Сторінка
3
Серед умов, значущих для ефективного функціонування експериментальної системи, провідними виявилися: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культуру як самоцінну засобами використання завдань, що містилися у розробленому навчально-методичному посібнику (власні почуття щодо конкретних думок героїв твору про патріотизм, оцінка дій героїв конкретного твору, твір-мініатюру на певну тему тощо); перенесення акценту у виховній роботі на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв на підґрунті їх участі в театралізованих уроках і позаурочних часах, театральних виставах шкільного театру "Вертеп"; підвищення питомої ваги такого виховного методу, як твір-мініатюра (учні писали твори: "Україна - моя Батьківщина", "Свято Водохреща", "Чому мені запали в серце певні рядки твору "Перебендя" Т. Шевченка" та ін.); поєднання оцінок і самооцінки молодшими школярами ефективності певного національно-орієнтованого виховного заходу; включення дітей у пошукову роботу, пов’язану з секретами народного календаря, випікання хліба, створення продуктів народної творчості й таке інше; практикування систематичного розв’язання учнями проблемних ситуацій, пов’язаних з продуктами народної творчості.
Комплексний підхід формування національної самосвідомості учнів початкових класів
Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про те, що в кінці експерименту переважна кількість учнів глибоко усвідомлює потреби у засвоєнні національних цінностей. Змінився і ранг значущості основних національних цінностей для молодших школярів. У кінці експерименту перше рангове місце для дітей стала займати рідна мова, друге - літературно-народна творчість, третє - народні традиції, а четверте - музична народна творчість.
У роботі показані особливості позитивних змін рангу значущості для учнів мотивів самоформування національних цінностей до і після експерименту (табл.1).
Таблиця 1
Розподіл учнів експериментальної групи за обраними ними мотивами самоформування національних цінностей в ході експерименту
|
№ п/п |
Рангове місце до формувального експерименту |
% опитуваних |
Мотив |
% опитуваних |
Рангове місце після експерименту |
|
1 |
5 |
17,2 |
Не можна жити в Україні без знання рідної мови та національних традицій і звичаїв |
48,5 |
1 |
|
2 |
1 |
61,4 |
Займаюся самоформуванням знань про національну культуру, бо цього вимагають батьки |
8,6 |
6 |
|
3 |
2 |
52,9 |
Займаюся самоформуванням знань про національну культуру, бо цього вимагає вчитель |
27,1 |
5 |
|
4 |
3 |
35,7 |
У мене сформований інтерес до змісту народних свят, звичаїв та обрядів, народних ремесел |
44,3 |
2 |
|
5 |
4 |
18,5 |
Займаюся самоформуванням знань про цінності національної культури, щоб принести користь Батьківщині |
32,9 |
4 |
|
6 |
6 |
14,3 |
Хочу бути всебічно розвиненою, національно свідомою особистістю |
38,6 |
3 |
За результатами аналізу розрахункових таблиць були отримані підсумкові дані, які відбивають особливості показників сформованості у молодших школярів національної свідомості на початку та в кінці експерименту (табл.2).
Таблиця 2
Результати сформованості національної свідомості у молодших школярів (членів експериментальної групи) на початку та в кінці експерименту
|
Рівні сформованості національної свідомості |
Результати зрізу на початку експерименту |
Результати зрізу в кінці експерименту | ||
|
Кількість осіб |
Кількість осіб (у%) |
Кількість осіб |
Кількість осіб (у%) | |
|
Високий |
4 |
5.8 |
32 |
45.7 |
|
Достатній |
31 |
44.2 |
36 |
51.4 |
|
Низький |
35 |
50.0 |
2 |
2.9 |
Як видно з табл.2, в кінці експерименту кількість членів експериментальної групи з високим рівнем сформованості національної свідомості зросла в 7,8 разів. Збільшилась кількість молодших школярів, яких у кінці експерименту зафіксовано на достатньому рівні (51,4%). Це на 7,2% учнів більше, ніж на початку експериментальної роботи. Молодших школярів з низьким рівнем сформованості національної свідомості стало за час формувального експерименту на 47,1% менше.
У дослідженні теоретично узагальнено та розв’язано проблему педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, що полягає в: урахуванні психологічних механізмів формування елементів національної свідомості особистості, використання особистісно орієнтованого та цілісного підходів до організації формування національної свідомості молодшого школяра; функціонуванні системи та методів оволодіння учнями національними цінностями в умовах гуманізації навчально-виховного процесу.