Сторінка
9
Індивідуальні бесіди з батьками відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати. Якщо вихователь не готовий одразу відповісти на запитання батьків чи надати їм кваліфіковану рекомендацію, він може перенести бесіду на інший день та ретельно підготуватися до неї. Неприпустимо тільки вказувати батькам на недоліки, помилки їхніх сина чи доньки. Потрібно запропонувати методи, за допомогою яких вони зможуть вплинути на дитину.
У ході першої індивідуальної бесіди з вчителем батьки мають відчути, що той вболіває за успіхи кожної дитини. Тому не варто запевняти батьків, що всі відповіді на свої запитання вони отримають на перших батьківських зборах.
Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд школяра будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте. Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.
Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена. Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.
Під час позакласної виховної роботи я проводила виховні години з використанням елементів бесіди. Під час такої роботи намагалася розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях письменників, видатних людей України, залучала учнів до скарбниці рідної мови, прищеплювала любов та повагу до них, намагалася сформувати відчуття прекрасного. Для цього було проведено урок присвячений українській народній пісні "Музика в житті Т.Г. Шевченка", який проведено у формі бесіди, у додатках наводиться уривок з цього уроку (Див. додаток А).
Узагальнимо викладений у другій частині матеріал.
Для виховання у молодших школярів ціннісних орієнтацій у початкових класах широко використовується етична бесіда. Мета етичної бесіди - поглиблення, зміцнення моральних понять, узагальнення і закріплення знань, формування системи моральних поглядів і переконань.
Етична бесіда - метод залучення вихованців до вироблення правильних оцінок і суджень по всіх хвилюючих їх питань. Обговорюючи ситуації, конкретні вчинки, учні легше осягають їх сутність і значення.
Для цього можна використовувати такі прийоми: а) поставити питання, пов'язані із з'ясуванням сутності морального поняття, яке лежить в основі змісту бесіди. Наприклад, що таке ввічливість і т.п.; б) перш ніж оголосити тему, можна розповісти про який-небудь цікавому подію або факт, що має відношення до наміченої темі; в) перш ніж оголосити тему, потрібно згадати про якомусь випадку з класної життя, який дозволяє обгрунтувати необхідність поглибленого розкриття та осмислення відповідної моральної норми; г) оголосивши тему, спробувати надати їй особливу важливість і підкреслити її значення за допомогою змістовного висловлювання або афоризмів.
Практична реалізація завдань і мети екологічної освіти будується на засадах поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою. Велику вагу має у цьому аспекті проведення бесід з учнями на природі. У процесі ознайомлення учнів з природою використовуються вступні, супровідні і заключні бесіди. Вступна бесіда ставить за мету пов'язати попередні знання дітей з вивченням нових, викликати інтерес до них, з'ясувати, що діти недостатньо засвоїли, у супровідній бесіді питання, які ставить вихователь, повинні активізувати думку дітей, вести їх від виділення зовнішніх ознак до порівнянь, встановлення зв'язків і залежностей. Заключна бесіда спрямована на систематизацію і узагальнення одержаних фактів, їх конкретизацію, закріплення, уточнення.
Аналізуючи викладений матеріал, зробимо узагальнюючі висновки. Словесні методи займають ведуче місце в системі методів навчання. Вони дозволяють у найкоротший термін передати велику за обсягом інформацію, поставити перед тими, кого навчають, проблеми і вказати шляхи їхнього вирішення. За допомогою слова вчитель може викликати у свідомості дітей яскраві картини минулого, сьогодення і майбутнього людства. Слово активізує уяву, пам’ять, почуття учнів.
Бесіда, як один із словесний методів навчання і виховання, є діалогом між учителем і учнем, який підпорядковується конкретній меті. Цей метод широко застосовується у процесі навчання молодших школярів і має великі можливості в керуванні їхньою пізнавальною діяльністю.
За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень. Тому її можна використовувати і як метод у різних напрямках виховної роботи з молодшими школярами. Вона дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального змісту, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв’язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання і виховання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку.
Основним "інструментом" у бесіді є запитання. Від них значною мірою залежить успіх бесіди. Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом, тобто учень повинен розуміти, про який об’єкт питає вчитель і що саме про нього треба розповісти. Запитання не повинні бути невизначеними.
Метод бесіди має наступні переваги: активізує учнів; розвиває їхню пам'ять і мову; робить відкритими знання учнів; має велику виховну силу; є гарним діагностичним засобом.
З цього ми робимо висновок, що цей метод застосовується не тільки у дидактичних цілях, а й як метод виховання.
Особливість проведення етичних бесід у початкових класах в тому, що в них можна включати інсценування, читання уривків з художніх творів, декламацію, але при цьому не можна забувати, що в етичній бесіді повинен переважати живий обмін думками, діалог. Після її проведення класному керівнику необхідно провести роботу з поглиблення виявлених моральних понять, норм поведінки, організовуючи практичну діяльність дітей.
У процесі морального виховання молодшого школяра нагромадження знань про норми й вимоги моралі здобуває важливе значення. У зв'язку із цим очевидна необхідність організації моральної освіти учнів, починаючи з 1-го класу. Очевидна й необхідність організації спеціальної роботи педагога над роз'ясненням сутності моральних норм, моральних відносин людини до суспільства, колективу, праці, до оточуючих людей і самому собі. Можливість забезпечити моральні знання на такому рівні, коли школяр буде мати здатність охоплювати загальне й істотне в різноманітних явищах навколишнього життя, реалістично оцінювати ситуацію, що створилася, наслідки свого вчинку.