Сторінка
6
22. Прибуток від реалізації продукції. Фактори, що впливають на прибуток від реалізації продукції.
Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок п-ва фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку. Реально формування прибутку на п-ві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг)-за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника. Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу в-ва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу в-ва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу в-ва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції). Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема.
24. Рентабельність продукції, п-ва.
Прибуток — це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу п-ва, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи п-ва, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності: 1) обчислення рент-ті окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їх реалізації ділимо на поточні витрати, що можуть братися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).2) Для розрахунку рівня рентабельності п-в можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від основної операц. д-ті. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, поточними витратами (собів-ть) або обсягом реал-ції за цінами вир-ка. 3) Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана п-вами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки, що зіставляється з авансованою вартістю, поточними витратами або обсягом реал-ції.
25. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність п-в.
В Україні використ. три види непрямих податків: акц. збір (специфіч. акциз), ПДВ (універс. акциз), ввізне (імпортне) мито.Непрямі податки включ. у ціни товарів, що реалізуються; робіт, що виконуються; послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутвор. елементом і можуть суттєво вплив. на заг. рівень цін.Достатньо складним є вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб'єктів господарювання. Останні є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб'єкти господарювання, реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями (споживачами). Ці суми підлягають перерахуванню в бюджет. При цьому вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб'єктів господарювання залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах. По-перше, цей вплив зв'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. У цьому разі необхідно врахувати такі чинники: умови оплати, обсяги придбання, ставки й пільги щодо податків, джерела і терміни відшкодування сплачених податків. По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих податків на рахунки суб'єктів господарювання, які реалізують товари, роботи, послуги. У цьому разі можуть впливати такі чинники: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації, ставки й пільги щодо податків, терміни сплати податків у бюджет. Вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів господарювання залежно від сфери їхньої діяльності виявляється по-різному. Тому є певні особл-ті впливу непр. под. на діяльність п-в виробн. сфери (з урахув. галузі); тих, які займаються торг.-посередн. діяльністю; тих, що надають посл. (в тому числі фін.).
26. Порядок розрахунку і сплати ПДВ в бюджет
ПДВ домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену фіскальну функціюСума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет суб'єктом господарювання — платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту, що сформувався протягом того самого періоду. ПДВ, що включається в ціну, визначається у відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар). ПДВ, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного збору, включеного в ціну. Терміни сплати ПДВ у бюджет. Вибираючи податковий період, платник має врахувати можливість отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту. Таке відшкодування безпосередньо зв'язане з податковим періодом. Для платників податку, в яких обсяг операцій, що оподатковується, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. При цьому сплата ПДВ має здійснюватися не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Платники податку, що в них обсяг оподатковуваних операцій є меншим, ніж вказано вище, самі визначають податковий період. Він може дорівнювати календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення платник податку подає в податковий орган за місяць до початку календарного року. Протягом календарного року можлива заміна квартального податкового періоду на місячний за заявою платника податку. Платник ПДВ, що використовує квартальний податковий період, але здійснює експортні операції з продажу товарів (робіт, послуг), може одержувати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за результатами двох перших місяців кварталу.