Сторінка
3

Архітектурні пам’ятки Коломиї

нами, тому вести мову про архітектуру Коломиї пізніших часів значно легше. З листівок і збережених забудов, з газетних повідомлень довідуемось, що вже в цей час в міському уряді створено так званий інженерний відділ, в обов”язки якого входило стежити за плановістю розбудови міста. Саме в цей час вулиці роблять

значно ширшими і прямими, деякі вже до початку 20 ст. викладаються кам”яними

плитами. Ті ж вулиці, що безпосередньо лучилися до центральних торговельних

шляхів, вимощувалися шутром, пізніше- кам”яними плитами різних форм. Уже з

кінцем 19 ст. вулиці перестають виконувати роль лише магістралі для руху людей

І транспорту, але поступово організовують навколишню забудову. По-трете, преса,

украінська і польська, починаючи з 19 ст. подае багато різних і цікавих у плані ар-

хітектури повідомлень про загальне ббудівництво в Коломиї, про спорудження окремих громадських будинків. Так “ Газета Коломийська “ сповіщала про завер-

шення будівництва церкви Св. Михаїла /1855/ гімназіі /1875/, ратуші і магістрату

/1877/, ощадноі каси /1892/, гончарноі школи /1893/, нового приміщення операцій-

ного залу почти /1895/, скарбничого ураду /1897/, езуїтського костелу /1898/, про

добудову залізничного вокзалу /18989/, міської лікарнгі /1905/, Народного дому /1901/, тощо. Зі сторінок Коломийських газет довідуемося про причетність до спо-

рудження в Коломиї приватних будинків відомих тоді архітекторів Висякевича, Кшичковського, Бакера, Левинського, Лушпинського, Захаріевича.

Як і у всій Галичині, в Коломиї з середини 19 ст. будівництво житлового і

побутового призначення переймаеться елементами механічного поеднання різних

стилів, як в одній будівлі так і різних. Одніею з фаз цього стилю був відомий в деяких західноевропейських краінах так званий віденських ренесанс”. Прояви цього сталюпомітні в багатьох будовах Коломиї. Іх фасади оформлено із застосуванням класичних архітектурних форм в поеднанні з ьбагатством рельефів і різного виду

скульптури. А в останніх роках 19 та на початку 20 ст. в архітектурі Коломиї прояв-

ляються ознаки нових фаз еклектики – стилів модерн та функціоналізму. У модерні збудовані будинки на вул. Театральній, 36, приміщення Будинку школяра, будинки

на пл.Ірчана.

Ознаками функціоналізму помічено декілька будинків у Коломиї, але найвиразніше цей стиль виявився в будинку 23 по вул.Театральній та 21 на вул.

Шевченка.

З поширенням на західноукраїнських землях украінського архітектурного стилю, в Коломиї з”являються громадські та приватні споруди, в зовнішніх формах котрих чітко проступають елементи народного дерев”яного будівництва Це насам-

перед приміщення 2Сокола”, збудоване за проектом архітектора Леванського /1900/

а також декілька особняків, здебільшого знесених. У період між двома світовими війнами, властиво до 1939 року, за час польського панування визначних громадських будинків в Коломиї не зведено, але в місті з”явилося багато приватних будівель, в архітектурі котрих пластика стае лаконічною і простою. Стіни менше прикраша-

ються орнаментикою, а якщо її і вводять, то лише такою мірою, щоби вона підкреслювала архітектурну форму. Такі будинки споруджувалися на околиці міста,

Здебільшого, в мальовничих куточках Коломиї.

Після другої світової війни в Коломиї, за винятком декількох, залишилися всі

визначні архітектурні пам”ятки. Проте, за дуже короткий повоенний час більша

частина з них опинилася або в понівечиному стані, або ж була цілковито понищена.

цілковито понищено парафіяльний костел з його цікавою декоративною пластикою

езуїтський костел перетворено на склад магазину “Меблі”, знищено інтер”ер Спаської церкви, а в більшості ббудівель втрачено іх первісні стильові ознаки. натомість, вирішуючи проблему житла, при масовій економиіі будівельних засобів

використовуючи постанову ЦК КПРС про боротьбу з надмірностями а архітектурі,

зведено декілька житлових районів, будинки котрих вражають убогістю і диском-

фортом / вул. Бендери, Лисенко /. Всі ці чинники призвели до певного нехтування проблемами форми, використання пластичних засобів.

З кінця 1960 років в Коломиї широко використовують так званий принцип

вільноі забудови, що призвело до невпорядкованого розташування будинків і

утруднень в оріентаціі в архітектурному середовищі.

Організація поточного виробництва житлових приміщень, що розпочалась

в Коломиї з початку 1970 років, так само призвела лише до часткового вирішення

житлової проблеми, а в галузі архітектури – до створення кварталів і цілих мікро-

районів однотипних, подібних будов. Іноді архітекторам вдаетьсяплідно використати таку подібність, створивши з одинакових будинків приевний архітек-

турний комплекс / вул.Довженка, Франка/.

Трохи згодом в Коломиї розпочинаеться спорудження різнотипних громадських споруд, різних насамперед, за конструктивними рішеннями, плану-

ванням приміщень. Такі будинки зводили за типовими проектами, що значно скорочувало час на проектування, сприяло вигідним умовам для індустріального

способу ведення будівництва. До таких будівель належать школи № 2,4,6, дитячі садки та ясла, кінотеатр ім.Ірчана, лікарня дитяча та центральна районна. Плану-

вання таких будинків зручні, вигідні, в них вміло відпрацьовано просторові рі-

шення при мінімальних економічних затратах. Проте вони позбавлені індивідуаль-

них рис, без чого не існуе архітектури як мистецтва.

Спорудження архітектурних комплексів в Коломиї 1980-1990 широко

проводилося поза існуючими межами міста. Це будівництво сформувало нові просторові композиціі / вул.С.Стрільців/, будинки в котрих розміщено в різній

конфігураціі, ала невдало використано ландшафт.

Останнім часом важливу роль відіграють і малі архітектурні форми. Особливо це помітно в індивідуальному будівництві. Створено нові типи мікрорайонів, котрим властиве організована планувальна структкра й сучасні архітектурні риси. У багатьох індивідуальних проектах архітектурні форми відповідають сучасним стильовим напрямкам.