Сторінка
3
Г) Авальний кредит
Банки та інші кредитні установи часто виступають авалістами (поручителями за векселем). За видачу вексельного поручництва
банк стягує плату, так званий написний відсоток. У разі надання авального кредиту, як і при акцептному кредиті, йдеться не власне про позику, а лише про гарантії, що надаються банком для погашення вексельної суми або її частини.
Зазначимо, що три останні форми кредиту (особливо акцептний і авальний) мають характер опосередкованого кредитування, безпосередньо не пов'язані з наданням додаткових коштів у тимчасове користування позичальнику.
Ґ) Форфетирування
Форфетирування (від фр. a for fait — цілком) — купівля банком у експортера (кредитора) комерційних векселів, акцептованих імпортером чи банком імпортера, термін за якими ще не настав, без можливості регресу (повернення вимоги про стягнення боргу) до попередніх боржників. Вексель передається банку (форфейтору). Власник векселя (експортер) отримує відразу суму боргу за мінусом облікової ставки форфетирування, яка зазвичай вища, ніж за іншими формами кредитування. Величина ставки залежить від категорії боржника, терміну кредиту, валюти. Після настання терміну платежу вексель пред'являється боржнику від імені форфейтора.
Зовні операція форфетирування нагадує операцію обліку векселя, але відрізняється обсягом прав і зобов'язань форфейтора і покупця векселя. Форфейтор не має права регресу до продавця векселя, тоді як власник векселя має право вимагати виплати за векселем у всіх осіб індосаментного ряду (осіб, зазначених на векселі).
Найчастіше ця операція застосовується в зовнішній торгівлі. Векселі купуються на великі суми та на тривалі терміни (від 6 місяців до 5 років). Форфетирування зазвичай застосовується як разова операція, пов'язана з купівлею-продажем одного векселя.
Д) Особливості надання кредиту з контокорентного рахунка (кредит за овердрафтом)
Комерційні банки використовують таку форму економічних відносин з клієнтами, як контокорентний кредит. Він надається в національній або іноземній валюті відповідно до потреб клієнта в обсязі, що не перевищує встановленого ліміту. Для цього клієнту відкривається контокорентний рахунок (поточний рахунок з овердрафтом). На ньому щоденно відображаються всі платежі клієнта й надходження на його адресу коштів.
Оскільки суми платежів і надходжень, як правило, не збігаються, на поточному рахунку виникає або дебетове, або кредитове сальдо (залишок). Дебетове сальдо (овердрафт) свідчить про нестачу в клієнта власних коштів для забезпечення поточних платежів, і він мусить домовлятися з банком про надання контокорентного кредиту. Кредитове сальдо означає, що клієнт має на поточному рахунку певну суму власних коштів.
Контокорентний рахунок відкривають клієнтам, з якими банк має тривалі й міцні відносини і які відчувають регулярну потребу в банківському кредиті. Цей рахунок насамперед застосовується для підприємств з високою кредитною репутацією.
Контокорентний кредит використовується тільки для фінансування поточного виробництва й обігу і не спрямовується на фінансування інвестицій. Процес кредитування оформляють кредитною угодою між банком і клієнтом. Наявність дебетового сальдо на контокорентному рахунку означає, що банк видав клієнту кредит.
За користування контокорентним кредитом банк стягує з клієнта плату, яка складається з процентів, нарахованих на дебетові залишки контокорентного рахунка, і комісійних платежів (оборотної комісії).
Плата за користування контокорентним кредитом є найбільшою в банківській практиці, оскільки цей кредит пов'язаний з підвищеним ризиком для банку і дуже зручний для клієнта. Він забезпечує останньому можливість оперативно користуватися правом залучення банківських коштів для врівноваження зобов'язань і вимог.
Кожному клієнту банк встановлює ліміт кредитування за контокорентним рахунком, який обмежує розмір дебетового сальдо, що може виникнути на певну дату.
Можуть виникати ситуації, коли встановленого банком ліміту недостатньо для покриття від'ємного сальдо між вимогами та зобов'язаннями клієнта. У цьому разі банк без укладання додаткової кредитної угоди може дозволити своїм найнадійнішим клієнтам невелике короткострокове збільшення ліміту кредитування. Якщо від'ємне сальдо (овердрафт) за контокорентним рахунком часто перевищує ліміт, банк з'ясовує причини відхилень і в разі потреби укладає з позичальником нову кредитну угоду.
Користування контокорентним кредитом не виключає можливості оформлення клієнтам у банку інших кредитів, якщо очікується тимчасове зростання потреби в позичкових коштах порівняно із установленим лімітом за контокорентним рахунком.
Контокорентний кредит надається зазвичай під забезпечення, але клієнтам, які мають бездоганну репутацію; він може надаватися і без забезпечення, тобто у вигляді бланкового. У цьому разі банк може вимагати від позичальника виконання спеціальних умов. Зокрема, це може бути відмова клієнта від продажу певного виду майна, яке може слугувати заставою для кредиту.
В угоді на використання клієнтом контокорентного кредиту банк має право для захисту своїх інтересів передбачати право закриття контокорентного рахунка без попередження клієнта. Тому контокорентний кредит належить до позик до запитання. Його погашення здійснюється спрямуванням на рахунок поточних надходжень коштів на користь клієнта.
Кредит з контокорентного рахунка (надалі овердрафт) надасться клієнту на підставі договору, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення.
Основною метою відкриття овердрафту є надання можливості клієнтам, які мають бездоганну репутацію, ведуть стабільний бізнес, з постійними, рівномірними оборотами на поточному рахунку здійснювати платежі з поточного рахунка при тимчасовій, короткотерміновій відсутності коштів на ньому.
Оскільки овердрафт, за визначенням, надається платоспроможним клієнтам на відносно короткий термін і має незначний розмір порівняно з обсягом оборотів на поточному рахунку, цей вид кредиту належить до категорії стандартних і не потребує обов'язкового оформлення забезпечення.
За термінами погашення овердрафт може буди двох видів:
• погашення кредиту відбувається кожного разу за наявності коштів на розрахунковому рахунку через надходження коштів на поточний рахунок позичальника (овердрафт 1);
• погашення кредиту відбувається наприкінці терміну дії договору або дії додаткових угод на надання окремих траншів у межах ліміту (овердрафт 2).
Завантажити реферат