Сторінка
5

Виховання в учнів початкових класів гуманістичних цінностей у позаурочній діяльності

Зміст програми „Даруймо радість”, уведений у роботу гуртка “Дерево роду” для учнів 3 класу, полягав у забезпеченні духовної єдності поколінь, вихованні поваги до батьків, сім’ї, жінки-матері. На основі сімейних цінностей (пошана до батьків і старших у сім’ї, предків; злагода та довір’я між членами сім’ї, дотримання народних звичаїв, традицій, гостинність) ми виховували в молодших школярів гуманістичні цінності, зокрема, милосердя, ввічливість, відповідальність і доброчинність. Молодші школярі разом із батьками відтворювали свій родовід, переймали традиції наших предків: поважне ставлення до рідних та дорослих загалом, пошанування матері й батька як найближчих та найдорожчих людей, а також відповідне ставлення батьків до дітей. У межах роботи гуртка були проведені свята, приурочені до Дня Матері. Значний виховний потенціал має й збірка віршів дітей. Пропоновані у цій збірці твори активно використовувалися під час проведення Тижня родини.

Робота гуртка “Слово до Слова” для учнів 4 класу була організована за програмою “Добре слово”, зміст якої полягає в опануванні учнями комунікативним репертуаром усного спілкування, основними формулами етикетного мовлення українців із метою налагодження соціальних контактів та усвідомлення необхідності поєднання його з різноманітною особистісно значущою доброчинною діяльністю адекватно віку і життєвого досвіду. Ми спонукали гуртківців до того, щоб вони, засобами мовленнєвого етикету могли передавати, висловлювати співчуття до слабких і хворих, милосердя, повагу до старших, тобто формували початкові основи гуманістичних цінностей, через залучення до доброчинної діяльності (привітання зі святом учителів, батьків, ровесників з дитячого будинку, старших людей з будинку престарілих, написання їм вітальних листівок); до рефлексивного аналізу і практичних дій, особистісно значущої доброчинної діяльності. У процесі занять учні вчились складати усні і письмові привітання, приурочені до свят, вправлялись у написанні запрошень, виголошенні віншівок.

Пам’ятаючи, що на молодших школярів значний виховний вплив має залучення їх до благодійної діяльності, спрямованої на прояви турботи про інших людей, тварин, з учнями початкових класів ми здійснювали подорож у Країну Добра за маршрутом: Милосердя – Ввічливість – Відповідальність – Доброчинність. Добровільність участі в подорожі сприяла тому, що у школярів розвивалося ціннісне ставлення до всього живого, а прагнення турбуватися один про одного, співчувати, співпереживати один одному вело до глибшого усвідомлення його унікальності та своєрідності.

У процесі проведення формувального експерименту враховувався той факт, що дитячий мозок зазнає агресивного впливу з боку телебачення, яке постійно перепрограмовує дитину, проникає у підсвідомість, колонізує розум, нав’язує фальшиві цінності. Тому практикувалися колективні перегляди телепередач з їх наступним обговоренням; пропонувалося учням прослідкувати і продемонструвати зразки етичного мовлення, моделі доброчинної поведінки.

Отже, формувалося у свідомості молодших школярів розуміння, що таке добро і зло, здатність розрізняти видиме і невидиме добро і переконання, що немає нічого більш оманливого, ніж добро, з винятково матеріальним задоволенням, яке дає людині лише ілюзію щастя.

Зміст програми складали традиційні (участь у гуртках, у клубах (поглиблення гуманістичних знань шляхом розв’язання проблемних ситуацій), читання книг, періодики, перегляд кінофільмів та наступне їх обговорення тощо) та інноваційні форми (дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, учнів), організація відпочинку, ігри, вистави тощо; альбом-естафета “Як ми відпочиваємо”, досвід організації відпочинку в родині; дискусійний клуб; скринька досвіду сімейного виховання; аукціон ідей родинної педагогіки; батьківський ринг (розв’язання педагогічних ситуацій); сімейні свята в класі (спільні проведення днів народження дітей, календарних, народних свят).

Заняття у гуртках та клубах проводилися з використанням сукупності методів: роз’яснення, бесіда, педагогічна вимога, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацій, методи стимулювання діяльності та поведінки, створення ситуацій для вивчення поведінки учнів

Отже, скерованість нашої роботи – активне залучення учнів до позаурочної роботи та надання їм можливості самореалізуватися – створювала сприятливі умови для просування молодшого школяра до більш високого (порівняно з наявним у нього) рівня гуманістичного розвитку. Проведення виховних заходів гуманістичного спрямування за активної участі школи, батьків, позашкільних установ викликало в молодших школярів потребу в обміні думками, обговоренні з дорослими результатів своїх учинків, дій, полегшувало формування культури спілкування і поведінки в соціумі, сприяло формуванню гуманістичної свідомості, гуманістичної активності. З цією метою проводилися засідання проблемних груп та дискусійних клубів, на яких обов’язково були присутні батьки, вчителі, представники позашкільних установ та учні. Різнобічність поглядів (дитина – батьки – учитель) приводила до вироблення гуманістичної поведінки.

Впровадження розроблених педагогічних умов, змісту програми та її організаційно-методичного забезпечення дозволило отримати позитивні результати: в експериментальних класах зросла кількість учнів, у яких зафіксовано високий та вище середнього рівні сформованості гуманістичних цінностей, зменшилася кількість учнів із нижче середнім та низьким рівнем, відбулася активізація позаурочної гуманістичної діяльності учнів початкових класів, які робили свідомий вибір у тій чи іншій ситуації на користь ввічливість, милосердя, відповідальності, доброчинності.

Отримані після формувального етапу експерименту дані показали наступні результати:

– в учнів 1 класів: 22,3 % і 25,1 % учнів контрольних та експериментальних класів відповідно мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 15,4 % і 23,2 % – вище середнього, 37,1 % і 38,8 % – середній, 19 % і 9,9 % – нижче середнього, 6,2 % і 3 % – низький рівень;

– в учнів 2 класів: 22,1 % і 24,4 % учнів відповідно контрольних та експериментальних класів мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 19,6 % і 26 % – вище середнього, 34 % і 38,6 % – середній, 15,7 % і 5,3 % – нижче середнього, 8,6 % і 5,7 % – низький рівень;

– в учнів 3 класів: 20,4 % і 26,2 % учнів відповідно контрольних та експериментальних класів мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 23,1 % 26,9 % – вище середнього, 32,8 % і 38,4 % – середній, 13,7 % і 5,6 % – нижче середнього, 10 % і 2,9 % – низький рівень;

– в учнів 4 класів: 18,3 % і 23,8 % учнів відповідно контрольних та експериментальних класів мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 20,8 % і 26,2 % – вище середнього, 27,6 % і 35,2 % – середній, 20 % і 10,7 % – нижче середнього, 13,3 % і 4,1 % – низький рівень.