Сторінка
8
Менеджмент ресурсів комерційних банків означає не тільки залучення і розміщення грошових коштів, але й визначення оптимальної структури джерел утворення для конкретного банну.
Комерційний банк повинен підтримувати певне співвідношення між власними та залученими коштами. Велика наявність залучених коштів підсилює ризик та підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності, а також можливість попадання комерційного банку під "контроль" інших комерційних банків і кредиторів, що може дозволити останнім впливати як на поточну діяльність, так і на проведення комерційним банком кредитної політики в цілому.
Переважне формування банківських ресурсів за рахунок власного капіталу - також не краща політика для комерційного банку.
Це пов'язане, наприклад, з можливістю втрати певною групою акціонерів контролю над комерційним банком, зниження рівня виплачуваних дивідендів і ринкової вартості акцій. Як наслідок, незбалансованість в структурі капіталу (звичайна питома вага власного капіталу чи залучених коштів) може привести до погіршення показників, які характеризують діяльність комерційного банку, до зниження його Іміджу на ринку грошових ресурсів.
Отже, основна мета банківського менеджменту - вибрати таку структуру банківського капіталу, яка при найменших витратах на формування банківських ресурсів буде сприяти підтримці стабільного рівня дивідендів і доходів, а також репутації комерційного банку на рівні, достатньому для залучення ним необхідних грошових ресурсів на вигідних умовах.
Таким чином, управління банківськими ресурсами - складна й багатогранна проблема, яка вимагає щоденного аналізу стану не тільки активів та пасивів, але й перспектив розвитку економіки в цілому.
Макроперешкоди українського мікрокредитування
2005 рік проголошено ООН Міжнародним роком Мікрокредитування-2005. Сьогодні в світі 1,17 млрд. людей живе менше ніж за один долар на день. І саме така фінансова технологія, як мікрокредитування, стала в різних країнах і на різних континентах найбільш ефективним методом боротьби з бідністю, започаткування дрібного і малого бізнесу, технологічним мостом між бідність і ростком. Про необхідність розвитку мікрокредитування в Україні йдеться вже віддавна. Навіть розроблено досі неприйнятий законопроект, який має закріпити на правовому рівні процедуру мікрокредитування і діяльність спеціалізованих мікрокредитних установ. Однак з проголошенням Міжнародного року з мікрокредитування – 2005 з'явився зовнішній привід для розвитку ринку мікрокредитних послуг в Україні. Які у нас стартові можливості, зокрема, вітчизняної банківської системи, для розвитку мікрокредитування і реального подолання бідності в такий спосіб? Чи готова Україна відповісти на сучасні виклики цивілізації і знову не опинитися на узбіччі світових процесів та сучасних тенденцій розвитку?
Ризик, віддячений прибутком
У ринкових країнах майже 50% малих підприємств теплять крах у перший же рік своєї роботи. Тому для підвищення життєздатності малого бізнесу в ринкових країнах діє розгалужена інфраструктура його підтримки, яка складається з мережі дорадчих органів, консультаційно-інформаційних установ, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків. Однак, при цьому, особливим видом інфраструктурної підтримки є напрям державного фінансово-кредитного регулювання розвитку малого і середнього бізнесу – особливий режим фінансової підтримки цього економічного сектора з боку банківської системи та розгалуженої мережі небанківських фінансових установ, а також застосування конструктивних і гнучких методів фінансової підтримки – фінансового лізингу, венчурного фінансування. В Канаді для надання позик малим підприємствам існує понад 200 центрів розвитку. По суті держава має методично делегувати оперативні функції з фінансової підтримки малого і середнього бізнесу банківським установам та небанківським фінансовим інститутам, розбудовуючи відносини з ними на засадах ділового партнерства. Але, як відомо, вітчизняна банківська система – це ще не кінцевий результат, а процес розвитку. Для неї характерний низький рівень капіталізації, механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку, а також високі собівартість банківських операцій та рівень необгрунтованих витрат. Успішність банківського бізнесу, як і будь-якого іншого, залежить від якості й ціни виробничих ресурсів і продуктів, які повинні бути якомога якіснішими і дешевшими. Сьогодні ж параметри банківських операційних ресурсів мають зворотньо протилежний характер – вони надто дорогі і неякісні. В структурі кредитних ресурсів переважають дорогі залучені кошти, низька рентабельність активів. Низьким є також рівень банківського менеджменту та корпоративного управління. І ще одна ознака, яка також створює бар'єр для кредитного партнерства між великими комерційними банками та сектором малого і середнього бізнесу в Укра ї ні, - обмеженість спектру і обсягів банківських кредитних послуг. Сьогодні для вітчизняної банківської системи характерний ще надто обмежений асортимент банківських послуг. Якщо у розвинених ринкових країнах він складає до трьохсот видів фінансових послуг, то в Україні він значно менший. Малі підприємства в Україні працюють у середовищі підвищеного ризику і невизначеності через нестачу кадрів, які можуть професійно займатися бізнес-плануванням, прогнозуванням та управлінням фінансовими ресурсами. Задовільнити їхні потреби можуть фахівців банківської установи, які здатні дати об'єктивну фінансово-економічну оцінку перспектив розвитку конкретного бізнес-проекту, взяти на себе вищі ризики кредитування і запропонувати такий комплекс послуг, якого потребує сектор малого бізнесу. Як свідчить світовий досвід, і в країнах з перехідною економікою, і в країнах розвиненого ринку комерційні банки не зацікавлені в кредитуванні малого і середнього бізнесу власними коштами через високий ризик операцій. Навіть в таких економічно розвинених країнах, як, наприклад, Німеччина, фінансова підтримка малого і середнього бізнесу здійснюється за рахунок державних коштів, управління якими доручено банкам сприяння розвитку економіки, що o б'єдналися в групу KfW .
Банківська сфера на початку ХХІ століття
Розглянемо сучасні світові тенденції розвитку банківської сфери. Рівняючись на них, на їхніх авангардних позиціях нам необхідно будувати стратегію розвитку вітчизняного фінансового, в тому числі банківського, сектора для того, щоб він дійсно став внутрішньою енергією суспільно-економічного розвитку. Системою генерування позитивів і звуження фокусу впливу негативів. Протягом останніх десятиліть ХХ ст. відбулося різке зростання банківського капіталу та його активів, зросла масштабність самих фінансових інститутів та підвищився конкурентний тиск у банківському секторі. Конкурентний тиск природно змушує всіх суб'єктів господарювання шукати нові можливості – здешевлювати виробничий процес, підвищувати якість і розширювати асортимент продуктів, проникати в природу потреб споживачів, освоювати нові ринки. Це – природний двигун економічного відбору і еволюційної селекції кращих видів і форм господарювання. З одного боку, в сучасних умовах жорсткої конкуренції за клієнта міжнародна банківська справа ускладнилася і почала застосовувати більш чіткі підходи до оцінки, перерозподілу і приймання ризиків. З іншого, боротьба за клієнта призвела до значного зменшення банківської маржі. В сучасних умовах конкурентної еволюції фінансово-кредитних відносин вже не банк встановлює правила і за власним однотипним “шаблоном” відбирає – з ким йому працювати, а з ким ні. Ні, тепер йому треба мати, як мінімум, багато різних типів “шаблонів”, щоб задовольнити різні категорії клієнтів. Адже тепер вже клієнт нав'язує банківській установі свої потреби, умови й цінові параметри. Знехтувати потребами і вимогами потенційного клієнта сьогодні – означає для банку стати неконкурентоспроможним вже завтра. Цей принцип набуває глобалізації і стає універсальним. На ньому, як на дріжджах, починають стрімко розширюватися спектр послуг, розроблятися і впроваджуватися нові фінансові продукти й технічні інновації як головний інструментарій фінансових установ у конкурентній боротьбі за клієнта. Ще одним генератором розвитку банківської справи стали інтернет-технології і як наслідок їх впровадження – віртуалізація фінансових продуктів та послуг в ультрановітній концепції інтернет-банкінгу. Час і простір як емпіричні категорії втрачають свою владу над банківською справою. Сьогодні практично всі операції в умовах розвинених ринкових відносин можуть здійснюватися за допомогою електронних способів передачі інформації . Переказати мільярдну суму можна всього за декілька хвилин. Свій банк клієнти обирають вже не за принципом територіального сусідства, а за критерієм відповідності його фінансових продуктів власним реальним і потенційним потребам. Домінуючою стратегію підвищення конкурентноздатності фінансових установ у розвинених ринкових країнах стає розбудова комунікаційних зв'язків та партнерських відносин з сектором малого і середнього бізнесу. Це стало, з одного боку, можливим завдяки технічній модернізації, віртуалізації банківського обслуговування, розширення меж їх досяжності, а з іншого, є вкрай необхідним для освоєння нових ринків, розширення бази перспективних клієнтів та вкладання капіталу на довготривалу перспективу. Малий бізнес навіть для могутніх світових комерційних банків перестає бути своєрідною terra incognita – невідомою й недосяжною землею, яка однаково переповнена як перспективами, так і ризиками. В банківському секторі навіть сформувалися свої професійні табу і стереотипи, що полягають в упередженому ставленні до сектора малого бізнесу. Так історично склалося. Адже малий і середній бізнес стали відігравати формоутворюючу роль в ринкових відносинах вже на сучасних етапах індустріального й постіндустріального розвитку економічних систем. А банківська справа обертається на своїй професійній орбіті протягом століть. Автоматизація банківських операцій, інтернет-технології й програмні фінансові продукти створили небачені досі можливості для мінімізації банківських витрат та електронних комунікацій з величезною мережею клієнтів за допомогою спеціальних порталів інтернет- банкінгу. Вітчизняні комерційні банківські установи все ще недооцінюють технічні інтернет-можливості доступу до широкого кола потенційних малих клієнтів та освоєння нових ринків, продуктів і послуг. Їм необхідно вивчати і впроваджувати сучасні технічні методики й стратегії банківського обслуговування суб'єктів малого бізнесу. Адже за допомогою нових технологій можна адресно доходити до свого клієнта у сфері малого й середнього бізнесу. Банківська система має оволодівати необхідними технологіями й набувати досвіду ефективного проектного фінансування або інвестиційного посередництва. Одним з концептуальних підходів до ефективного банківського кредитування малого бізнесу є те, що банк повинен здійснювати не лише аналіз забезпечення по кредиту, яке пропонує позичальник – мале підприємство, але насамперед аналізувати його реальне економічне становище, перспективи розвитку та завоювання ним своєї ніші на ринку. Тобто сьогодні функціональною складовою банківського обслуговування стає економічне прогнозування і консалтинг. Банкам необхідно фактично змінювати фокус свого професійного погляду на об'єкт кредитування у сфері малого бізнесу : дивитися на нього не як на результат, а як на процес розвитку, його проміжну динамічну точку. Тут необхідно бачити не лише те, що є на теперішній час, а зосереджувати увагу насамперед на тому, що може бути – бачити в перспективі можливості розвитку конкретного об'єкта кредитування та прогнозувати його результат і власний прибуток, що набуває стратегічного характеру. Тобто мають паралельно відбуватися як процедури оцінки ризиків, так і оцінки перспектив.
Завантажити реферат