Сторінка
10

Педагогічна роль оцінки на сучасному етапі

Аналіз оцінних систем в Україні і за кордоном засвідчує те, що попри різноманітність оцінних шкал та видів контролю, шкільна освіти всіх країн ставить собі за мету мати об’єктивну, інформативну та ефективну систему визначення рівня оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи оцінка є поліфункціональною. Вона виконує ряд важливих функцій: контролюючу, виховну, розвиваючу, стимулюючу, діагностичну, прогностичну, мотивуючу, диференціюючи, методичну, керуючу, коригуючи, соціалізуючи, констатуючу, причому найголовнішими з них є функції контролю, мотивації і коригування. Слід також зазначити, що думки дослідників щодо кількості функцій оцінювання та їх змісту певною мірою відрізняються. У роботі детальніше проаналізовано мотиваційну потужність оцінки, спираючись на досвід видатних педагогів – Ш.О.Амонашвілі та В.О.Сухомлинського.

Хоча оцінка і є на сьогоднішній момент необхідною складовою навчання і уявити сучасну школу, в якій немає оцінок, просто неможливо, не припиняються дискусії щодо перспективи навчання без оцінок (точніше без відміток). Видається можливим навчання без оцінок у початковій школі, адже досвід подібної роботи наявний як у вітчизняній педагогіці (експерименти Ш.А.Амонашвілі), так і досить широко розповсюджений у системі освіти європейський країн.

Продовжуються пошуки найбільш оптимальних методів контролю і систем оцінювання. Це викликано насамперед недосконалістю існуючої системи оцінювання, яка призводить до численних труднощів та проблем у шкільній практиці. У роботі розглянуто основні причини порушення принципів об’єктивного оцінювання, труднощі, з якими стикаються вчителі-початківці. Основний шлях подолання цих недоліків – чітке усвідомлення викладачем критеріїв, принципів оцінювання. Учитель має пам’ятати про всі функції шкільної оцінки, ставитися до процесу оцінювання творчо, вносити свої інноваційні елементи, які мають бути обґрунтованими і виваженими.

Останнім часом проводяться активні реформи оцінювання знань, умінь і навичок учнів у середній школі. Так, було змінено п’ятибальну оцінну шкалу на дванадцятибальну, сформульовано критерії оцінювання за новими параметрами, введено в дію систему тематичних атестацій та заліків. Але для того, щоб змінити свідомість вчителя й учня, втілити в життя особистісну орієнтованість навчання, зробити його гуманнішим, потрібен час. І питання про ефективність нової системи оцінювання ще залишається відкритим. Корисним для української шкільної освіти може стати творче засвоєння та вивчення досвіду інших країн, розробка нових навчальних технологій, пов’язаних із оцінюванням та контролем, подальша робота в напрямку гуманізації та демократизації освіти.