Сторінка
5

Аналіз ефективності та інтенсивності використання капіталу

**Умовна тривалість обороту обчислюється методом підстановок: визначають показник тривалості обороту при середньому залишку капіталу звітного року та виторгу від реалізації за минулий рік.

Аналітики пропонують виразити залежність загальної тривалості

обороту капіталу таким чином:

Тоб.з = Тоб.к. : ПВоб.к.,

де: Тоб.з - середня тривалість загальної суми капіталу; Тоб.к.-тривалість обороту оборотного капіталу; ПВоб.к- питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.Для розрахунку впливу цих факторів скористаємось методом ланцюгових підстановок:

Тоб.з = Тоб.к.о. : ПВоб.к.о. = 520,5 : 0,846=615,25

Тоб.з(умов.) = Тоб.к.о.: ПВоб.к. = 520,5 : 0,658=791,03

Тоб.з1 = Т.об.к.1 : ПВоб.к.1=1174,4 : 0,658=1784,8 Ці розрахунки дозволяють зробити висновки про те, що загальна

оборотність капіталу сповільнилася на 1169,55 днів, у тому числі за рахунок зменшення питомої ваги оборотного капіталу - на 175,78 дня (791,03-615,25)

У зв'язку із сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 993,77 днів (1784,8-791,03)

У ході аналізу виявляють причини сповільнення оборотності оборотних коштів. Ці причини можна розділити на зовнішні, не залежні від діяльності підприємства, і внутрішні, пов'язані з організаційно-технічними факторами. До зовнішніх причин відносяться:

• зміна попиту на окремі види продукції, що призводить до необхідності зміни її структури;

• відхилення у виконанні договірних зобов'язань за поставку сировини, матеріалів, палива;

• платоспроможність покупців;

• стан грошового обігу в країні та системи розрахунків й інше. До внутрішніх причин можна віднести:

• зміну виробничого циклу за рахунок впровадження нової техніки, технології та удосконалення організації праці;

• систему організації збуту продукції;

• перевитрати матеріальних ресурсів;

• накопичення зайвих матеріальних ресурсів;

• випуск неконкурентоспроможної продукції;

• використання джерел формування оборотних коштів на інші цілі- іммобілізація оборотних коштів.

Особливу увагу в аналізі оборотності необхідно приділити непро­дуктивним затратам, які зумовлюють іммобілізацію оборотних коштів. Це - вкладення коштів у наднормативні запаси матеріалів, які не вико­ристовуються, випуск неконкурентоспроможної продукції, призупинення замовлень у незавершеному виробництві, наявність прострочених векселів покупців, простроченої дебіторської заборгованості,

використання коштів на капітальні вкладення, непокриті збитки за окремими видами діяльності.

Для виявлення іммобілізації, крім балансу, використовують дані бухгалтерського синтетичного та аналітичного обліку.

Регулярне проведення аналізу оборотності капіталу дає змогу знайти шляхи зменшення величини оборотного капіталу, ліквідувати його надлишки, що при збереженні норми прибутку дасть можливість отримувати значно більше прибутку на кожну гривню, вкладену в запаси.

Відомо, що прискорення оборотності капіталу сприяє вивільненню оборотних коштів, що дає змогу підприємству без додаткового залучення фінансових ресурсів збільшувати обсяги виробництва. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку.

Сповільнення оборотності призводить до додаткового залучення коштів в оборот.

У ході аналізу визначають і дають оцінку показникам абсолютного та відносного вивільнення (або додаткового залучення) оборотних коштів.

Для визначення абсолютного вивільнення (або залучення) коштів необхідно порівняти фактичні середні і базові залишки капіталу.

Щоб визначити відносний показник, використовують формулу:

де: ОК - сума вивільнення (або додаткового залучення) коштів у

результаті їх прискорення (сповільнення);

Тоб.ф. - фактична тривалість обороту капіталу;

Тоб.б. - базова тривалість обороту капіталу.

Тобто одноденний оборот з реалізації множать на відхилення з оборотності.

У нашому прикладі відбулося сповільнення оборотності як усього капіталу, так і всіх його складових.

У результаті сповільнення оборотності всього капіталу на 1169,55 днів в оборот додатково залучено: