Сторінка
2

Різновиди кредитних операцій

Щоб одержати позику, клієнт надає банку заяву, до якої додає реєстр заставних цінних паперів. У разі позитивного вирішення питання про кредитування між банком і клієнтом укладається кредитна угода та угода про заставу.

Після надання кредиту банк стає власником цінних паперів на період дії застави. Дивіденди, що надходять по акціях, зараховуються на рахунок клієнта.

Після закінчення терміну застави і за відсутності претензій до позичальника банк переоформлює заставні документи й повертає йому цінні папери.

Якщо позичальник неспроможний погасити борг, банк-кредитор може продати цінні папери на фондовій біржі. Сума від реалізації заставних цінних паперів спрямовується на погашення кредиту, а якщо виторг перевищує суму заборгованості, різниця надходить на поточний рахунок клієнта.

При наданні позики її розмір встановлюється як певний процент від заставної вартості цінних паперів. Цей процент визначається ступенем ризику для банку за кожним цінним папером, що є забезпеченням кредиту. Зокрема, обсяг позики, що надається під заставу державних цінних паперів, встановлюється в розмірі 90 % їхньої заставної вартості; під банківські акції, зареєстровані на фондовій біржі, він може коливатися на рівні 70-80 % вартості акцій, а під котирувані цінні папери підприємницьких структур — на рівні 60-70 % їх заставної ціни.

Надавши позику під цінні папери, банк періодично перевіряє клієнта з метою з'ясування його фінансового стану, а також спостерігає за фінансовим станом емітентів і ринковою вартістю застави.

Крім того, банк має впевнитися в тому, що одержані клієнтом кошти використані на виробничі потреби, а не для купівлі нових цінних паперів. Ця умова спрямована на обмеження біржової спекуляції позичальників і зниження ризику банкрутства клієнтів.

Б) Кредитування під вексель

Одним із видів кредитування під цінні папери є надання позик під заставу боргових зобов'язань (векселів).

Вексель (від нім. wechsel — зміна, розмін) — це письмове боргове зобов'язання, що оформлене за нормами особливого (вексельного) законодавства й видається позичальником кредитору. Вексель — універсальний платіжний, розрахунковий, кредитний документ, призначений для сплати товарів і послуг, надання короткострокових кредитів, переоформлення раніше наданих кредитів.

Простий вексель (соло) — свідоцтво, що містить письмове безумовне зобов'язання векселедавця сплатити зазначену суму грошей подавцеві векселя або особі, яка зазначена у векселі, через встановлений термін або за поданням.

Переказнии вексель (трата) — це документ, що містить письмову безумовну вказівку векселедавця особі, на яку виставлений вексель (платникові), сплатити зазначену суму грошей утримувачу векселя або особі, яка зазначена у векселі, через встановлений термін або на вимогу.

Платником за простим векселем є векселедавець, за переказним — інша особа, яка бере на себе зобов'язання сплатити за векселем у термін і яка є вексельним боржником.

Видаючи простий вексель, векселедавець стає зобов'язаним перед векселетримачем. За переказним векселем зобов'язаним є платник, тому переказнии вексель насамперед пред'являється платникові для акцепту (від лат. acceptus — прийнятий), тобто для згоди на оплату. Шляхом акцепту платник бере на себе зобов'язання сплатити переказнии вексель. Акцепт оформлюється написом на векселі ("Акцептований, "Зобов'язуюся сплатити" або іншим рівнозначним словом або фразою) і підписом платника. Так він стає акцептантом — головним вексельним боржником. За простим векселем векселедавець зобов'язаний, як і акцептант за переказним.

Векселетримач після закінчення встановленого терміну може пред'явити вексель до сплати, або, не чекаючи цього терміну, може передати його іншій особі за допомогою спеціального передатного напису — індосаменту (від лат. indorsum — спина) на звороті векселя або на спеціально прикріпленому листі — алонжі (від фр. allonge — надставка), але вже для сплати свого боргу, або може вексель продати. Продаж векселя до настання терміну погашення називається заліком векселя і має на меті негайне отримання грошей.

Платіж за векселем (у межах усієї вексельної суми або тільки її частки) може бути гарантований третьою особою або однією із осіб, які підписали вексель. Таке вексельне поручництво називається аваль (від фр. aval— поручництво за векселем); воно оформлюється гарантійним написом і підписом аваліста — особи, яка виконує аваль. Аваль може бути здійснений також видачею спеціального документа. За поручництво авалісти беруть плату.

Кредит під заставу векселя. Про схожу операцію вже йшлося під час розгляду характеру забезпечення кредиту — вексель згадувався як засіб забезпечення кредиту.

Під заставу векселя банк може надати разовий кредит. Розмір кредиту становить 60-90 % номінальної суми векселя. Термін кредиту визначається терміном погашення векселя. Виконуючи таку операцію, банк ретельно аналізує вексель: правильність юридичного оформлення, платоспроможність векселетримача, а також зміст операції, яка лежить в основі виписування векселя. На векселі банк ставить напис "Валюта під заставу", "Валюта під забезпечення", зберігає вексель до закінчення терміну у встановленому порядку.

Кредит під заставу векселя може мати постійний характер. Такий кредит видається зі спеціального позичкового рахунка в межах наданого позичальнику ліміту кредитування, який окремо встановлюється для кожного клієнта. Погашення кредиту здійснюється або перерахуванням коштів з поточного рахунка клієнта на судний, або за рахунок платежів за заставними векселями. Спеціальний позичковий рахунок відкривається тільки солідним клієнтам, які мають велику кількість надійних векселів, термін погашення за якими ще не настав. Найефективніший у взаємовідносинах банку з торговельними та постачально-посередницькими підприємствами.

Дисконтний кредит. Банки досить часто обліковують векселі. Це одна з найстаріших традиційних банківських операцій, яка здійснюється через індосамент (передатний напис на векселі). Векселетримач в момент заліку отримує вексельну суму за мінусом залікового відсотка або дисконту. Оскільки векселетримач отримує гроші, не чекаючи терміну погашення, то фактично він отримує від банку кредит.

В) Акцептний кредит

Банк часто буває акцептантом, тобто платником за переказним векселем. Акцептний кредит, на відміну від дисконтного, не набуває характеру кредиту, а є лише гарантією, наданою банком. Акцептую-чи вексель, банк гарантує здійснення платежу точно у зазначений термін. Векселетримач вносить вексельну суму в банк до настання терміну платежу за векселем (зазвичай за один-два дні), а також сплачує комісію за акцепт (зазвичай 0,5 % суми).