Сторінка
5

Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

Знання традиційно вважаються найважливішим елементом змісту навчання. Вони лежать в основі ціннісних ставлень до природи, суспільства, навколишнього світу в цілому. З них починається і формування логіко-математичних вмінь. Цей напрям роботи, як довів формувальний експеримент, з успіхом здійснюється засобами спостережень в природі. Передбачене засвоєння дошкільниками елементарних логічних прийомів орієнтовано насамперед на формування вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати свою думку, робити прості умовиводи. Очевидно, що повсякденне життя, навколишня природа найбільш повно донесе до дитини елементарні логічні поняття і дії, що в свою чергу становить абетку логічного мислення і є необхідним підґрунтям для розвитку особистості дитини та формування її компетентності.

Ефективність експериментальної роботи я визначала за методикою формувального експерименту. В констатувальному експерименті у дітей більша тяга до гри. У формувальному експерименті з використанням індивідуального підходу і спостережень в природі бачимо підвищення рівня логіко-математичних уявлень дітей старшого дошкільного віку.

Звідси можна зробити висновок, що в ході експерименту у дітей старшого дошкільного віку при використанні засобів спостережень у природі, згідно першої змістової лінії, виявлено підвищення рівня логіко-математичних уявлень при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

Відсоток дітей з високим рівнем логіко-математичних знань у формувальному експерименті зріс після застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі на 33,33%. Тобто рівень зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі вищий у експериментальних групах на 33.33%, ніж у контрольних.

Відсоток дітей з середнім рівнем логіко-математичних знань у контрольних групах на 4% вищий за рівень у експериментальних групах. Даний показник з’явився у зв’язку зі збільшенням відсотка високого рівня і значного зменшення низького рівня у експериментальних групах.

Ми бачимо, що відсоток дітей з низьким рівнем логіко-математичних уявлень у контрольних групах вищий на 9,68% ніж у експериментальних, де відбувалося застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі.

Отже, порівняльний аналіз результатів експерименту дає змогу зробити висновок, що запропонована модель індивідуального підходу до формування логіко-математичних уявлень по вибраним змістовим напрямкам та пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є ефективною і такою, що можна використовувати у практичні роботі вихователя з дітьми.

Дітям цікаво досліджувати у природі, спостерігати за змінами, бути учасниками різних подій, процесів, явищ. Логіко-математична діяльність у природі дає необмежені можливості для інтелектуального розвитку дитини.

Для активізації пізнавальної діяльності та підтримки інтересу до навчання найдоцільнішими вважаються дидактичні ігри. Розв’язуючи в ігрових ситуаціях математичні задачі, діти вчаться застосовувати набуті раніше знання. Отже, вихователь повинен знайти раціональне співвідношення між навчально-пізнавальною діяльністю дитини та ігровою.

Розробка таких методик залежить від розв’язання психологічної проблеми вибору тих особливостей дитини, які необхідно брати до уваги та створення інтегрованих методик, які спроможні вирішити проблему індивідуалізації та творчого підходу в пізнавальній діяльності.

Дослідницько-експериментальна робота, яка здійснювалася на базі ДНЗ №4 м. Радомишль протягом одного року, включаючи констатувальний і формувальний експерименти та порівняльний аналізу отриманих результатів запропонованої мною методики дає змогу зробити певні висновки, а саме: представлена модель індивідуального підходу до формування логіко-математичних уявлень по вибраним змістовим напрямкам та пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є ефективною і такою, що можна використовувати у практичні роботі вихователя з дітьми.

Треба зауважити, що формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є досить ефективною методикою, але ж не треба залишати поза увагою і класичні підходи до формування елементарних математичних уявлень та технологій логіко-математичного розвитку у дітей дошкільного віку.

Проведене у роботі дослідження педагогічних умов формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі дало змогу відзначити, що розвиток дитини залежить не лише від змісту навчання, а й від форми та методів навчальної роботи.

Показало, що спостереження дітей в природі – один із головних засобів сенсорно-пізнавального розвитку дітей. В процесі цих спостережень розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, пізнавальні здібності математичного характеру, виховується відповідне відношення до природи.

На протязі року я визначала рівень логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі, розробила модель індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі та порівняла аналіз результатів експериментальної роботи. Із цього з’ясувалось, що значну частину знань та умінь – такі, як лічба предметів, порівняння конкретних множин між собою за кількістю, орієнтування в часі і просторі та інші – дитина набуває стихійно, причому досить легко й вільно. Про значні зміни в математичному розвитку дітей свідчить порівняльний аналіз здобутих даних у констатувальному та формувальному експериментах. Здобуті експериментальні дані показують, що здійснення індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень в природі сприяло підвищенню рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дітей шостого року життя. Виходячи з цього, вихователь має систематично організовувати індивідуальні вправи та заняття з невеликими групами дітей.

В ході проведеної дослідницької діяльності педагогічних умов формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі я розв'язала такі завдання:

1) проаналізувала психолого-педагогічні наукові дослідження та методичну літературу з проблеми формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Провідну роль у вихованні дітей то розвитку їх логіко-математичних здібностей відіграє ознайомлення з природою. Перебудова педагогічного процесу в дитячих дошкільних закладах відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні спрямована на використання могутнього потенціалу природи у гуманізації педагогічного процесу, на підвищення якості розвитку, вихованості та навченості дітей дошкільного віку. Отже, різнобічний розвиток логіко-математичних здібностей дітей дошкільного віку неможливий без ознайомлення з природою;

2) вивчила стан роботи у дошкільному навчальному закладі з формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Спостереження дітей в природі – один із головних засобів їх розвитку. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища живої і неживої природи, порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками й чисельністю, уміти визначати форму за допомогою геометричних еталонів, уміти лічити предмети та розрізняти їх у просторі та за віддаленістю тощо;