Сторінка
5

Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці

Активізація — постійний процес управління діяльністю студентів, спонукання до енергійного, цілеспрямованого навчання, подолання спаду, пасивності й стереотипності.

Сукупність різноманітних методів, прийомів і засобів активізації називають узагальненим терміном «активні методи навчання» (АМН).Потік інформації, який постійно зростає, стислі строки та потреби збільшення ефективності засвоєння матеріалу через активізацію навчання зумовлюють необхідність і доцільність використання АМН.

Відмінними рисами активного навчання від звичайного є:

Активізація діяльності думки того, кого навчають, шляхом формування спеціальних умов, що сприяють його активізації незалежно від його бажання.

Стійкість і безперервність активної діяльності думки учасників навчання шляхом подовження часу одноразового активного включення чи ж спонтанної, але дуже глибокої роботи думки, що дозволяє зберігати активність протягом деякої перерви між активною роботою.

Формування навичок самостійного, творчого вироблення управлінських рішень в умовах ігрового імітаційного моделювання, підвищеній мотивації й емоційності тих, кого навчають.

Перманентні взаємні комунікації тих, яких навчають, і викладачів, що розвивають обидві сторони з рефлексивних позицій.

До активних методів навчання відносяться:

Мозковій штурм

Дискусії

Аналіз конкретних ситуацій (case study)

Дидактичні ігри

Аналіз економічних проблем та виробничих ситуацій

Мотивація – це виникнення активності людини для задоволення відповідної потреби. Шляхи стимулювання мотивації навчання такі:

заінтересовувати учня в засвоєнні нових дій і понять через їх зв’язок

уже закладеними в нього трудовою мотивацією і мотивацією навчання.

забезпечити “проблемну включеність” учня через стимулювання потреби в орієнтуванні, новизні.

Підтримувати новизну не лише внаслідок засвоєння тієї чи іншої виконавчої діяльності, а також контролю, корекції й оцінки.

Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми

Тема “Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці” є шостою у другому розділі курсу “Основи економіки”.

Ця тема є надзвичайно актульною в сучасних умовах.

Насамперед тому, що фінансово-кредитні посередники відграють надзвичайно важливу роль у ринковій економіці. Ця тема є актуальою, тому що Україна – країна з ринковою економікою.

А значимою вона через те, що фінансові посередники відіграють одну з найголовніших ролей в сучасній ринковій економіці. Вони допомагають розвиватися економіці.

Також є важливим допомогти зрозуміти, що фінансово-кредитні установи – це не лише банки та кредитні спілки.

Метою даної теми є ознайомлення учнів з такими питаннями:

Що таке фінансовий ринок?

Хто є фінансово-кредитними посередниками?

Роль банків у ринковій інфраструктурі

Як працює ринок цінних паперів?

Завдання теми

Допомогти учню розуміти різницю між основнинми фінансово-кредитними установами.

Пояснити роль і значення цінних паперів для розвитку ринкової економіки

Охарактеризивати роль банків у ринковій економіці

Визначити фінансовий ринок

Зрозуміти механізм роботи ринку цінних паперів

Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів

Модель засвоєння бази знань навчальної теми — це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного.

На мою думку найкращою моделлю вивчення даної теми школярами буде така модель. Я пропоную розділити вивчення даної теми на два уроки. Перший урок буде у вигляді міні лекції, на якій учні зможуть задати питання стосовно матеріалу. Наприкінці даного заняття можна провести невелике опитування з метою закріплення теми. Потім задати домашнє завдання. А на другому занятті я пропоную провести вже більш практичне заняття, провести ряд опитувань, проконтролювати хто і як засвоїв матеріал.

Можна з метою економії часу провести також письмову роботу, а також заслухати учнів, які виконали вибіркове домашнє завдання. Однак на мою думку, письмову роботу потрібно проводити не у вигляді тесту, а у вигляді відповідей на питання, тому що тести можливо просто вгадати, а коли учень відповідає на питання своїми словами, товчитель має змогу краще оцінити знання учня та зробити це більш ефективно. Також цей вид роботи є дуже корисним для учня, тому виконуючи його, він вчиться правильно і у логічній послідовності викладати власні думки. А коли учень навчиться правильно викладати свої думки у письмовій формі, де у нього є можливість подумати над побудовою речення, то йому буде простіше викладати думки в усній формі, де час на побудову речення дуже обмежений. Тому я пропоную відмовитися від тестів, а письмові роботи проводити виключно у формі питань та відповідей. Але у цього виду роботи є звичайно і недоліки, найбільший – це витрати часу. Зокрема витрати часу вчителя на перевірку робіт, але на мою думку діяльність вчителя полягає саме в тому, щоб забезпечити учня знаннями.