Сторінка
6
• зі щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо її стягують);
• з процентів за кредит, що надається власникам карток у межах ліміту кредитування.
Ж) Іпотечний кредит
Іпотечний кредит — це довгострокові позики, що їх надають банки під заставу нерухомості (землі і будівель виробничого й житлового призначення). В основу цього кредиту покладено іпотеку, що в перекладі з грецької мови означає "застава", причому не будь-якого майна, а саме нерухомого (здебільшого будівель і землі).
Іпотека може бути встановлена на нерухоме майно, яке заставник має право продавати або відчужувати в інший спосіб. До об'єктів іпотеки належать:
• підприємства, будівлі, споруди та інше нерухоме майно, що використовується у підприємницькій діяльності;
• житлові будинки й квартири;
• дачі, садові будинки, гаражі та інші споруди споживчого призначення;
• земельні ділянки.
Об'єкт (предмет) іпотеки має належати заставнику на правах власності або повного господарського розпорядження.
Застава нерухомого майна передбачає укладання угоди про іпотеку у вигляді заставної.
Угода про іпотеку підлягає державній реєстрації. Вона здійснюється на підставі заяви заставоутримувача з додаванням до неї заставної. Дані про державну реєстрацію іпотеки вносять у заставну. Реєстраційний запис про іпотеку погашається за заявою власника заставної або за рішенням суду про припинення іпотеки.
Заставоутримувач має право передати свої права стосовно заставної іншій особі. Відступлення прав за заставною здійснюється заставоутримувачем шляхом передатного напису, який має бути нотаріально засвідчений на заставній на користь нового заставоутримувача.
Про відступлення прав за заставною заставоутримувач має в письмовій формі повідомити боржника за кредитним договором, який забезпечений іпотекою, на підставі чого він стає зобов'язаний виконувати свій договір перед новим заставоутримувачем.
Заставник за згодою заставоутримувача має право передати предмет (об'єкт) іпотеки іншій особі у власність або господарське користування (розпорядження). У цьому разі іпотека зберігає свою силу, однак усі зобов'язання за договором іпотеки переходять до особи, яка придбала право на предмет іпотеки. Задоволення вимог заставоутримувача з вартості заставного майна в разі невиконання заставником забезпеченого іпотекою зобов'язання (кредитної угоди) здійснюється за рішенням суду. Особливо це стосується тих випадків, коли об'єктом іпотеки є підприємство загалом, житловий будинок, квартира.
Реалізацію права стягнення на предмет іпотеки здійснюють продажем заставного майна з публічних торгів, яку проводять спеціалізовані організації. Вибір організації, якій доручається продаж з публічних торгів предмета іпотеки, покладено на судового виконавця. Він встановлює терміни проведення таких торгів.
Список використаної літератури:
1. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
2. Банківська енциклопедія / Під ред. А. М. Мороза. — К.: Ельтон, 1993. —328 с.
3. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. I. Савлук, М. Ф. Пуховкін та ін. / За ред. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.
4. Банковское дело: Справочное пособие / Под ред. Ю. А. Бабичевой. — М.: Экономика, 1994. — 397 с.
5. Банковское дело: Учебник / Под ред. В. И. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 480 с.
6. Збірник виробничих ситуацій з навчальної дисципліни "Банківські операції" / Керівник авт. колективу А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, 1998.—448 с.
7. Калина А. В., Кочетков А. А. Работа современного коммерческого банка; Учеб.-метод, пособие. — К.; МАУП, 1997. — 224 с.
8. Коммерческие банки / Э. Рид, Р. Коттер, Э. Гилл, Р. Смит. — М.: СП "Космополис", 1991. —480 с.
9. Кочетков В. Н. Анализ кредитоспособности клиентов. Кредитные риски; Учеб.-метод, пособие. — К.; УФИМБ, 1995. — 16 с.