Сторінка
1

Основні положення "Концепції цивільної оборони України" і Закону "Про цивільну оборону України"

Вся діяльність цивільної оборони, починаючи з жовтня 1992 p., здійснюється на основі вимог та принципів "Концепції цивільної оборони України". Концепцією визначено, що:

§ цивільна оборона України - це система спеціально утворюваних державою органів управління, сил і засобів для організації та здійснення заходів щодо забезпечення безпеки населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Заходи цивільної оборони, згідно з Концепцією, поширюють­ся на всю територію держави, всі верстви її населення, а роз­поділ завдань, відповідно до обсягу і відповідальності за ви­конання, здійснюється на основі територіально-виробничого прин­ципу.

Концепція визначає завдання цивільної оборони, які взаємо­пов'язані, вирішуються комплексно і кожне має важливе значення:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне його інформування про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

- організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та осередках ураження;

- створення системи управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

- підготовка керівного складу органів управління та сил цивільної обороті, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивіду­ального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях у мирний та воєнний час.

Концепція визначає структурну схему цивільної оборони України, порядок створення сил ЦО, органів управління, систему підготовки з цивільної оборони та напрямки забезпечення захисту населення. Головний напрямок ЦО - це проведення організаційно-технічних та інших заходів, які виключають та зменшують до мінімуму можливість виникнення надзвичайних ситуацій, небезпечних для життя людини.

Для реалізації заходів захисту населення на території України встановлюються єдині вимоги до безпеки функціонування потенційно-небезпечних об'єктів на рівні вимог, прийнятих у світі, а захисні заходи у надзвичайних ситуаціях здійснюються з ураху­ванням спеціальних критеріїв.

Рис. 1. Структура цивільної оборони України

Прийнятий Закон України "Про цивільну оборону України" є реалізацією "Концепції цивільної оборони України" та юридичною основою для діяльності в державі системи, що спрямована на захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Законом першочергово закріплено права кожного громадянина стосовно захисту від наслідків надзвичайних ситуацій.

Громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від уряду України, інших органі» державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, гарантій щодо забезпечення його реалізації.

Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборони, яка має за мету захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, при­родного та воєнного характеру.

Отже, держава не тільки проголошує право громадян на захист від наслідків надзвичайних ситуацій та вимагає гарантії на забезпечення безпеки, але і гарантує це право, створюючи систему захисту у вигляді цивільної оборони.

Систему цивільної оборони, як це визначено Законом, складають:

q органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

q органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі центральних та місцевих органів державної виконавчої влади і адміністрації підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання;

q сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

q фонди фінансових, медичних та матеріально технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій;

q системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

"Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час" - основне завдання системи цивільної оборони України.

Загальне керівництво цивільною обороною України відповідно до її структури покладено на Кабінет Міністрів України, Раду Міністрів Республіки Крим, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрацію підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання.

Начальником цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України або окрема посадова особа. На інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальників цивільної оборони здійснюють голови та керівники відповідних органів виконавчої влади. В міністерствах, інших органах державного управління та на об'єктах народного господарства начальниками цивільної оборони є їх керівники.

Безпосереднє керівництво діями органів управління та сил цивільної оборони під час надзвичайних ситуацій, а також відповідальність за виконання завдань ЦО покладається на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи міністерств і відомств, штатних працівників цивільної оборони підприємств, які залучаються до виконання завдань захисту і надання допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях.

Повноваження територіальних штабів цивільної оборони та перелік міністерств, що залучаються до виконання завдань захисту населення, визначає Кабінет Міністрів України. Ці повноваження визначені Постановою Кабінету Міністрів від 20 грудня 1993 р. №1055 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про цивільну оборону України".