Сторінка
1

Кредитний ризик та фактори що на нього впливають

В сучасних умовах в Україні здійснено перехід до нових економічних відносин, що зумовлює необхідність перетворення у банківській сфері. Перетворення у банківській сфері полягає у здійсненні нового банківського регулювання. Трансформаційний період зумовлює виникнення у банківській діяльності ризиків політичного, економічного та соціального характеру. Також банкам притаманні ризики, що пов'язані із специфікою банківської діяльності. Одним із них є кредитний ризик. Даний ризик є невід'ємною складовою банківських ризиків і займає домінуюче становище в системі банківських ризиків. Кредитний ризик є визначальним ще й тому, що кредитні операції є основним напрямком діяльності банків і більшість банків нарощують масштаби кредитування.

В економічній літературі відсутній єдиний підхід до еконо­мічного поняття „кредитний ризик". Більшість авторів пов'язують кредитний ризик з можливими збитками по кредитній операції:

- „Кредитний ризик - ризик невиконання зобов'язань од­нією стороною за договором і виникнення, у зв'язку з цим, в іншої сторони фінансових збитків";

- „Кредитний ризик являє собою ризик утрат, пов'язаних з погіршенням стану дебітора, контрагента по угоді, емітен­та цінних паперів";

-„Кредитний ризик або ризик непогашення - це ймовірність неповернення взятої позичальником позички" [3].

З наведених вище висловлювань можемо сказати, що кредитний ризик - це імовірність банком часткової або повної втрати суми кредиту та процентів за користування кредитом або отримання доходу на вкладений капітал внаслідок впливу чинників зовнішнього та внутрішнього походження.

Кредитний ризик є історично першим серед фінансових і за своїм обсягом дуже масштабний. Так, за результатами експертних оцінок (проаналізовано 100 банків, на частку яких припадає 90 % загальних активів банківської системи України), структура потенційних втрат має такий вигляд: 50% - кредитні ризики; 20% - ризики ліквідності; 5% - валютні ризики; 25% - інші ризики [2].

Кредитний ризик також перебуває в причинно-наслідковій залежності з іншими елементами банківської системи, підпорядкований закономірностям і динаміки її розвитку і сприйнятливий до впливу всіх груп факторів, що впливають на систему банківських ризиків у цілому і на кредитний ризик зокрема.

Умови, події, що обумовлюють відхилення в поводженні відкритої ризикової позиції (окрема кредитна угода, стан кредитного портфеля) від очікуваних значень потрібно розуміти таке поняття, як фактор кредитного ризику. Фактори, що впливають на кредитний ризик, носять контрольований і неконтрольований характер. Контрольованими факторами є ті, котрі залежать від рішень упра­влінського впливу з боку банку. До неконтрольованих, як правило, зовнішніх факторів належить уся сукупність зов­нішніх ризиків системи банківських ризиків, обумовлена об'єктивним проявом випадковості як форми необхідності. Зовнішні фактори відбуваються з причин, які не залежать від діяльності персоналу кредитного підрозділу банку. Внутрішні фактори навпаки відбуваються з причин, що зумовлені прорахунками персоналу, допущеними в процесі оформлення кредитного . договору, помилками при оцінці благонадійності клієнта, порушеннями посадових інструкцій і помилками, закладе­ними в самих правилах кредитування.

У науковій літературі характеристиці факторів, що викликають кредитний ризик, приділяється достатня увага. Так, В.А. Чернов розділяє фактори ризику за ступенем керованості на три групи: керовані регульовані фактори (що - характеризують якість роботи колективу, якість управлінсь­кої роботи), умовно нерегульовані, важкорегульовані (фак­тори й умови, що залежать в основному від передісторії функціонування аналізованого банку); некеровані, нерегульовані фактори (фактори й умови, що не можуть бути змі­нені суб'єктом керування) [3]

До ризикоутворюючих факторів кредитного ризику належать: значний обсяг кредитів, наданих вузькій групі пози­чальників або галузей, тобто концентрація кредитної діяль­ності комерційних банків у якому-небудь сегменті економі­ки; часта зміна кредитної політики; висока частка кредитів, що приходяться на позичальників, які мають певні фінансові труднощі; концентрацій діяльності банку в маловивчених, нових, нетрадиційних для банку сферах діяльності; зростан­ня частки нових позичальників: надмірна довіра до забез­печення кредитів; незадовільна диверсифікація кредитного ризику; високий рівень негативно класифікованих активів; агресивне розширення обсягів кредитування щодо струк­тури, термінів, рівня зростання або способів розрахунків; зростання відношення кредитів і кредитних зобов'язань до регулятивного капіталу і до загальних активів банку; відсут­ність адекватної або достатньої інформації для аналізу і ро­зуміння параметрів кредитного ризику; неправильне відображення внутрішніми рейтингами класифікації якості кре­дитного портфеля, недоліки в методології розрахунку ре­зервів під можливі втрати по активних операціях: наявність великої кількості виключень з належних процедур і практи­ки здійснення активних операцій та ін.