Сторінка
1

Функції та операції Національного банку України

Зміст діяльності Національного банку України розкри­вається через систему його функцій, в основних напрямах функціонування. Для виконання завдань, покладених на цей особливий центральний орган державного управління Зако­ном України “Про Національний банк України” (статті 6 і 7), передбачено такі функції.

Насамперед, ст. 99 Конституції України та ст. 6 Закону України “Про Національний банк України” визначають, що основною функцією Національного банку є створення таких грошово-кредитних механізмів, які спроможні забезпечити стабільність національної грошової одиниці (гривні) з метою цінової стабільності, стримування інфляції, платоспромож­ності, що створює передумови для економічного зростання в країні. Стабільність грошової одинці, як відомо, пов’язана зі стабільністю споживчих цін і курсовою політикою держави. На виконання своєї основної функції НБУ сприяє забезпечен­ню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, цінової стабільності, тобто утриманню систе­ми цін на певному рівні підтриманням стабільного курсу гро­шової одиниці України. Основною метою цінової стабільності і є забезпечення купівельної спроможності національної гро­шової одиниці, яка досягається завдяки підтриманню низько­го рівня інфляції.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк виконує й інші функції.

1. Відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та провадить грошово-кредиту політику

2. Монопольне здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг.

3. Виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування.

4. Встановлює для банків правила здійснення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна

5. Організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інфор­мації та статистики платіжного балансу.

6. Визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

7. Визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює систему електронних платіжних засобів, платіжних систем, ав­томатизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.

8. Здійснює банківське регулювання та нагляд.

9. Веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом ви­падках.

10. Складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування.

11. Представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних уста­новах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.

12. Здійснює відповідно до визначених спеціальним зако­ном повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими уста­новами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.

13. Забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими мета­лами.

14. Аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

15. Організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та переве­зення банкнот, монет та інших цінностей.

16. Реалізує державну політику з питань захисту держав­них секретів у системі Національного банку.

17. Бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України.

18. Здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку.

19. Веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.

20. Визначає особливості функціонування банківської сис­теми України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду.

21. Здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Велике значення для ефективності банківського регулю­вання має нормотворча функція Національного банку України.

Національний банк видає нормативно-правові акти з пи­тань, віднесених до його повноважень, які е обов’язковими для органів державної влади і місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм влас­ності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку (інструк­ції, положення, правила) видаються і затверджуються у формі постанов Правління НБУ. Вони не можуть суперечити зако­нам та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підляга­ють обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набувають чинності відповідно до законодавства України.

Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України. В прак­тиці нормотворення НБУ набули поширення і такі види доку­ментів, як листи і телеграми, які не можуть мати нормативно­го характеру і не відповідають вимогам, встановленим Єдиною державною системою діловодства.

При здійсненні НБУ функцій щодо здійснення єдиної дер­жавної грошово-кредитної політики передбачається, що ос­новні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на ос­новних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних па­раметрах економічного і соціального розвитку України на відповідний період, що охоплюють прогнозні показники обся­гу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.