Сторінка
10

Опішнянська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку

На етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами опішнянських народних іграшок (подарунків, сувенірів); складання казок, розповідей про персонажі опішнянських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у музеї; самостійна образотворчість; навчання традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок; проведення виставок дитячих робіт.

Результати дослідження дають можливість стверджувати, що багатофункціональність опішнянської народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства. Аналіз результатів дослідження показав, що опішнянські народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей. Використання опішнянської народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

У відповідності з метою та поставленими завданнями нами було розглянуто, теоретично та експериментально обґрунтовано використання опішнянської народної іграшки як засіб виховання дітей дошкільного віку.

Розглянуто історію виникнення і розвитку опішнянської народної іграшки. Історія іграшки є невід`ємною частиною історії культури у суспільстві. На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезим Коропського району Чернігівської області. Найбільше виготовляли іграшки на Наддніпрянщині та Прикарпатті. Також основними осоредками виготовлення української народної іграшки є Поділля, Волинь, Львівщина, Косів. На Полтавщині основним осередком виготовлення народної іграшки є селище Опішня. Зародилася опішнянська іграшка в XVIII столітті. Селище відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень. Колорит іграшки Опішного здебільшого "теплий", близький до натуральних кольорів, обпаленої глини, орнамент закруглений, плавновигинистий, позбавлений зламів і кутів. Осноними майстрами-іграшкарями на Опішні вважають Олександру Селюченко, Гаврила Поливайло, Анастасію Білик-Поливайло та Людмилу Омеляненко. Нині опішнянську народну іграшку виготовляють окремі поодинокі майстри.

Описано проблему використання опішнянської народної іграшки як засобу виховання дітей в творах педагогів вітчизняної і світової науки. Тема народної іграшки та її використання в позашкільних навчальних закладах завжди цікавила науковців. Для визначення місця іграшки у системі матеріальної та духовної культури суспільства важливими є роботи М. Киященко, О. Постнікової, Л. Столовича, в яких розкривається позитивна роль іграшки у житті суспільства та її соціокультурні функції. Генезис та основні етапи розвитку народної іграшки виявлені в роботах М. Бартмана, А. Балушинського, О. Бенуа, Б. Бутнік-Сіверського, Г. Блинова, В. Василенка, М. Грушевського, І. Дайна, Р. Захарчук-Чугай, М. Некрасова, Д. Фігіля та багато інших. Значний інтерес представляють погляди сучасних науковців на народну іграшку, серед них: О. Батухіна, Н. Буркіна, І. Довженко, М. Кириченко. Великий внесок у вивчення української народної іграшки та її використання в дошкільних навчальних закладах вніс О. Найден. Тема опішнянської народної іграшки вперше розглянута у посібнику "Опішнянська іграшка. Практичний посібник" опішнянським технологом-керамістом, педагогом і майстром-іграшкарем Людмилою Омеляненко. Цей посібник присвячений виготовленню опішнянських глиняних іграшок. На її сторінках вміщено ряд цікавих матеріалів стосовно історії опішнянської іграшки, зрозумілі схеми, яскраві ілюстрації.

Проаналізовано значення опішнянської народної іграшки в різнобічному вихованні дітей. Виховна цінність опішнянської народної іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності, творчої діяльності дітей. Іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Народні іграшки здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фізичного виховання. Опішнянська народна іграшка є одним із засобів формування відчування естетичної краси, естетичного смаку, сенсорного сприйняття саме полтавського регіону і його народу. Під час гри дошкільник розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління. Використання народної іграшки забезпечує художній розвиток. Саме опішнянська народна іграшка є ниточкою в руках дитини, яка з`єднує її з історією Батьківщини свого регіону та традицій народу. Зображення традиційних предметів на опішнянських іграшках є символічними та зберігають культуру свого народу. Умовні образи птаха, тварини, людини вчать дитину розумінню метафоричної мови традиційного мистецтва. До того ж шляхом спілкування з подібними іграшками дитина навчається бачити або уявляти образ живого натурального через умовне, в узагальненому знаходити риси конкретного, що розвиває її спостережливість і кмітливість. Дитина повинна розуміти іграшку, хотіти з нею творчо діяти, щоб іграшка, як і гра, була супутником дитинства.

Експериментально досліджено методику використання опішнянської народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку. Експериментальне дослідження щодо використання опішнянської народної іграшки як засіб виховання дітей дошкільного віку було проведено в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" в селі Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей. Експериментальне дослідження відбувалось в три етапи: констатуючий, формуючий, контрольний. Констатуючий експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" вихователі майже не планують виховної роботи щодо використання опішнянської народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей не високий рівень знань. На етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами опішнянських народних іграшок (подарунків, сувенірів); складання казок, розповідей про персонажі опішнянських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у музеї; самостійна образотворчість; навчання традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок; проведення виставок дитячих робіт. Результати дослідження дають можливість стверджувати, що багатофункціональність опішнянської народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства. Аналіз результатів дослідження показав, що опішнянські народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей. Використання опішнянської народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.