Сторінка
5

Використання засобів зорової наочності у формуванні лексичної компетентності учнів 5-го класу середньої загальноосвітньої школи

pair up and comment on;

match the dates and events and comment on them;

look at the picture and imagine;

prepare an advertisement/article on the school newspaper;

find out more information about;

compose a dialogue with the following words;

write an article to the school newspaper.

На даному етапі наочність посідає не останнє місце. Наприклад використання фраз кліше та таблиць по темі застосовують при складанні діалогів, та в монологічному мовленні.

Практичні прийоми ознайомлення, закріплення та контролю лексичного матеріалу можуть бути поєднані між собою. Наприклад в 4 клітинки прямокутника надруковані слова (поряд можуть бути картинки).4-та клітинка порожня. Учні відгадують слово яке може там бути. Це можуть бути синоніми, антоніми. Даний прийом використовується на різних етапах уроку. На початку уроку він слугує опорою для проведення лексичної зарядки. Можна використовувати цей прийом для створення ігрової ситуації: "Відгадайте, яке слово написано в 4 клітинці і ви дізнаєтесь прo що ми будемо розмовляти сьогодні".

Отже, лексичні вправи повинні бути спрямовані на усвідомлення лексичних одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального матеріалу, нести виховний характер.

Технології формування лексичної навички з використанням засобів наочності

Характеристика засобів наочності

Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Семантизуючи лексичні одиниці шляхом перекладу, розглядаючи його як найекономніший шлях повідомлення значення слів, ми у такий спосіб подачі лексичних знань не даємо учню можливості „відчути" слово. Не отримавши належного результату на рівні лексичних знань, одразу приступають до формування навичок або навіть до розвитку мовленнєвих умінь. Під час говоріння погане знання лексики не дає учням змоги концентруватися на змісті висловлювання, оскільки вони вимушені думати про засоби мови і правила їх функціонування. Діти роблять мовні помилки, що призводить до непорозуміння, заважає використанню мови як засобу спілкування. Акцент на початку нової теми потрібно зосередити на яскравій, цікавій презентації слів, щоб учні легко засвоїли їх. Наочність - це незамінний помічник.

Повідомлення лексичних знань має забезпечувати свідоме їх сприйняття учнями, тобто містити аналіз як складу слова, його етимології, граматичної парадигми, так і правил сполучуваності, функціонування в мовленні тощо. Такий підхід створює необхідну базу для формування якісної лексичної компетентності школярів, що надалі сприятиме формуванню мовленнєвої компетентності учнів.

При навчанні іноземної мови наочність є не тільки важливим засобом семантизації, а й засобом оволодіння ситуативної обумовленістю мови. За допомогою наочності створюються навчальні ситуації, в яких відпрацьовується усна комунікація і освоюється таким чином мовна реакція на об'єктивну дійсність і життєві ситуації.

Таким чином, наочність у навчанні іноземної мови в практичних цілях допомагає розкрити зміст висловлювань і моделює життєві ситуації, в яких відбувається комунікація. Принцип наочності в застосуванні до навчання іноземної мови виступає у формі ситуативної наочності.

Крім того, засоби наочності можуть бути використані в якості орієнтовних опор і при узагальненні мовних явищ, де вони проявляють себе так само, як при навчанні інших навчальних предметів.Застосування наочних методів навчання обумовлено дидактичним принципом наочності, який обгрунтував у "Великій дидактиці" Я. А. Коменський. Він розглядав чуттєвий досвід дитини як основу навчання і вважав, що навчання слід починати "не зі словесного тлумачення про речі, але з реального спостереження над ними". Я. А. Коменський висунув "золоте правило дидактики": " . Все, що тільки можна, представляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, смак - смаком, доступне дотику - шляхом дотику. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома почуттями, нехай вони відразу схоплюються кількома почуттями ".

Наочність у навчанні відноситься до різних видів сприйняття (зоровим, слуховим, дотикальним та ін.) Жоден з видів наочних посібників не володіє абсолютною перевагою перед іншими. Наприклад, при вивченні природи (теми «Пори року», «Погода» тощо), найбільше значення мають натуральні об'єкти та зображення, близькі до натури. На уроках граматики зручніше застосування умовних зображень, що виражають відносини між словами, частинами речення за допомогою стрілок, дуг, за допомогою виділення частин слова різними кольорами і т. п. У таких випадках зіставне навчання мовам отримує ще одну перевагу,воно дає додаткові точки дотику або відмінностей досліджуваних об'єктів. Застосування цього способу здійснити і легко і складно водночас. Необхідно не захаращувати пропонований матеріал зайвим порівнянням, що розсіює увагу, а акцентувати увагу на найголовніших моментах. Наприклад, при вивченні часів у граматиці російської,, англійської мов досить згадати існування трьох часів в українській і більшу наявність їх в англійській мовах.

Нерідко виникає необхідність використовувати різні види наочних засобів при ознайомленні з одними і тими ж питаннями. Дуже важливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращуючи уроки великою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитися, і обдумати найбільш суттєві питання. Таке застосування наочних посібників у навчанні не приносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку учнів. Коли в учнів є необхідні образні уявлення, слід використовувати їх для формування понять, для розвитку абстрактного мислення дитини. Це правило стосується не тільки середніх і старших класів, а й початкових класів. У практиці навчання застосування наочних засобів обов'язково поєднується зі словом вчителя. Знання форм поєднання слова і засобів наочності, їх варіантів і порівняльної ефективності дає можливість вчителю творчо застосовувати засоби наочності з поставленої дидактичної задачі.

Наочність - це основа, на якій нова мова засвоюється своєрідно, і формуються мовні процеси, що навчаються. Використання засобів наочності забезпечує легкість і швидкість відтворення у свідомості зв'язків від слова іноземної мови, що означає поняття, до образу предмета і явища, і зв'язків від образу предмета, сприйманого в момент говоріння, до іншомовного слова,що виражає поняття.

І.О. Зимняя відзначає, що цілі застосування наочності обумовлені завданнями, які стоять перед викладачем на певному етапі навчання іноземної мови. Вона вважає, що наочність в плані повідомлення знань при навчанні іноземної мови може використовуватися з метою: семантизації мовного матеріалу та організації запам'ятовування через встановлення зв'язку між вербальним і наочно-чуттєвим чином дійсності.