Сторінка
8
Сьогодні місцеві бюджети формуються в дуже складних фінансово-економічних умовах з надзвичайно динамічним податково-бюджетним законодавством, що спричиняє ряд негативних наслідків.
Враховуючи вищесказане пропонуємо наступну методику ефективної організації виконання бюджетів:
1 етап. Обґрунтовано визначається без трансфертна дохідна база місцевого бюджету, де враховуються власні, закріплені і регулюючі доходи. Причому, відрахування від загальнодержавних податків і зборів, що формують регулюючі доходи, повинні встановлюватися на тривалий термін на стабільній основі, крім щорічних значних змін. На даному етапі необхідні застосування і розрахунково-статистичні методи прогнозування й економіко-математичних методів з використанням ЕОМ. Останні методи реально застосовні в практиці податково-бюджетного прогнозування і дають досить точний прогноз, якщо здійснювати розрахунок для невеликого періоду попередження. Розрахунково-статистичні методи необхідні для обліку можливих змін у податково-бюджетному законодавстві.
2 етап. Визначається видаткова частина бюджету з чітким закріпленням джерел фінансування, а саме, яка частина витрат буде фінансуватися безпосередньо з даного місцевого бюджету, а яка - з бюджетів інших рівнів. На даному етапі важливо дотримувати правила, відповідно до якого на початку бюджетного планування розраховується дохідна частина, після чи одночасно з нею розраховується видаткова частина, але ніяк не навпаки, як це відбувається зараз в Україні. Якщо випливати цьому правилу, то бюджетне планування буде здійснюватися виходячи з реальних можливостей платників податків відповідно до чинного законодавства, що дозволить прискорити подолання проблеми схованого бюджетного дефіциту.
3 етап. Бюджетне планування продовжується на перспективу в 3 - 5 років, тобто складається план бюджетного розвитку, верхній рівень якого був би рухливим. Це значить, що після коректування поточного плану бюджету, а також з урахуванням його особливостей складається план бюджету ще на один рік, що випливає за останнім роком верхнього рівня. Таким чином, у бюджетному плануванні виключаються стрибки і налагоджується безупинний прогнозно-плановий механізм. Складання подібних планів забезпечить виявлення і максимальне вивчення тенденції бюджетної забезпеченості. А знання тенденції дозволить уникнути несподіваних зривів і дисбалансів у сфері податково-бюджетних відносин.
4 етап. Бюджетні плани на найближчий рік уточнюються відповідно до загальних закономірностей бюджетного розвитку й умовами конкретного бюджетного року. Тобто річні бюджети будуть формуватися з урахуванням виявленої тенденції бюджетної забезпеченості. А це свідчить про наявність наукового підходу до бюджетного процесу, що при оптимальному сполученні соціально-економічних і фінансових інтересів повинна сприяти стабілізації фінансової системи держави.
Список використаних джерел і літератури.
1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997 р.
2. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993р. - № 2939- ХІІ // Голос України від 2 березня 1993 року №39
3. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.1993р., із змінами станом на 21.09.2000р. - № 3813- ХІІ.
4. Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України // Відомості ВРУ. -1996. - № 43
5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999. - № 436/95.
6. Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів: Указ Президента України // Праця і зарплата. - 2000. - № 8
7. Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи: Указ Президента України від 27.08.2000. - № 1031/2000 //Фінансовий контроль. - 2001. - № 1. - С. 6-7
8. Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 5.07.1993. - № 515
9. Положення “Про Головне контрольно-ревізійне управління України” від 28.11.2000р. - № 1265/2000.
10. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою КМУ 28.02.2002 № 228.
11. Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации. — М.: Экономика, 1987. — 334с.
12. Базась М.Ф. Кому потрібен такий фінансовий контроль? // Закон і бізнес. – 2000. - 20-26 травня.
13. Базась М.Ф. Методологічні засади побудови системи державного контролю // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. - № 10. – С.70-74
14. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика. - 1989.
15. Белобжецкий И.А. Финансово-хозяйственный контроль в управлении экономикой. — М.: Финансы. 1979. — 160с.
16. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. — М.: Статистика, 1980. — 183с.
17. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. — М.: Экономика, 1988. — 255с.
18. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю та аудиту: підручник. К.: Вища школа. - 1994.
19. Білуха М.Т. Форми фінансово-господарського контролю // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. - №7. - С.12-14