Сторінка
8

Опішнянська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку

Таким чином, констатуючий експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" вихователі майже не планують виховної роботи щодо використання опішнянської народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей не високий рівень знань (знають що таке опішнянська народна іграшка, але не знають види, не вміють порівнювати два види іграшок за різними ознаками, відчувають труднощі у використанні опішнянської народної іграшки в творчій діяльності: складання загадок та розповіді про народні іграшки, але в ігровій діяльності використовують за призначенням).

Реалізація розвивальної методики ознайомлення дітей з мистецтвом створення опішнянської народної іграшки

Мета формуючого експерименту: розвивати та поглиблювати знання дітей про українську народну іграшку.

Для ознайомлення дітей з опішнянською народною іграшкою можна проводити заняття різного типу, серед яких:

1. Ознайомлення з творами опішнянського народного мистецтва. Мета - ознайомлення з різновидом опішнянського народного мистецтва - іграшкою, що спрямоване, передусім, на задоволення пізнавальних інтересів та формування у дітей уявлень про місце та значення цього виду мистецтва у житті людини і суспільства, його вплив на розвиток культури особистості.

2. Сприйняття та оцінки опішнянських народних іграшок. Метою є формування в дітей навичок оцінки опішнянських народних іграшок як творів мистецтва, цілісного емоційного відгуку про них; усвідомлення єдності змісту та форми твору, орієнтація на естетичну цінність цього різновиду українського народного мистецтва. Під час таких занять діти зможуть ознайомитися з опішнянськими народними іграшками, взяти участь у бесіді-обговоренні, спрямованій на здійснення аналізу, оцінку та вираження у довільній формі власного ставлення до художньо-естетичної цінності іграшок.

3. Оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних опішнянських народних іграшок. Мета - навчання дітей основних традиційних прийомів виготовлення іграшок з різних природних матеріалів та традиційних способів їх оздоблення.

4. Вивчення творчості окремих майстрів опішнянської народної іграшки. Мета - ознайомлення дітей з творчістю відомих народних майстрів, роботою майстрів-іграшківців; навчання традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок конкретними майстрами.

5. Створення самостійних художніх робіт. Головна мета цих занять - актуалізація набутих знань, умінь і навичок у процесі прилучення дітей до різних видів художньо-декоративної діяльності у галузі опішнянської народної іграшки та створення самостійних художніх робіт.

Цілісний процес ознайомлення дітей з мистецтвом створення опішнянської народної іграшки складався з трьох органічно пов'язаних між собою етапів (підготовчого, практично-діяльнісного та творчого).

Перший (підготовчий) етап передбачав ознайомлення дошкільників з надбаннями українського народного мистецтва; формування знань дітей про витоки іграшки, вірування та звичаї українського народу, пов'язані з народною іграшкою; стимулювання бажання займатися художньою творчістю, наслідуючи традиції народних майстрів України та Полтавщини.

Основними формами роботи на цьому етапі були інтегровані заняття: "В гостях у майстрів-іграшківців" (урок-казка) та чотири заняття-мандрівки "Звідки іграшка до нас прийшла" ("Фольклорні витоки народної іграшки", "Значення іграшки у житті прадавніх людей", "Символічний зміст опішнянських традиційних іграшкових образів").

Для вирішення поставлених завдань використовувалися різноманітні методи та прийоми: художні розповіді про прадавні витоки народної іграшки, вірування та звичаї нашого народу, що пов'язані з опішнянською народною іграшкою, про символічний зміст іграшок; описи; демонстрування унаочнення (зображень виробів-оригіналів, фотографій, слайдів, ксерокопій, ілюстрацій у художніх альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); проведення дидактичних ігор "Запитай - дізнаєшся", "Закінчи розповідь про іграшку", "Загадай - відгадаємо"; моделювання ігрових ситуацій за допомогою казкових персонажів-іграшок Бабусі-Іграшкусі та Дідуся-Іграшкуся; організація спостереження за роботою "казкових майстрів" іграшки та виготовлення виробів під керівництвом майстрів-іграшківців; практична образотворча діяльність (тематичне малювання, створення ілюстрацій до легенд, розповідей, замальовки давніх іграшок, втілення творчого задуму в об'ємі).

Метою другого (практично-діяльнісного) етапу було створення умов цілеспрямованого формування уявлень дітей про особливості опішнянської народної іграшки; стимулювання їх зацікавленості мистецтвом створення опішнянських народних іграшок, спонукання до вивчення традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок.

Реалізація цих завдань здійснювалася шляхом проведення циклу різних типів занять за темою "Опішнянська народна іграшка" ("Декоративне оздоблення опішнянських народних іграшок": "Художні традиції та творчі знахідки народних майстрів Опішні"; "А ми справжні музики" (заняття сприйняття та оцінки опішнянських народних іграшок); "Створюємо орнамент для "монетки", "Навчаємося у петриківських майстрів-іграшківців", "Іграшки-забавлянки з тіста", "Майстри опішнянської народної іграшки": "Людмила Омеляненко, Олександра Селюченко, Гаврило Пошивайло, Анастасія Білик-Пошивайло - відомі майстри опішнянської народної іграшки" (заняття вивчення творчості окремих майстрів опішнянської народної іграшки).

Другий етап передбачав поєднання методів і прийомів репродуктивного і пошукового характеру: художні розповіді про життя народних майстрів та їхні творчі здобутки; цілеспрямоване сприйняття опішнянських народних іграшок, фотокарток, ілюстрацій, виробів народних майстрів безпосередньо в осередках народних промислів; спілкування з майстрами народної іграшки, відвідування їх творчих майстерень; вивчення творчості окремих майстрів опішнянської народної іграшки; навчання традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок; створення таблиць про основні елементи розпису; демонстрація вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдання на певному етапі, порівняння різних видів апішнянських іграшок.

Третій (творчий) етап у різних видах діяльності з вивчення мистецтва опішнянської народної іграшки передбачав зосередження уваги дітей на різних способах творчої діяльності, спонукання до вибору варіантів рішень під час виконання творчої роботи, забезпечення максимальної самостійності дітей у втіленні художнього задуму.

Третій етап складався з циклу занять створення самостійних художніх робіт "Продовжуємо традиції народних майстрів" ("Як Святий Миколай дітям подарунки роздавав", "Зустрічаймо Новий рік", "Десь весна красується", "До нас пташки летять", "Ми весну закликаємо", "Танок квітів", "Влітку у бабусі", "В гостях у майстрів-іграшківців", "Казка про народну іграшку") та проведення "Фестивалю мистецтв" і "Свята опішнянської народної іграшки".