї логіки. Метод вимагає досить кропіткої роботи як у рамках інтонаційного розвитку тем, так і в рамках композиційного, структуровано-аналітичного збагачення музики. Акцент на композиційній логіці твору приводить до його правильного сприйняття як цілісних явищ. Реалізація принципу єдності діяльності композитора-виконавця відбувається на більш якісно глибокому рівні, по суті створюючи в кожного учасника творчого процесу ілюзію активної участі у створенні «музичного шедевра».
Застосування зазначених методів направляє підлітків на якісно новий рівень музичного розвитку. Однак не слід використовувати на уроках лише ці методи оскільки грамотно і вчасно застосований метод завжди несе користь і учням, і викладачеві, і всьому навчальному процесу в цілому.
Методика проведення уроку музики у 8 класі за темою «Музика серйозна й музика легка»
Тема уроку: «Музика серйозна й музика легка»
Мета. Розглянути функції, які виконує музика в суспільстві.
Пояснити учням ролі легкої і серйозної музики у їхньому власному житті.
З'ясування значення термінів «легка музика і серйозна музика».
Музичний матеріал: Духовні пісні американських негрів (спірічуелс)
«Deep river» Негритянський фольклор оснований на імпровізації простих афро - американців.
«Мoon river» пісня з кінофільму «Сніданок у Тіфані» композитор Генрі Манчіні.
«Караван» Дюк Елінгтон джазовий інструментальний музичний твір
Обладнання: Мультимедійна система, комп'ютер, колонки, записи пісень (мінус), фортепіано, презентація з історією виникнення джазу та біографічними даними Дюка Елінгтона та Генрі Манчіні.
Хід уроку (слайд «Тема уроку»)
1) Організаційний момент (організація класу, перевірка присутніх, оголошення теми уроку).
Проведення лекції «Ознайомлення учнів з історією виникнення жанру (джаз) афро-американська імпровізація (спірічуелс).
Ознайомлення учнів з Творчістю Генрі Манчіні та Дюка Елінгтона, з використанням презентації.
Відповіді на запитання за матеріалом лекції.
Вивчення і виконання джазових пісень (Deep river, Мoon river.)
Проблемні запитання після виконання кожної пісні.
Закріплення знання про музичний напрямок джазу за допомогою створення джазового аранжування пісні «Deep river» у програмах Нотний редактор:(Sibelius, Мagic Score Matstro, Finale) та у спеціальних музичних програмах:(Сubase X3, Band in box).
Що таке легка музика?
Легка музика — це термін у поп-музиці, що охоплює різні стилі, загальним для яких є прості, легкі й запам'ятовувані мелодії, виконувані, як правило, під акомпанемент естрадного оркестру: невипадково безліч композицій «легкої музики» — інструментальні обробки відомих хітів.
Що таке серйозна музика?
Серйозна музика — це широкий термін, який вживається для визначення типу музики, що належить до писемної композиторської традиції та наслідує сформовані в XVII—XIX століттях музичні форми і жанри, інструментарій та традиції виконавства. Академічна музика протиставляється розважальній та народній.
Термін «академічна музика» є спорідненим з широко розповсюдженим терміном «класична музика», проте, на відміну від останнього, є точнішим в області свого застосування. Так, якщо термін «класична музика» містить у собі якісний (лат. classicus — зразковий) та історично-стильовий аспект (епоха класицизму), то «академічна музика» передбачає саме типологічний аспект, у той час як у стильовому відношенні включає самі різноманітні напрямки.
На уроці ми ознайомилися з історією виникнення цікавого музичного жанру: джаз та негритянської імпровізації спірічуелс, як одним із видів легкої музики.
Джаз — (англ. jazz) — форма музичного мистецтва, що виникла на межі XIX—XX століття в США, як синтез африканської та європейської культур та отримала згодом повсюдне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.
Спірічуелс - духовні пісні афроамериканців, основний жанр афроамериканського музичного фольклору. В піснях цього жанру поєднуються елементи африканських виконавських традицій, такі як колективна імпровізація, характерна ритміка, ґлісандові звучання, екстатичність тощо, та стилістичні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців. Тематика спіричуелсів переважно пов'язана з біблійними образами, однак біблійні мотиви в них часто поєднуються з оповідями про повсякденне життя, а також елементами гумору і думками протесту. Спіричуелси проникнуті настроями трагічної самотності, ліричною глибиною та поетичністю.
Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття. Спочатку спіричуелси виконувалися хором а капела, як колективна імпровізація, де мелодія варіювалася при кожному новому проведенні. В останній третині XIX століття з'явилися обробки спіричуелсів для сольного співу з інструментальним супроводом (фортепіано, банджо). Мелодії і склад спіричуелсів у своїх піснях використовували деякі композитори, зокрема, Джордж Гершвін, Фредерік Діліус, Джон Павелл.
Розучимо пісню «Deep river» музика народу Америки афро-американська імпровізація.
Запитання до прослуханної пісні.
Що таке спірічуелс?
Де і в який період виник цей вид жанру джаз?
Відповіді до запитань.
Спірічуелс це — духовні пісні афроамериканців, основний жанр афро-американського музичного фольклору.
Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття.
Знайомство з творчістю Генрі Манчіні.
Ге́нрі Манчіні (англ. Henry Mancini, справжнє ім'я -Енріко Нікола Манчіні, італ. Enrico Nicola Mancini; 16 квітня 1924 — 14 червня 1994) — американський диригент і кінокомпозитор.
Народився у Клівленді, штат Огайо. Здобув освіту в Джульярдській школі. Брав участь у Другій світовій війні, визволяючи концентраційні табори у складі американської армії. Після війни розпочинав кар'єру як піаніст в оркестрі Ґленна Міллера. Під кінець 1940-х розпочав писати музику до кінофільмів, першою його роботою був фільм Lost in Alaska.
Протягом кар'єри створив музику майже до 500 фільмів і телесеріалів, записав 50 альбомів. Лауреат 4 премії «Оскар», 2 «Еммі» 20 «Греммі», включаючи нагороду «За життєві досягнення» (англ. «Lifetime Achievement», 1995). Помер у Беверлі Хіллз, штат Каліфорнія.