Сторінка
9
Таблиця 3.5.1.
Зміна рентабельності від реалізації від впливу прибутку від реалізації та собівартості реалізованої продукції за 1995-1997 роки
Показники | Роки | ||
1995-1996 |
1996-1997 |
1995-1997 | |
1. Зміна рентабельності за рахунок: | |||
1) зміни прибутку від реалізації П реал,%. |
-0,5 |
2,1 |
1,6 |
2) зміни собівартості, реалізації газу С,5 |
-3,9 |
-0,7 |
-4,6 |
Загальна зміна величини рентабельності R,% |
-4,4 |
1,4 |
-3 |
З вищенаведеної таблиці видно, що у 1996 році рентабельність від реалізації природнього газу змнешилась на 4,4% за рахунок зменшення прибутку від реалізації та збільшення собівартості газу в порівнянні з 1995 роком, причому зменшення рентабельності за рахунок зміни прибутку становить 0,5%, а за рахунок зміни собівартості 3,9%.
У 1997 році в порівнянні з попереднім роком рентабельність підприємства зросла на 1,4%. Це зумовлено значним збільшенням величини прибутку від реалізації газу, що супроводило ріст рентабельності на 2,1% і дозволило покрити її спад за рахунок зміни собівартості (який становив 0,7% в порівнянні з 1996 роком).
В загальному, за розглядуваний нами період (1995-1997 роки) рентабельність ДП зменшилась на 3% за рахунок значного росту собівартості природнього газу (4,6% зменшення рентабельності), що частково покрило (а саме 1,6%) ріст рентабльності при збільшенні величини прибутку від реалізації природнього газу.
Слід зазначити, що взагалі зміна кожного з факторів (н-д, зменшення прибутку або збільшення собівартості природнього газу) є негативним явищем у виробничо-господарській діяльності підприємства.
4. Напрямки і резерви підвищення прибутку та рентабельності.
В економічній практиці часто доводиться стикатися з необхідністю підвищення рівня прибутку та рентабельності виробництва. Тому виникає потреба у пошуку ефективності шляхів розв’язання цього питання. Традиційно на підприємствах для покращення рівня прибутку та рентабельності використовують наступні шляхи:
1) підвищення рівня фондовіддачі;
В свою чергу між фондовіддачею та величиною питомої ваги активної частини основних фондів існує кореляційна залежність, причому із збільшенням частки активних основних фондів зростає і фондовіддача. Фондовіддача знаходиться в прямій залежності і від інших показників в структурі ОФ , а саме від віку і якості обладнання. Ефективним фактором підвищення фондовіддачі є вдосконалення технологічного процесу та виробничої структури підприємства, концентрація і спеціалізація виробництва.
2) збільшення об’єму товарної продукції;
3) прискорення обертання обігових коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту та збільшення швидкості обертання;
4) зниження собівартості продукції;
Цього можна добитися за рахунок економії на заробітну плату, амортизаційних відрахувань, підвищення продуктивності праці, скорочення та зведення до мінімуму незапланованих витрат матеріалів, зниження матеріаломісткості продукції;
5) усунення збтків від позареалізаційних операцій шляхом посилення дисципліни договірних та фінансових відносин.
Крім цих традиційних методів підвищення рентабельності на ДП “Львівтрансгаз” використовують ще і слідуючі:
- зміну середньорічної вартості основних виробничих фондів;
- поліпшення використання основних фондів шляхом вдосконалення ї х структури;
- впровадження передової техніки і технології.
Так, закупка більшого об’єму природнього газу у постачальників за нижчими цінами та скорочення втрат газу в мережах дадуть змогу підвищити фондовіддачу та знизити фондоємність продукції. Цього можна також досягти за рахунок скорочення - вартості основних фондів підприємства після реалізації зайвих основних фондів та основних фондів, які вже вийшли з ладу і простоюють, а також реалізації інших матеріальних цінностей.
Збільшення об’єму реалізації газу дає змогу підвищити швидкість обертання обігових коштів, що сприяє скороченню тривалості одного обороту, збільшуючи кількість оборотів за рік і це відповідно приведе до збільшення прибутку підприємства.
Головним напрямком технічного прогресу на транспорт газу є збільшення діаметрів магістральних газопроводів, робочих тисків, при яких транспортується газ, а також систематичне укрупнення потужностей ГПА. Так, при збільшенні діаметру газопроводу вдвічі, його пропускна здатність зростає більше, ніж у п’ятеро. Відомо, що затрати на будівництво газопроводу в більшості знходяться в лінійній залежності від його діаметра. Тому збільшення діаметрів газопроводів сприяє покращенню використання основних фондів по магістральному транспорті газу.
Одним з напрямів підвищення ефективності капіталовкладень в магістральний транспорт газу є підвищення робочих тисків. Однак, слід мати на увазі, що при незмінних міцнісних характеристиках металу перехід до труб більшого діаметру при одному і тому ж робочому тиску дає більший ефект, ніж підвищення тиску для будь-якого визначеного діаметру. Звідси слідує, що при одній і тій же міцності металу в умовах його дефіциту раціональніше використовувати газопроводи більших діаметрів.
Впровадження ГПА підвищеної одиничної потужності дає більший ККД.
Однією з причин недовикористання продуктивності газопроводів в процесі їх експлуатації є сезонні коливання споживання газу. Оскільки влітку споживання газу суттєво знижується, середньорічні показники фондовіддачі на транспорті газу можуть бути нижче проектних навіть тоді, коли газопроводи повністю оснащені запроектованими потужностями КС.