Сторінка
5

Значення розвитку психічної пізнавальної сфери дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання

Дані дослідження показали, що у другокласників не спостерігається прямої кореляції між рівнем побутових знань і самооцінкою. Проте у представленої експериментованої вибірки, які продемонстрували високий та середній рівень побутових знань виявлені високі показники самооцінки.

У більшості дітей експериментованої групи самооцінка є завищеною, у деяких навіть неадекватно. Така ситуація характерна для дітей молодшого шкільного віку. Це є особливістю цього вікового періоду. А рівень побутових знань у дітей експериментованої групи досить різний.

Проте ті експериментовані, які продемонстрували високий та середній рівень побутових знань виявили високі показники самооцінки.

Отже, мною було проведено дослідження існування взаємозв’язку рівня побутових знань з самооцінкою молодшого школяра. Дана проблема була обрана мною саме тому, що у дітей цього віку починається психологічне формування особистісного «Я». Період молодшого шкільного віку є дуже важливий з точки зору особистісного розвитку дитини, тому що тут закладаються основи її ставлення до себе. Проблема формування і розвитку самооцінки є однією з центральних проблем становлення особистості дитини. Самооцінка – це необхідний компонент розвитку самосвідомості, тобто усвідомлення людиною самої себе, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, мотивів і цілей своєї поведінки, свого відношення до оточуючих, до інших людей і самого себе.

Перспектива подальшого вивчення самооцінки й рівня побутових знань дуже велика, тому що самооцінка є важливим регулятором поведінки людини. Від самооцінки багато в чому залежать взаємини людини з навколишніми, його критичність, вимогливість до себе, відносини до успіхів і невдач як у навчальному процесі, так і в інших сферах взаємодії з навколишніми. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини й подальшу соціалізацію його особистості.

Щодо психічних процесів молодших школярів, то вони розвиваються інтенсивно, але нерівномірно. Під впливом навчання починається перебудова всіх пізнавальних процесів. Загальними характеристиками психічних процесів повинні стати довільність, продуктивність і стійкість.

Становлення особистісного розвитку молодшого школяра не є ізольованим процесом. Він тісно пов'язаний із його соціальним та загально психічним розвитком, тобто здійснюється у контексті становлення цілісної особистості. У процесі становлення особистості в результаті взаємодії емоцій, почуттів, моральних знань, навичок та звичок виникають специфічні для морального формування найважливіші особистісні новоутворення. Останні збагачують особистість учня і є передумовою для подальшого засвоєння соціального досвіду та його морального розвитку.

Засвоєння молодшим школярем моральних взаємин, як окремих видів психологічних ставлень, передбачає певний ступінь розвитку у нього довільності, самооцінки, мотиваційної та емоційної сфер. Тому важливо організувати навчально-виховний процес так, щоб максимально сприяти розвитку в учнів позитивної «Я – концепції», впевненості у своїх силах, відкритості, гуманності.