Сторінка
4

Значення розвитку психічної пізнавальної сфери дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання

За час молодшого шкільного віку в розвитку уваги відбуваються суттєві зміни, іде інтенсивний розвиток всіх її властивостей: особливо різко збільшується об'єм уваги, підвищується її стійкість, розвивається вміння переключення і розподілу.

Добре розвинуті властивості уваги і її організованість є факторами, які безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці.

Значення мислення в навчальній та пізнавальній діяльності молодших школярів

При вступі до школи дитина володіє наочно-образним та наочно-дійовим мисленням. Тому найкраще виділяє зовнішні ознаки, які лежать в основі її умовиводів та узагальнень. Так, учень краще вирізняє префікс «на» у конкретному значенні («на тарілці»), ніж в абстрактному («на пам'ять»).

Протягом початкового періоду навчання у дитини активно формується теоретичне мислення, що відокремлюється від сприймання і спирається на розвиток рефлексивних механізмів психіки.

Відповідно до описаної вище кардинальної лінії розвитку мислення молодшого школяра цей психічний процес зазнає глибоких змін, які стосуються операцій, видів та форм мислення. Зростає роль понятійних і абстрактних компонентів мислення порівняно з його образними і конкретними складовими. Проте практична дія та образ залишаються важливими опорами мислення молодшого школяра, особливо при розв'язанні складних для нього задач.

Операції мислення стають дедалі більш узагальненими, ситуативно – незалежними. Якщо дошкільнику буває важко без наочного зображення класифікувати предмети, чи виділити їх властивості, то молодшому школяреві вже під силу здійснювати ці дії за описом, коли задача подається у мовній формі.

Учні можуть аналізувати значний за обсягом матеріал, враховуючи різні його компоненти. Діти поступово прагнуть розглянути пізнаваний предмет у цілому, охоплюючи всі його частини, хоч і не вміють ще встановлювати взаємозв'язків між ними.

Синтез у молодших школярів виявляється у здатності виконувати такі завдання, як визначення предмету за його ознаками, встановлення зв'язків між цілим і його частиною.

На основі процесів аналізу і синтезу в молодших школярів формуються складніші мисленнєві дії: класифікації, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизації.

У молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси (сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і мовлення). Наприкінці цього періоду вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця та ін.

Дошкільний і молодший шкільний вік, на мою думку, розділяє «симптом утрати безпосередності», який свідчить, що між бажанням щось зробити і самою діяльністю виникає новий момент – з'ясування, що дасть дитині конкретна діяльність.

Як бачимо, цей період є періодом інтенсивного психічного та особистісного розвитку. Новоутворення, що виникають у цей час, навчальна діяльність створюють передумови для переходу молодшого школяра на наступний рівень розвитку.

Вивчення рівня побутових знань другокласників

У житті та навчанні дітей важливу роль відіграє їх обізнаність у навколишньому світі. Проте не відомо чи існує зв'язок між рівнем побутових знань і самооцінкою дітей, саме тому темою даної роботи було обрано «Рівень побутових знань другокласників та їх самооцінка». Метою даної роботи є з'ясувати, як впливає обізнаність дітей у навколишньому середовищі на їх самооцінку.

Дослідження проводились на базі 2-го класу Ямпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2. У дослідженні брали участь 23 учні. Це діти однієї вікової категорії – молодший шкільний вік.

Для виявлення рівня побутових знань ми використовували методику «Загальна орієнтація дітей в навколишньому світі та рівень побутових знань».

Дана методика створена для дітей, що вступають до школи, для оцінки загальної орієнтації в навколишньому світі дітей 1–5 класу. Методика являє собою перелік питань, на які кожен учень дає відповідь.

За правильну відповідь на кожне із запропонованих питань дитина отримує 1 бал. Максимальна кількість балів, яку може отримати одна дитина за даною методикою за правильні відповіді на всі питання, становить 10. Для відповіді на кожне з питань дитині відводиться по 30 сек. Відсутність відповіді протягом цього часу кваліфікується як помилка і оцінюється в 0 балів.

Повністю психологічно готовим до навчання в школі (за даною методикою) вважається та дитина, який правильно відповіла на всі питання, тобто в результаті отримав 10 балів. Протягом часу, відведеного на відповідь, дитині можна задавати додаткові питання, що полегшують, але не підказують правильну відповідь. Дана методика покликана виявити якісні показники, тобто показує наскільки високий рівень, проте не дає точних чисельних результатів.

За результатами дослідження було зроблено такі висновки: 13% експериментованих демонструють низький рівень побутових знань, 43,5% – середній, 43,5% – високий.

Це говорить про те, що більшість учнів добре орієнтуються в навколишньому світі і цілком підготовленні до навчання в школі (таблиця 1).

Таблиця 1

Вивчення рівня самооцінки групи учнів другого класу

Для вивчення рівня самооцінки у експериментованої групи дітям була запропонована одна з методик вивчення рівня самооцінки учня 1–2 класу. Для проведення даної методики учню пропонують аркуш паперу, на якому намальований рядок з восьми кружків. Досліджуваний має обрати кружечок для себе і кружечок для інших людей зі свого оточення (наприклад, члени родини, однокласники, вчителі тощо). За цією методикою самооцінка визначається як сприйняття особистістю себе в порівнянні з іншими. Тобто чим лівіше розташований кружок, що позначає себе, тим вище самооцінка досліджуваного.

За результатами дослідження було зроблено такі висновки: 30,4% експериментованих демонструють високий показник рівня самооцінки, 69,6% – неадекватно завищену. У даній групі дітей із середньою або низькою самооцінкою немає (таблиця 2).

Таблиця 2

Аналіз отриманих даних

На основі проведених методик було отримано наступні дані. В результаті дослідження прямої кореляції показників рівня побутових знань з показниками самооцінки дітей молодшого шкільного віку не виявлено.