Сторінка
6

Застосування бесіди в екологічному вихованні школярів

Етична бесіда - метод систематичного і послідовного обговорення знань, що припускає участь обох сторін - вихователя і вихованців. Вихователь вислуховує і враховує думки, точки зору своїх співрозмовників, будує свої відносини з ними на принципах рівноправності і співробітництва. Етичної бесіда називається тому, що її предметом найчастіше стають моральні, моральні, етичні проблеми.

Мета етичної бесіди - поглиблення, зміцнення моральних понять, узагальнення і закріплення знань, формування системи моральних поглядів і переконань.

Етична бесіда - метод залучення вихованців до вироблення правильних оцінок і суджень з всіх питань, які їх хвилюють. Обговорюючи ситуації, конкретні вчинки, учні легше осягають їх сутність і значення.

Особливість проведення етичних бесід у початкових класах в тому, що в них можна включати інсценування, читання уривків з художніх творів, декламацію, але при цьому не можна забувати, що в етичній бесіді повинен переважати живий обмін думками, діалог. Після її проведення класному керівнику необхідно провести роботу з поглиблення виявлених моральних понять, норм поведінки, організовуючи практичну діяльність дітей.

Ефективність етичної бесіди залежить від дотримання ряду важливих умов:

Розмова має носити проблемний характер. Вихователь повинен стимулювати нестандартні питання, допомагати школярам самим знаходити на них відповіді.

Не можна допускати, щоб етична бесіда розвивалася по заздалегідь складеному сценарію з заучування готових або підказаних дорослими відповідей. Потрібно дітей з повагою ставитися до думок інших, терпляче й аргументовано виробляти правильну точку зору.

Не можна допускати також, щоб бесіда перетворювалася в лекцію: вихователь говорить, вихованці слухають. Лише відверто висловлені думки і сумніви дозволяють вихователю направити бесіду так, щоб хлопці самі прийшли до правильного розуміння сутності обговорюваного питання. Успіх залежить від того, наскільки теплим буде характер бесіди, розкриють у ній вихованці свою душу.

Матеріал для розмови може бути близький емоційному досвіду вихованців. Тільки при опорі на реальний досвід бесіди на абстрактні теми можуть бути успішними.

У ході бесіди важливо виявити і зіставити всі точки зору. Нічиє думка не може бути проігноровано, це важливо з усіх точок зору - об'єктивності, справедливості, культури спілкування.

Правильне керівництво етичною бесідою полягає в тому, щоб допомогти вихованцям самостійно прийти до правильного висновку. Для цього вихователю потрібно вміти дивитися на події чи вчинки очима вихованця, розуміти його позицію і пов'язані з нею почуття.

Високопрофесійні вчителі проводять бесіди не часто і готуються до них ґрунтовно. Етичні бесіди будуються за таким приблизно сценарієм: повідомлення конкретних факторів, пояснення цих факторів і їх аналіз з активною участю всіх співрозмовників; обговорення конкретних аналогічних ситуацій; узагальнення найбільш істотних ознак конкретних моральних якостей і зіставлення їх з раніше засвоєними знаннями, мотивація і формулювання морального правила; застосування учнями засвоєних понять при оцінці своєї поведінки, поведінки інших людей. [Богданова, 2007: 90]

У школі першого ступеня етична бесіда має більш просту структуру. Тут кращий індуктивний шлях: від аналізу конкретних фактів, їх оцінки до узагальнення і самостійного виведення.

Проведення етичних бесід включає в себе: підготовчий етап; проведення бесіди; організацію та оцінку повсякденної діяльності і відносин дітей на основі засвоєних моральних норм і правил.

Досвід проведення етичних бесід показує, що доцільно проводити їх в позаурочний час двічі на місяць. Підготовка до кожної розмови займає 7-8 днів.

Підготовчий етап, самий тривалий і трудомісткий, включає в себе різноманітну діяльність вчителя і дітей. Можуть бути різні варіанти підготовки до бесіди, ми рекомендуємо наступний:

1. Залежно від рівня розвитку дитячого колективу і моральних проблем визначається тема бесіди.

2. Мета бесіди - засвоєння певних норм, понять, які повинні усвідомити учні; ті практичні висновки, які будуть зроблені.

3. Підбірка фактичного матеріалу, де розповідається, як потрібно поступати, що потрібно робити.

4. Продумуються питання бесіди.

5. Підготовка учнів до бесіди:

а) заздалегідь оголошується тема бесіди, вказується література, готуються ситуації, питання, над якими слід подумати, підібрати приклади;

б) при необхідності визначаються індивідуальні завдання, оскільки це психологічно налаштовує учнів на самоаналіз поведінки, і вони переконуються в необхідності його поліпшення;

в) визначаються групові завдання.

Проведення бесіди вимагає великої майстерності від учителя. Головна вимога - забезпечити активність дітей у процесі самої бесіди. Правильно надходить вчитель, який провівши бесіду, задає питання, призводить яскраві приклади, робить короткі переконливі зауваження, спрямовує і уточнює висловлювання дітей, не дає закріпитися невірним думкам.

При проведенні бесіди з прочитаного матеріалу, дуже важливо вміти ставити питання. Питання повинні зачіпати розум і почуття дітей, примушувати їх звертатися до фактів, прикладів, подій навколишнього життя.

Послідовність питань повинна підвести дітей до виведення морального правила, якого треба дотримуватися при спілкуванні з іншими людьми, виконанні своїх обов'язків. При постановці питань у бесідах на моральні теми, можна дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Питання має спрямовувати увагу дітей на моральну сторону життя, вчинків, явищ, схованих за предметними діями людей.

2. Питання має змушувати дитину задуматися над мотивами вчинку, побачити складний взаємозв'язок мотиву і результату вчинку.

3. Питання має примушувати дітей побачити моральні наслідки будь-якого вчинку для інших людей.

4. Питання має привернути увагу школярів до внутрішніх переживань людей, навчити дитину за зовнішніми ознаками дізнаватися про стан людини, розуміти цей стан і, отже, співпереживати.

Дуже важливі питання, які допомогли б школярам пов'язати прочитане з власним моральним досвідом, їх колективними переживаннями.

Етичні бесіди з дітьми повинні проходити у невимушеній обстановці. Вони не повинні носити морализующего характеру, містити повчання, докори і глузування. Діти висловлюють свої судження, вільно діляться враженнями.

У етичних бесідах з молодшими школярами повинні бути присутніми елементи цікавості. Для цього в зміст розмов доцільно включати різні ситуації, які містять моральну проблему. Дуже важливо, щоб об'єктом громадської думки були позитивні вчинки школярів і не слід направляти громадську думку тільки на вчинки, пов'язані з поганою успішністю та дисципліною. Розвиток громадської думки відбувається за рахунок введення нових і коригування наявних моральних понять, навчання дітей правилам обговорення та оцінки подій колективного життя, вчинків окремих дітей. Вироблені правила життя дитячого колективу виступають в якості критеріїв моральної оцінки.