Сторінка
2

Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці

Старші школярі можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами і самоаналізом. У старшокласника виділяється здатність робити загальні висновки на основі особистих посилань і, навпаки, переходити до особистих посилань на базі загальних, тобто здатність до індукції і дедукції. Найважливіше надбання цього віку – це уміння оперувати гіпотезами.

До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються користуватися ними в процесі рішення різних задач. Це означає сформованість у них теоретичного чи словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх пізнавальних процесів.

Таким чином ті види діяльності, які раніше виконували провідну роль, наприклад гра, починають себе не виправдовувати і відходити на другий план, натомість активно здійснюється самоконтроль діяльності, являючись спочатку контролем за результатом. Отже, переважаюча частина вільного часу старшокласників повинна бути заповнена самостійним навчанням – надбанням знань не лише за стандартною шкільною програмою. Тому можна використовувати в навчальному процесі такі навчальні завдання як: тести, реферати, дослідження, термінологічні диктанти, логічні блок-схеми і так далі.

Характерною особливістю даного віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, розмірковувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається в цьому віці, є здатність до експериментування, що проявляється в небажання все приймати на віру. Учні проявляють широкі пізнавальні інтереси, що пов’язані з прагненням все самостійно перевірити, особисто впевнитися в правдивості.

Юнацький вік відзначається своєю підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не лише природною віковою цікавістю, а і бажанням розвинути, продемонструвати навколишнім свої здібності, отримати високу оцінку з їх сторони. В зв’язку з цим старшокласники на людях намагаються брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко проявляють не лише свій інтелект, а і свої особливі здібності. Занадто прості задачі вони відмовляються виконувати через уявлення престижу.

Старшокласники можуть формулювати гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним.

В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник (не інфантильний, якийза інтелектуальним розвитком швидше належить до підліткового віку) цікавиться досить широким колом явищполітики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузькимпрактицизмом і навіть безпринципністю.

Зростання інтелектуальних і фізичних можливостей старшокласників визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки- прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхівяк позитивні,такі негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні,спорті,мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастішездійснюється через дотримання норм юнацької субкультури.

Психологія старшокласників відзначається суперечливими явищами. З одного боку - зростання інтелектуальної і моральної зрілості, пошуки світогляду, спрямованість на майбутнє, юнацький романтизм, довіра до авторитетних дорослих. З іншого - тенденції негативізму, який виступає у вигляді юнацької субкультуриз її небезпечним ухилом у бік зневаги до моралі.

Уміння викладача зрозуміти потреби учнів, зацікавити своїм предметом і зробити бажаним вивчення матеріалу – можливість для старшокласників проявити свої здібності, вибрати майбутній шлях і самореалізуватися як особистість.

Огляд організації позасистемної роботи з навчання економіки

Позасистемна робота – це форма організації індивідуального (колективного) вивчення учнями навчального матеріалу в аудиторний і поза аудиторний час. Її метою є сприяння формуванню самостійності як риси особистості, яка реалізується у вміннях систематизувати матеріал, планувати, контролювати свою діяльність в навчанні і практичному житті.

У викладанні економічних дисциплін головне: спиратись на суть основних понять і явищ, зміст і приклади наближати до реалій сучасного соціально-економічного життя. Це може стимулювати учнів до самостійної роботи в поза аудиторний час, до поглибленого вивчення матеріалу.

Для учнів, більшість з яких ще не зовсім розуміють всю важливість навчання, потрібно встановлювати строки на виконання самостійної роботи, тому що через свою лінь вивчення матеріалу може дуже затягнутися.

Для того, щоб виконання домашніх завдань було найбільш ефективним, можна застосувати такі поради фахівців:

Починайте виконувати домашнє завдання тільки після того, як вам будуть зрозумілі всі умови і вимоги;

Виконуючи тренувальні завдання, покладіть перед собою аркуш з підказками;

Не допускайте вписування неправильних відповідей;

Чим ближче до кінця навчання, тим менше спирайтесь на записи, використовуйте їх для підстраховування

Форми активізації самостійної роботи різноманітні, майже невичерпні. Наприклад: задачі та вправи; тренінги; спеціальні розвивальні нестандартні запитання; рольові ігри та вправи; тести на поглиблене розуміння матеріалу; реферати; програмоване навчання та контроль; комп’ютерні ігри тощо.

Самостійна позасистемна робота є дуже важливою частиною навчання, тому що коефіцієнт корисної дії деяких уроків не перевищує 20%. Це пов’язано з витратами часу, розкладом занять, низькою компетентністю викладача.