Сторінка
7

Розвиток логічного мислення школярів на уроках математики

Ø Дерев'яний забарвлений кубик розпиляли навпіл. Скільки стало забарвлених і незабарвлених граней у кожної половини?

Ø Скільки (квадратів) трикутників ви бачите на малюнку?

Ø Розрізати квадрат на дві рівні фігури (10 способів)

Ø Яка з фігур «зайва» на малюнку?

Ø Намалюйте два трикутники так, щоб їх загальною частиною були: а) шестикутник; би) п'ятикутник; у) чотирикутник; г) відрізок; д) крапка.

Система розвиваючих завдань дозволяє прищепити інтерес до предмету, дає глибше і повніше розуміння, розвиває мислення учнів. В результаті підвищується успішність учнів.

Стійкі позитивні результати можна отримати при підборі завдань, що мають відношення до заданої теми. Не слід пропонувати цікаві завдання як засіб заповнення дозвілля або розваги. Проблема включення завдань подібного вигляду в навчальний процес повинна вирішуватися природним чином. Аналіз показує, що серед цікавих завдань багато завдань чисто навчального призначення, але поданих в нестандартній або проблемній формі.

Виховання культури мислення повинне проводитися повсякденно.

Фридман Л.М., що спеціально вивчав дану проблему, встановив експериментально, що короткочасне навчання логічним поняттям не дає ефекту, його можна досягти тільки тоді, коли ці поняття органічно вплетені в курс математики .

Працюючи по будь-якому підручнику, вчитель може проявляти творчий підхід до навчання учнів, удосконалювати освітній процес, учити мислити. Необхідно систематично використовувати на уроках завдання, сприяючі формуванню у учнів пізнавального інтересу і спостережливості. Здійснюючи цілеспрямоване навчання школярів рішенню завдань, за допомогою спеціальних підібраних вправ, учити їх спостерігати, користуватися аналогією, індукцією, порівняннями і робити відповідні висновки.

Логічне мислення розвивається інтенсивніше, якщо створювати на уроках атмосферу пошани, заохочувати ініціативу і стимулювати творчість учнів. Системний розвиток логічного мислення повинен бути невідривним від уроку, кожен учень повинен брати участь в процесі рішення не тільки стандартних завдань, але і завдань розвиваючого характеру (активно або пасивно).

Істотно важливо, щоб вчитель математики, шкільний підручник демонстрували справжні зразки культури мислення, адже учні в своїй розумовій діяльності природно наслідують вчителеві, підручнику. І якщо вчитель припускається похибок в логіці викладу, в обгрунтуванні, то звичайно, важко чекати від учнів високої культури мислення.

Отже, можливості удосконалення методики роботи вчителя суттєво залежать від його уміння цілеспрямовано формувати математичне мислення учнів, активізуючи його. Здійснювати таке управління вчитель, очевидно, може, використовуючи власні психолого-педагогічні знання, вміння, навички, тобто систему закономірностей, що концентрує в собі відомості по психології, дидактиці і відповідну методику використання цієї системи при навчанні математики. Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір школярів і дозволяє більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях життя, а також активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. Тому в якості одного з основних принципів нової концепції в "математику для всіх" на перший план висунута ідея пріоритету розвиваючої функції навчання математиці. Відповідно до цього принципу центром методичної системи навчання математиці стає не вивчення основ математичної науки як такий, а пізнання навколишнього світу людини засобами математики і, як наслідок, до динамічної адаптації людини до цього світу, до соціалізації особистості. Основною метою математичної освіти повинний бути розвиток уміння математично, а виходить, логічно й усвідомлено досліджувати явища реального світу. Реалізація цієї мети може і повинне сприяти рішення на уроках математики різного роду нестандартних логічних задач. Тому використання вчителем школи цих задач на уроках математики є не тільки бажаним, але навіть необхідним елементом навчання математиці.Отже, найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення.