Сторінка
2

Перша медична допомога при опіках

При штучному диханні способом Каллістова потерпілого укладають на живіт з витягнутими уперед руками, голову повертають набік, підкладаючи під неї одяг (ковдру). Носилковими лямками або зв'язаними двома-трьома брючними ременями потерпілого періодично (у ритмі подиху) піднімають на висоту до 10 см і опускають. При підніманні ураженого в результаті розправлення грудної клітини відбувається вдих, при опусканні внаслідок її здавлювання – видих.

Рис 5.18. Штучне дихання і непрямий масаж серця: а – вдих; б – видих.

При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого являється відсутність пульсу, серцебиттів, реакції зіниць на світло (зіниці розширені), негайно приступають до непрямого масажу серця: потерпілого укладають на спину, він повинний лежати на твердій рівній поверхні. Устають з лівої сторони від нього і кладуть свої долоні одну на іншу на область нижньої третини грудини. Енергійними ритмічними поштовхами 50 .60 разів у хвилину натискають на грудину, після кожного поштовху відпускаю руки, щоб дати можливість розправитися грудній клітці. Передня стінка грудної клітини повинна зміщатися на глибину не менш 3 .4 см.

Непрямий масаж серця проводиться в сполученні зі штучним диханням (рис. 5.19, б). У цьому випадку допомогу ураженому повинні робити два чи три людини. Перший робить непрямий масаж серця, другий – штучне дихання способом «із рота в рот», а третій підтримує голову ураженого, знаходячись праворуч від нього, і повинний бути готовим замінити одного з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювати безупинно протягом потрібного часу. Під час вдмухування повітря надавлювати на грудну клітину не можна. Ці заходи проводять поперемінно: 4 .5 натиснень на грудну клітину (на видиху), потім одне вдмухування повітря в легені (вдих).

Штучне дихання в сполученні з непрямим масажем серця є найпростішим способом реанімації (пожвавлення) людини, що знаходиться в стані клінічної смерті. При проведенні штучного дихання і непрямого масажу серця особам літнього віку варто пам'ятати, що кістки в такому віці більш тендітні, тому рухи повинні бути такими, що щадять. Маленьким дітям непрямий масаж роблять шляхом натиснення в області грудини не долонями, а пальцем.

Якщо припинення подиху і серцевої діяльності виникло в результаті поразки електричним струмом, то спочатку необхідно звільнити ураженого від дії електричної енергії. Треба швидко виключити рубильник, вивернути електричні пробки, відкинути дріт. При цьому треба пам'ятати, що уражений, не звільнений від впливу струму, сам є провідником електрики і доторкатися до нього можна тільки у гумових рукавичках, провід з його тіла знімають сухий дерев’яним ціпком. Звільнивши потерпілого від одягу, що стискує, негайно приступають до штучного дихання і непрямого масажу серця. Після відновлення серцевої діяльності і подиху ураженого зігрівають, на рани й опіки накладають стерильні пов'язки.

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Поняття клінічної смерті.

2. Перша допомога при раптовому припинення дихання і серцевої діяльності.

3. Штучне дихання і порядок його застосування.

5.10. Перша медична допомога при відмороженнях, сонячному і тепловому ударах, утопленні і укусах отрутними зміями і комахами

Відмороження характеризуються ушкодженням тканин організму в результаті впливу на них низьких температур.

Відмороження можуть виникати навіть при температурі вище нуля градусів, особливо при періодично наступаючих відлигах. Відмороженню сприяють мокре і тісне взуття, тривале перебування в нерухомому положенні на холодному повітрі, у снігу, під холодним дощем. Частіше піддаються відмороженню кінцівки, особливо нижні. Спочатку при дії холоду спостерігається поколювання, почуття холоду, печіння, потім настає збліднення, синюшне фарбування шкіри і втрата чутливості. Кінцівка нездатна до активних рухів. Глибину і площу ушкодження можна визначити тільки після припинення дії холоду, іноді через кілька днів (на ділянці відмороження розвивається набряк, чи запалення , некроз – омертвіння тканин).

У залежності від глибини поразки тканин розрізняють чотири ступені відморожень: легку (I), середньої ваги (II), важку (III) і украй важку (IV) .

При низьких температурах, особливо у вітряну погоду, треба закривати відкриті ділянки шкіри. Знаходячись на сильному морозі, періодично варто перевіряти чутливість відкритих ділянок обличчя. Застосування різних мазей для профілактики відморожень необґрунтовано.

При наданні першої медичної допомоги потерпілого переводять у тепле приміщення, кладуть у ванну з теплою водою, а якщо такої можливості нема, тоді захищають його від холоду на місці, дають йому гарячий чай, каву. Мокрий одяг і взуття по можливості заміняють на сухий. Якщо ще не наступили зміни в тканинах (міхури на шкірі, ділянки омертвіння), то відморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і ніжно розтирають ватяним тампоном чи вимитими сухими руками до почервоніння шкіри.

У тих випадках, коли у потерпілого проявляються зазначені вище зміни в тканинах, ушкоджені ділянки протирають спиртом і накладають стерильну пов'язку. Не рекомендується при відмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені ділянки шкіри снігом. Це може привести до погіршення стану потерпілого.

Тепловий удар виникає при загальному перегріванні в результаті тривалого впливу високої температури., або при тривалому знаходженні у засобах захисту шкіри ізолюючого типу. Його різновидом є сонячний удар, обумовлений прямим впливом сонячних променів на незахищену людину. При цьому порушується терморегуляція організму, з'являється головний біль, шум у вухах, запаморочення, слабість, нудота і блювота. У важких випадках температура тіла піднімається до 400С, з'являються судороги, зіниці розширюються, подих учащається до 35 .40, а пульс до 140 .160 у хвилину, іноді відзначається утрата свідомості. При наданні першої медичної допомоги хворого треба винести із зони перегрівання, зняти одяг, що стискує, укласти, піднявши голову. Покласти холод на голову й область серця, дати нюхати нашатирний спирт. Ураженому необхідно часте питво – чай, каву.

Непритомність є проявом гострої судинної недостатності з короткочасним порушенням мозкового кровообігу. Вона може виникнути при психічних травмах, сильних болях і кровотечах, різкому уставанні хворих з постелі. При непритомності з'являється загальна слабкість, запаморочення, дзенькіт у вухах, потемніння в очах, утрата свідомості на кілька секунд чи хвилин. Хворий падає, відзначається блідість шкірних покривів, пітливість. Пульс слабкий, 40 .60 ударів у хвилину.

При наданні першої медичної допомоги хворого варто укласти з піднятими ногами (голова не повинна знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, варто почати штучне дихання.