Сторінка
2

Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

Ознайомлення дітей з навколишнім світом реалізується впродовж дошкільного дитинства в іграх, на заняттях, екскурсіях, прогулянках.

Створення умов для стимуляції розвитку класифікації, серіації, обчислення та вимірювання засобами спостережень в природі лежатимуть в основі моєї експериментальної роботи.

Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі (констатуючий експеримент)

З раннього віку діти починають спостерігати у природі, засвоювати систему понять різного змісту, у тому числі й поняття про групу однорідних предметів. Дітям цікаво досліджувати у природі, спостерігати за змінами, бути учасниками різних подій. Математична діяльність у природі дає необмежені можливості для інтелектуального розвитку дитини.

Класифікація в елементарній формі групування предметів за допомогою спостережень у природі доступна навіть дітям молодшого дошкільного віку. Вони можуть здійснювати перцептивно – практичні дії порівняння предметів, знаходити між ними подібність за якоюсь зовнішньою ознакою – величиною, формою, кольором, вагою тощо. Кожна яскрава ознака в групі подібних предметів стає стимулом для їх зіставлення і групування.

Другим важливим стимулом для зіставлення предметів за їх певними якостями є потреби дитини, які виникають в процесі її діяльності. Поступово з розвитком пізнавальних потреб і пізнавальної діяльності дитини змінюються способи і форми діяльності дітей.

Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася на базі ДНЗ №4 м. Радомишль протягом одного року, включаючи констатуючий і формувальний експерименти. Усього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 13 дітей експериментальної групи і 13 дітей контрольної групи.

Експеримент проводився в умовах пізнавально-ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі протягом 2013 року.

Для отримання експериментальних даних я використовувала: усні методи (бесіди, інтерв’ю, опитування), контрольні зрізи, анкетування, тестування тощо.

В ході експерименту групи дітей старшого дошкільного віку були поділені на контрольні і експериментальні групи порівну (Кк =13; Кек =13). У контрольних групах формування логіко-математичних уявлень відбувалося в «класичному» вигляді, тобто в процесі пізнавально-ігрової діяльності з використанням між предметних зв’язків та інтегрованих завдань, але без чіткого нахилу до природничих процесів та відповідних спостережень і дослідної роботи. В експериментальних групах формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку здійснювалося за допомогою засобів спостережень у природі, тобто відтворюючи дослідно-експериментальну роботу (догляд за тваринами у живому куточку, висаджування рослин, спостереження у оточуючому середовищі тощо) та використовуючи результати цієї діяльності.

Метою констатуючого експерименту було виявити рівень логіко-математичних знань дітей, сенсорно-пізнавального розвитку, як діти уявляють собі всю множину, як виділяють спільні ознаки в узагальненні, який обсяг дитячих понять, чи диференціюють вони видові і родові поняття, коли з'являється операція включення і з якими труднощами вони при цьому стикаються. Дослідно-експериментальна робота носила комплексний характер і проводилась за трьома змістовими лініями:

виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів;

зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі;

обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Методика цього експерименту була такою: кожній дитині я пропонувала завдання, які відрізнялися змістом, матеріалом і характером складності.

І. Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації, множин, предметів.

«Знайди відмінність» (дидактична вправа).

2. «Що зайве?» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, об’єднувати предмети у групи за однією з них; розвивати логічне мислення, а саме логічні операції: групування, класифікація, серіація.

3. «Знайди те, що я скажу» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона. Для вправ можна спочатку я брала предмети простої форми, що не мають деталей. Наприклад, прапорці, дощечки різної форми; квадратну хустку, шарф прямокутний, косинку, краватку трикутної, стакан циліндричної форми. Я пропонувала дітям розглянути навколишні предмети і відгадати: «Що я бачу кругле, чого ви не бачите?», «Що я бачу квадратне, чого ви не бачите?», «Що я бачу трикутне, чого ви не бачите?» тощо. Це завдання виявилося більш складним для дітей. Тільки невелика кількість дітей за незначною підказкою відповідала на запитання. Ще 2 дітей реагували на більш конкретну підказку. Інші діти тільки при більш визначеному роз’ясненні виконали завдання.

Результати оцінювання логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів (середній показник)

ІІ. Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

1. «Ріпка» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти розрізняти об’єкти за розміщенням у просторі і віддаленістю один від одного, визначати, хто із персонажів більший, а хто менший.

Прошу дітей розповісти, хто перший хотів вирвати ріпку, хто перший допоміг дідусеві, хто останній прийшов на допомогу, хто був найближчий біля ріпки, хто далі, ще далі? Визначити, який персонаж менший, який більший?

«Знайди скарб» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина визначати напрямок руху і місце одного предмету щодо іншого.

Пропоную дітям знайди схований скарб на вулиці за словесною вказівкою: «Обернися ліворуч, зроби чотири кроки. Обернися праворуч, зроби три кроки. Подивіться уважно: з лівого боку від дерева і ти побачиш кущики. Підійди і стань так, щоб вони були позаду тебе. Скарб знаходиться ліворуч тебе і праворуч від берези. Де це?».