Сторінка
2

Тенденції розвитку освіти на Херсонщині

Завдяки сприятливому розташуванню області, функціонувала велика кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням. У 2003 р. в Херсонській області функціонувало 9 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, в них було місць у 1990 р. - 1381, 1995 р. - 1197 і у 2003 р. - 2119, тобто кількість місць по відношенню до 1990 р. збільшилась в 1,5 рази. Крім цього, у 2003 р. нараховувалось 36 будинків та пансіонатів відпочинку. Однак використовуються вони недостатньо: кількість місць в них поступово скорочувалась з 12440 у 1990 р., до 12289 у 1995 р., і 8482 у 2003 р. (на 31,7% за 10 років). Це призводить до певних соціальних і економічних втрат.

Також в цей час в працювало 47 підприємств готельного господарства. Вони обслуговували біля 64 тис. приїжджих.

На сьогоднішній день Херсонська область має досить значний промисловий потенціал - більше 200 підприємств. Базові напрямки - суднобудування та судноремонт, машинобудування.

На експорт область дає: консерви овочеві і рибні, сіль, продукцію легкої промисловості - текстиль та текстильні вироби, електричну енергію, фрукти і овочі, особливо томати, абрикоси і черешні. Значне місце в експорті області посідає продукція машинобудування і металообробки, продукти нафто переробки. Імпорт: метал і устаткування для існуючих підприємств, сировину для суднобудування і т.д.

Розвиток сільського господарства в Херсонщині в кінці ХХ на початку ХХІ століття

Сільське господарство за роки кризи з прибуткової галузі перетворилося у збиткову. При цьому акцент потрібно зробити на 1990 р., коли рівень сукупної рентабельності становив близько 40 %. Висока рентабельність у 1991-1995 рр. була зумовлена не сприятливою економічною кон’юнктурою і високим рівнем господарювання, а сильним розвитком інфляції та гіперінфляції і виникненням під їх впливом інфляційного прибутку, який не має під собою реального наповнення, тому підприємства відчувають гостру нестачу обігових коштів. У 1996 р., з переходом на тверду валюту й усуненням завдяки цьому причин формування інфляційного прибутку галузь стала збитковою.

Сільське господарство Херсонської області спеціалізувалось на вирощуванні якісного продовольчого зерна озимої пшениці, кукурудзи, рису, соняшнику, а також овощебахчевих культур: кавуни, помідори. Через сприятливі кліматичні умови тут були розвинені садівництво, виноградарство і тваринництво м'ясо-молочного напряму.

Херсонщина мала значний потенціал розвитку сільськогосподарського виробництва, великі площі сільськогосподарських угідь з родючими землями.

Також для області характерна відносно висока забезпеченість сільгоспугіддями. За період 1995-2003 рр. площа ріллі у всіх власників землі та землекористувачів збільшилась на 5,1 тис. га, а у товаровиробників, навпаки, зменшилась на 119 тис. га і у товаровиробників та громадян, відповідно на 107 тис. га., що відповідає тенденції в цілому по Україні. Тому можна сказати, що землі Херсонської області характеризує високий рівень освоєності.

Зараз аграрний сектор економіки області - це цілий комплекс, який тісно пов'язаний із природними умовами, технічними можливостями та підготовленими висококваліфікованими людськими ресурсами. Для його успішного розвитку в області є всі можливості. На базі майже 300 колишніх сільськогосподарських підприємств, які були основними виробниками продукції, створено понад 400 нових агрофірм. На даний час в області працює більше 2865 фермерських господарств.

Область переживає другий етап реформування аграрного сектора - формування інфраструктури аграрного ринку. Створені агроторгові доми, оптові плодоовочеві ринки, відкриті заготівельні пункти, магазини й кіоски фірмової торгівлі. Пріоритетними напрямками розвитку рослинницької галузі є нарощування виробництва зерна, насамперед озимої пшениці, соняшника й сої. Приділяється увага розвитку плодоовочевого комплексу й вирощуванню баштанних культур.

Багатий агропромисловий потенціал і низка вжитих заходів дозволяють розраховувати на те, що сільське господарство Херсонської області буде гідно оцінено й представлено на міжнародному рівні.

Херсонщина має найбільшу кількість орних земель на Україні. Область посідає 1 місце з вирощуванню овочів в країні, тут збирається більше 13% усіх овочів і баштанних культур.

Розвиток культури в Херсонщині в кінці ХХ на початку ХХІ століття

Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою, почалися радикальні реформи.

Одним з найважливіших для розвитку культури є питання про національну мову. У 1989 р. Верховною Радою був ухвалений "Закон про мови в Українській РСР". Статус української мови як державної закріпила Конституція України. З прийняттям нового законодавства почався процес переходу на українську мову державних органів, засобів масової інформації, установ культури, освіти. Життя вже виявило багато труднощів, які стоять на цьому шляху.

Фінансові проблеми перешкоджають збільшенню тиражів українських книг, комерційна література в основному привозиться з Росії. Тобто очевидно, що для успішного розв'язання проблеми не досить адміністративних заходів, а потрібна культурно-просвітницька робота, державна економічна підтримка. Скорочуються тиражі книг. Оптимальним показником вважається, коли на душу населення друкується 12-14 книг на рік. Якщо в 1991 р. в Україні цей показник становив 3,6, то в кінці 90-х - 0,99. Населення значною мірою позбавлене можливості читати періодику.

З'явилося розділення культури на елітарну і масову. Україна зіткнулася з таким явищем, як американізація культури, що особливо відчувається в кінематографі, популярної музики, літератури.

Для багатьох людей відвідування театрів, музеїв, бібліотек, тим паче які-небудь поїздки стали недоступними. У зв'язку зі значним скороченням життєвого рівня

Зник державний контроль, який багато років тяжів над творчою інтелігенцією. Розширилися можливості гастрольної діяльності. Однак багато театрів, творчих колективів через скорочення державного фінансування виявилися у складній ситуації. Відбувається, з одного боку, усвідомлення необхідності їх підтримки органами влади, в тому числі місцевої, з іншого боку, йде пошук спонсорів, меценатів.

ХХ сторіччя в історії культури повне протиріч, досягнень і втрат. Особливістю розвитку національної культури є визначальна роль політичного чинника. Основні його етапи збігаються з основними етапами політичної історії. Нові можливості відкриває перед культурою утворення української незалежної держави. Однак до кінця ХХ століття їх використання було утруднене кризою. Вихід з неї - завдання не тільки економіки, але й культури.

Окремо належить сказати про відновлення історичних пам'яток в Херсоні, зокрема, про пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.

В цей день сфера культури Херсонської області налічує сотні закладів культури і клубів, бібліотек, дитячих шкіл естетичного виховання. Регулярно проводяться свята на основі народних звичаїв і традицій. Велику роль в становленні професійного мистецтва грають фестивалі міжнародного і всеукраїнського рівнів "Таврійські ігри" і "Чорноморські дитячі ігри", а також "Віват, мьюзік!" ("Vivat, music!"). Активну роботу по розвитку культури і підйому духовності проводять Херсонський краєзнавчий музей і Художній музей ім. А. Шовкуненко.