Сторінка
3
Утоплення настає при заповненні дихальних шляхів рідиною, частіше водою.
У потопаючого в бронхи і легені надходить вода, припиняється подих, розвивається гостре кисневе голодування і відбувається припинення серцевої діяльності. Необхідно якомога раніше витягти потерпілого з води. Після цього
його роздягають до пояса, ретельно очищають рот і ніс від мулу, тини і слизи, кладуть животом на високий валик чи на своє коліно, після чого, надавлюючи на грудну клітину, виливають воду з легенів і шлунка. Потім кладуть потерпілого на спину і негайно приступають до штучного дихання і непрямого масажу серця. Найбільш ефективним є штучне дихання способом «із рота в рот», що проводять до відновлення подиху потерпілого. Якщо дихання не відновлюється і потерпілий не опритомнює, штучне дихання і непрямий масаж серця припиняють тільки з появою об'єктивних ознак смерті (широка зіниця ока, повна відсутність реакції ока на світло, відсутність серцебиття протягом тривалого часу, трупні плями).
При відновленні дихання і серцевої діяльності потерпілого треба зігріти, напоїти гарячим чаєм і доставити в медичну установу.
Укуси отрутними зміями: гадюкою звичайною, гюрзою, коброю й іншими, а також павуками – каракуртами і тарантулами небезпечні для життя. Першу медичну допомогу варто робити негайно. З ранки відразу ж видавлюють протягом 4 .5 хвилин краплі крові. Для відсмоктування отрути з ранки на неї ставлять кровососну банку, рекомендують припекти місця укусу палаючим сірником. Отрута, що не устигла всмоктатися, руйнується.
Потерпілому від укусу зміями (гюрзи, кобри) необхідно не пізніше години після укусу ввести сироватку “антигюрза”. При відсутності сироватки рекомендують припекти місця укусу палаючою сірником. Отрута, що не устигла всмоктатися, руйнується.
При укусах бджолами, осами, джмелями з ранки видаляють жало, на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою.
З отрутних рослин на території нашої країни найбільш небезпечними є вовчі ягоди, вовче лико, воронячі очі, віх отрутний (цикута), білена. Серед грибів отрутні мухомор, бліда поганка, не справжній опеньок, не справжні лисички й інші. При отруєнні отрутними рослинами і грибами з'являється загальна слабість, запаморочення, нудота і блювота, болі в животі. Варто негайно промити шлунок, для чого випивають 5 .6 склянок теплої підсоленої води, а потім вводять у рот два пальці і, надавивши на корінь язика, домагаються видалення води зі шлунка. Потерпілий повинний бути оглянутий лікарем.
ЛІТЕРАТУРА
1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.
2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.
3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.
4. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.
5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: “Афіша”. – 1999.–254с.
6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”. – 2001. – 230с.
7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ.– 1998. –44с.
8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.
9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.
10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: “Новий світ”. – 2000. –320с.
11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: “Знання-прес”. –2003.– 430 с.
12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.
Завантажити реферат