Сторінка
1
Класифікація кредитів
Залежно від цільового спрямування кредит може бути виробничим і споживчим.
Виробничі кредити використовуються у сфері виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту.
Споживчий кредит надається фізичним особам на споживчі цілі: покращення житлових умов, створення підсобного домашнього господарства, придбання товарів у кредит, на задоволення інших потреб.
У свою чергу виробничі та споживчі кредити поділяються на кредити в поточну та інвестиційну діяльність.
Кредити в поточну діяльність надаються позичальникам для задоволення тимчасової потреби в коштах з метою придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів і здійснення витрат.
Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та на інші цілі.
До кредитів у поточну діяльність належать:
• розрахунки за овердрафтом;
• кредити за внутрішніми торговельними операціями;
• кредити за експортно-імпортними операціями;
• інші кредити в поточну діяльність.
Кредити в інвестиційну діяльність надаються позичальникам для задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень. До них належать: кредити на будівництво та освоєння землі; кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; на придбання цінних паперів; фінансовий лізинг тощо.
За термінами користування кредити поділяються:
• на короткострокові, які надаються терміном до одного року;
• на довгострокові, які надаються терміном понад один рік. Довгострокові кредити можуть надаватись на відновлення, розширення та створення основних фондів (основного капіталу). Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.
За методами надання кредити поділяються на такі, що надаються:
• у разовому порядку;
• відповідно до відкритої відкличної або безвідкличної кредитної лінії.
Щодо термінів погашення кредити поділяються на такі, які погашаються:
• водночас;
• на виплат;
• достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);
• після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу тощо). Залежно від кількості кредиторів кредити можуть бути:
• надані одним банком;
• консорціумні, тобто такі, що надаються тимчасовими об'єднаннями банків (банківськими консорціумами).
Залежно від видів забезпечення виконання зобов'язань кредити поділяються на такі види:
• кредити, забезпечені заставою. У заставу може прийматися майно (нерухомість, транспортні засоби, космічні об'єкти, товари в обороті або переробці, цінні папери тощо) або майнові права. Заставником може виступати як сам позичальник, так і третя особа (майновий поручитель);
• кредити, забезпечені порукою, тобто фінансами третьої особи, яка несе перед банком, як правило, солідарну відповідальність разом із боржником;
• кредити, забезпечені гарантією, тобто фінансами третьої особи, яка несе перед банком субсидіарну відповідальність разом із боржником;
• кредити з іншим забезпеченням (страхування тощо), яке застосовується як додатковий захід забезпечення повернення кредитів і сплати відсотків;
• незабезпечені (бланкові кредити).
Фізичним особам банк надає:
• споживчі кредити, які надаються тільки в національній валюті на поточні потреби для придбання товарів довгострокового споживання та для оплати послуг, в інвестиційну діяльність — для купівлі та будівництва нерухомості житлового призначення та освоєння землі;
• кредити для поповнення платіжних карток міжнародних платіжних систем, що надаються як у національній, так і в іноземних валютах.
Види кредитів
А) Кредитування під заставу цінних паперів
Кредитування клієнтів банки здійснюють з урахуванням певних особливостей, притаманних окремим видам позик. Найсуттєвішими є особливості надання та погашення таких кредитів: під заставу цінних паперів, контокорентного, споживчого й іпотечного.
В умовах ринкової економіки суб'єкти господарської діяльності володіють значною кількістю державних і комерційних цінних паперів, які можуть використовуватися для забезпечення банківських кредитів. Позики під заставу цінних паперів — зручна форма кредитних відносин між кредитором і позичальником, бо вони ґрунтуються на порівняно нескладній операції прийняття до застави й визначення вартості цінних паперів. Витрати на зберігання такої застави — незначні, оскільки цінні папери зберігаються в банку на окремому рахунку "депо". Не є трудомісткою й оцінка їхньої заставної вартості. Вона визначається котируванням цінних паперів на фондовому ринку. Одержувачем кредиту може бути будь-яке платоспроможне підприємство, якому на правах власності належать цінні папери зовнішніх емітентів, тобто інших банків, підприємств, органів державної влади.
Перш ніж надати клієнту кредит під заставу цінних паперів, банк має з'ясувати:
• якість цінних паперів (тобто справжність і платоспроможність їхніх емітентів);
• можливість реалізації цінних паперів на вторинному ринку (наприклад, не реалізуються на фондовій біржі цінні папери пайових товариств і акціонерних товариств закритого типу);
• котирування цінних паперів на фондовій біржі.