Сторінка
4

Організація спостережень за природою в початковій школі

Учні 3-4 класів можуть самостійно спостерігати за змінами висоти Сонця на небозводі, яка вимірюється за допомогою тіні від гномона. Довжину тіні від гномона учні вимірюють у двадцятих числах кожного місяця о 12 годині 30 хв. На основі цих вимірів вони роблять висновок, що висота Сонця змінюється кожного сезону: літом Сонце піднімається високо над горизонтом, його видимий шлях на небозводі довгий, тривалість дня велика; узимку Сонце піднімається низько над горизонтом, його видимий шлях на небозводі менший, тривалість дня коротша. Отже, встановлюється взаємозв’язок між висотою сонця і тривалістю дня. Тривалість дня визначається за часом сходу і заходу Сонця. Від висоти Сонця на небозводі і тривалості дня залежить температура повітря. Як правило, чим вище знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, чим довший день, тим більше поверхня землі дістає тепла, тим вища температура повітря. Після того, як третьокласники ознайомляться з будовою термометра і навчаться ним користуватися, вони щоденно між 12-13 годинами вимірюють температуру повітря. Температура повітря днів, які передують вивченню теми “Термометр”, повідомляється та обліковується вчителем у класному календарі природи та праці людей. Учні переписують ці дані в свої зошити для самостійної роботи з природознавства на уроці, на якому вивчається термометр.

Наступний об’єкт природи, за яким учні щоденно ведуть спостереження, - вітер.

У початкових класах діти звертають увагу на те, як залежно від напряму вітру змінюється температура повітря, які вітри приносять потепління і похолодання.

Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо – листя на деревах нерухоме; слабкий вітер – шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер – помітно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер – хитаються великі дерева. Ці ознаки вітру записують словами.

Крім цих елементів неживої природи, учні спостерігають за опадами і хмарністю, за тим, як хмарність впливає на опади. Так, у процесі спостережень вони доходять до висновку, що восени небо частіше вкривається хмарами, ніж літом, у результаті чого випадають довгочасні дощі, на відміну від літніх, короткочасних.

За температурою повітря, вітром, опадами, станом неба учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунтів і водойм – періодично.

Періодичні спостереження проводять і за компонентами живої природи, наприклад, за змінами в рослинному світі: листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо; за змінами в житті тварин: зникненням комах, відлітанням птахів у теплі краї, появою комах, поверненням з вирію птахів, гніздуванням птахів та ін.

Спостерігають також і за змінами в праці людей протягом року. У сільській місцевості – за збором урожаю, весняною сівбою, роботою в садах, на городах тощо; у місті – за роботою в парках і скверах, очищенням вулиць від снігу, висаджуванням дерев, кущів, висіванням квітів та ін.

Щоб діти вміли спостерігати самостійно, вони повинні мати певні знання, володіти прийомами спостереження над об’єктами природи. Тому спочатку вчитель показує, як аналізувати спостережувані явища, предмети, дає докладний план спостережень, наприклад за Сонцем (чи високо піднялось, як воно світить); температурою повітря (тепло, прохолодно, холодно, мороз, визначити скільки градусів); вітром (з якого боку дме, сильний, слабкий, помірний або зовсім його немає); опадами (у вигляді чого йдуть, коли почались, чи значні); хмарністю (яка частина неба вкрита хмарами, колір хмар, густі хмари чи прозорі, високо вони чи низько, рухаються чи не рухаються). Навчити дітей зв’язно розповідати, описувати той чи інший об’єкт допоможе чіткий план, за яким характеризуватиметься компонент, який вивчається, щоб учень мав змогу розглядати його в певній послідовності, охопити найістотніші ознаки, встановити взаємозв’язок та взаємозалежність об’єкта і навколишнього середовища. Наприклад, проводячи спостереження за предметами неживої природи (тверді тіла і рідини) учням можна запропонувати такий план: стан; форма; колір; маса; площа або об’єм, які займає; змінюваність; інші властивості (горючість тощо); використання.

Спостереження третьокласників за водоймами (річкою) можна проводити за планом, поданим на с.82 підручника з природознавства для 3 класу.

Одночасно учні ведуть спостереження за рослинами і тваринами. Ці спостереження також виконують за допомогою плану дій у формі запитань і завдань, розміщених у певній послідовності.

Так, спостереження за розвитком рослин проводять у такій послідовності: набубнявіння бруньок; розпускання бруньок; початок цвітіння; закінчення росту пагонів; початок достигання плодів; початок листопаду (25% природного осипання листя).

Спостереження за деревами: висота дерева (високе чи низьке порівняно з іншими деревами); розміри стовбура (товстий, тонкий) і форма крони (залежно від того, де дерево росте); колір стовбура; особливості кори (гладенька, шершава); розміщення гілок, їх напрям (залежно від того, де дерево росте); величина і форма листків; стан дерева в ту чи іншу пору року.

Спостереження за тваринами: назва тварини; її зовнішній вигляд; як тварина пересувається (стрибає, ходить, бігає тощо); чим і як живиться (гризе, жує, ковтає); як здобуває їжу; в яких умовах живе; як змінюється поведінка тварини, її забарвлення залежно від пір року.

Спостереження за працею людей: вигляд об’єкта праці; дії людини; знаряддя праці, що їх використовує людина; зміни об’єкта праці в процесі дії над ним.

Фіксація та узагальнення спостережень

Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної роботи і в класних календарях природи і праці людей. Форма календаря може бути різною, але в ньому повинна бути таблиця для записів щоденних спостережень за погодою протягом місяця або сезону, місце для записів інших спостережень (зміни в неживій природі; зміни в житті рослин, тварин; праця людей). Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків. У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар

Потрібно підкреслити, що у практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об'єкта і результатів спостережень. Діти не знають, за чим (або ким) конкретно спостерігати, що саме треба сприйняти, який результат отримати під час спостережень. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошитах з природознавства залишається невиконана робота для спостережень.

Крім того, завдання для спостережень часто формулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого типу: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об'єктом спостереження у цьому випадку є дерева, а результатом — зміни з деревами, що відбулися восени. Що означає термін зміни? Як можна сприйняти зміни конкретного об'єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ним навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з виглядом, наприклад, взимку. Отже, в завданні повинна чітко формулюватися ціль, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. Знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для розвитку логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв'язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації.