Сторінка
9

Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання

Другий потік, що включає учнів, які успішно засвоїли обов'язкові загальноосвітні модулі та прагнуть одержати вищу освіту, завершує засвоєння професії чи спеціальності в рамках стандарту за скороченою програмою, освоює спеціалізацію на початковому рівні кваліфікації. При цьому вони вивчають додатковий загальноосвітній модуль, орієнтований на вимоги єдиного державного іспиту (цей модуль учні можуть освоювати як у своїй освітній установі, так і у прилеглій школі, на денній чи вечірній формі навчання).

Таким чином, загальний строк навчання не збільшується, але при цьому більш ефективно використовуються освітні ресурси за рахунок чіткого розміщення акцентів у освітніх програмах початкової та середньої професійної освіти.

Етапи модернізації профільного навчання в сучасній школі

Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати:

варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій);

практичну орієнтацію освітнього процесу з уведенням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);

завершення профільного самовизначення старшокласників і формування здібностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у відповідній сфері професійної освіти.

Нові вимоги до вчителя в умовах переходу до профільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів.

Для реалізації даної задачі необхідно розробити моделі структури та змісту підготовки фахівців для профільної школи на основі сучасних підходів до організації педагогічної освіти, що повинно включати випереджальне опрацювання моделі стандартів вищої педосвіти третього покоління. Нові моделі вищої педагогічної освіти задають необхідну середньо - та довгострокову перспективу. Разом із тим у найближчі кілька років основний обсяг викладацької роботи у профільній школі буде вести діючий педагогічний корпус. У цьому зв'язку для забезпечення необхідного рівня професійної підготовки вчителів при переході на профільну школу передбачається всім учителям, які виявили бажання працювати у профільній школі, пройти підвищення кваліфікації чи перепідготовку й одержати відповідне посвідчення (сертифікат). Міністерству освіти і науки варто ініціювати питання про можливість атестації педагогів профільної школи за 15-м розрядом ЄTC. Важливим уявляється організувати на базі педагогічних ВНЗ професійну підготовку фахівців (учителів, педагогів), а також магістрів освіти з метою забезпечення профільної школи висококваліфікованими кадрами. Треба в рамках підготовки за спеціальностями та напрямами педагогічної освіти ввести необхідні спеціалізації й майстер-програми з урахуванням потреб профільної школи.

При розробці нормативної бази розвитку профільного навчання на старшому ступені загальної освіти необхідно вирішити такі питання:

зміну видової номенклатури загальноосвітніх установ;

розробку механізмів фінансування профільного навчання.

Визначена концепція модернізації освіти введення профільного навчання вимагає уточнення набору різних видів загальноосвітніх установ і зміни діючого типового положення про загальноосвітню установу. Відповідно вимагають розробки питання нормативного фінансування профільного навчання з урахуванням різних джерел бюджетного фінансування.

При плануванні впровадження профільного навчання варто взяти до уваги об'єктивну необхідність підготовчої роботи з відновлення змісту освіти та її забезпечення (стандарти, навчальні плани, зразкові програми, підручники та методичні посібники, перепідготовка кадрів тощо). Варто також ураховувати необхідність співвіднесення планованих дій зі здійснюваними поряд з ними загальносистемними нововведеннями в освіті, зокрема введення єдиного державного іспиту. З урахуванням ситуації, яка складається в реальності, пропонуються такі етапи переходу на профільне навчання в середньостроковій перспективі.

Попереднім етапом уведення профільного навчання є початок переходу на передпрофільне навчання в останньому класі основного ступеня. За сприяння муніципальних і регіональних органів управління освітою необхідно організувати підвищення кваліфікації вчителів та адміністрації загальноосвітніх установ, ужити заходів із забезпечення шкіл навчальними посібниками та при необхідності підручниками, що відповідають задачам профільного навчання. Перед уведенням профільного навчання в загальноосвітніх установах має бути проведений значний обсяг робіт із забезпечення майбутнього вибору учнями профілів навчання (анкетування, бесіди з батьками й ін.). Паралельно повинна бути здійснена розробка процедури прийому випускників передпрофільних класів у профільні школи (класи, групи). Органам управління освітою різних рівнів доцільно розробити пропозиції з мережної взаємодії освітніх установ, що забезпечує найбільш збалансований спектр можливостей одержання старшокласниками повної середньої освіти на профільному рівні, а також у непрофільних (загальноосвітніх) школах, класах і групах. На основі орієнтовних нормативів і розрахунків суб'єкти повинні представити пропозиції до проектів територіальних бюджетів з метою додаткового бюджетного фінансування роботи старших класів загальноосвітніх установ, що планують перехід на профільне навчання.

На наступному етапі треба продовжити роботу зі створення нового покоління навчальної літератури, уточнення базисних навчальних планів, розробки та прийняття зразкових навчальних планів профілів і щорічного розширення кількості шкіл та учнів, переходу на профільне навчання на основі відповідних регіональних програм.

Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

З майже п'ятнадцятирічного досвіду роботи колективу гімназії визріла досить успішна практична модель "Гімназія, як саморозвивальна освітня система" де:

гімназія - це заклад II-, III-ступенів навчання;

гімназійне навчання - це технологія поєднання сучасних, але реально доступних вчительству форм та методів роботи, адекватних як інтелектуальній еліті старшокласників, так і широкому колу школярів, котрі орієнтуються на професії науковоємного змісту.

Гімназія щорічно працює з майже восьми сотнями школярами, котрі обрали такі науково-ємні профільні предмети як математика, фізика, хімія, біологія, історія, правознавство, іноземна мова. При цьому кожен випуск з гімназії складає більш, ніж 100 випускників 11-х класів, кожен з випускників стає студентом вищого навчального закладу. Цей показник масовості в доповненні з наявною якістю навчальної підготовки гімназістів має ознаки унікальності для освітньої системи профільного навчання в масштабах України.

Навчально-практична політика гімназії опирається на принцип "навчає один учитель, а атестують підготовку його учнів інші - незалежні експертні комісії" (спочатку колектив кафедри гімназії, потім приймальні комісії ВНЗ на основі результатів отриманих від Українського центру оцінювання).