Сторінка
5
7. Вживання невластивих прикметників: бокова (дорога) - бічна; вскривний, вскришний - відкривний; довгомірний (деревина)- довгий; (не) допустимий - (не) допуск(т)ний, (не) дозволь(е)ний; несучий - несний, тримний, утримувальний; підйомний - піднімний; повна (відсутність) -цілковита; окружний - окільний, коловий; правомочний - повноважний; рівні (за розмірами, формою) - однакові; річне (дно) - річкове; супутнє
(лісопоновлення) - побіжне; тонкомірний (деревина) - тонкий; управляючий (пристрій) - керувальний, керівний; функціональний - функційний;
8. Вживання невластивих прислівників: весною навесні; висотою -заввишки; довжиною - завдовжки; дякуючи - завдяки; зимою - узимку; літом - улітку; осінню - восени; так як - оскільки; тільки (два) - лише; шириною -завширшки; як правило - зазвичай.
Подані терміни складають маленьку частину української термінології, яка перебуває в стані формування. Фахівцям і мовознавцям ще належить створити правдиву українську термінологію за нормами української мови і тенденціями її розвитку.
Пропозиції. Залежно від контингенту слухачів екологічна освіта організується у трьох напрямках - загальна, професійна, спеціальна.
Загальна екологічна освіта спрямована на підвищення екологічного компоненту загальної культури людини і може бути дошкільною, шкільною та побутовою (масовою). Дошкільна екологічна має повинна закласти фундамент нової неспоживацької філософії нації. Дитині треба усвідомити, що все живе, а не лише людина має рівне право користуватися благами природи. Що природні ресурси обмежені, і тому треба стримувати свої бажання і споживати лише життєво необхідний мінімум. Що треба дуже бережливо ставитись як до природних, так і до штучних продуктів і виробів. З навколишнім середовищем дитину починають знайомити за тими представниками флори і фауни, які її оточують. Дошкільна освіта, незважаючи на її коротко тривалість, найбільш відповідальний і важкий етап екологічної освіти. Діти ще не мають знань і сприймають світ очима. їм зрозуміліше те, що вони бачать, ніж те, у чому їх запевняють - неможливо повірити в необхідність бережливості, коли батьки "завалюють" дитину іграшками, ласощами, одягом.
Шкільна екологічна освіта повинна будуватися на принципі єдності природних явищ і процесів, тобто на розумінні штучності (заради зручності) розподілу людських знань на окремі науки та дисципліни. Методологічно це реалізується шляхом вивчення спеціального курсу "Основи екології" та підкресленому відображенні екологічних аспектів під час вивчення всіх шкільних дисциплін. Принцип єдності світу найефективніше підтверджується універсальністю екологічних законів, дія яких розповсюджується не лише на матеріальні взаємозв'язки, а й на людські духовні. екологічне виховання урок
У кожній навчальній дисципліні треба вказувати на ті аспекти, які характеризують взаємовплив процесів, явищ, дій у природі. У зв'язку з цим абсолютно необгрунтованим є представлення екології як окремого розділу шкільної біології. Біологічні об'єкти займають важливе місце в екології, але не менше значення має і середовище існування цих об'єктів: властивості якого вивчаються в курсах фізики, хімії, географії та інших. Багаторічне уявлення про екологію як суто біологічну, а не комплексну науку завдало великої шкоди природі і людству.
Побутова екологічна освіта розрахована на широкі верстви населення. Вона реалізується через засоби масової інформації, публічні лекції, бесіди і таке інше. її мета - дати людині мінімум загальних екологічних знань, які необхідні кожному українцеві, щоб виконувати громадські обов'язки відповідно до державної екологічної політики.
Професійна екологічна освіта має дати кожному трудівникові повні знання про вплив його діяльності на навколишнє природне середовище. Хлібороб і тваринник, двірник і будівельник, шофер і слюсар, інженер і архітектор повинні знати екологічні наслідки використаного технологічного процесу і вміти звести їх до мінімуму. Професійна екологічна освіта має стати органічною частиною професійної освіти всіх рівнів. Студентам треба вивчати як мінімум дві дисципліни "Основи загальної екології" та "Прикладна екологія". Програма останньої відповідає майбутній професії студента.
Спеціальну екологічну освіту повинні мати ті фахівці, які займаються природоохоронною, управлінською, експертною, викладацькою роботою.
Усі перелічені види екологічної освіти знаходяться в Україні в занедбаному стані і вимагають значного підвищення уваги і державної підтримки. Насамперед треба змінювати ставлення до спеціальної освіти. Тільки за наявності необхідної кількості висококваліфікованих спеціалістів-викладачів, вихователів, науковців, організаторів, знавців галузевих напрямків екології можливе підвищення рівня загальної та професійної екологічної освіти.